Порт «Південний»: дубайський гігант пішов з України та заходить у рф
Україну залишив глобальний портовий оператор. Він працював у порту «Південному» з 2020 року. Але, не розриваючи ці роки відносин з росією, вирішив укласти угоду з «росатомом».
Про це йдеться у матеріалі видання «Економічна правда».
Компанія DPW з головним офісом у Дубаї придбала 51% акцій контейнерного термінала «Трансінвестсервіс» (TIS) у порту «Південний» ще у 2020 році. Сторони не розкривали умови угоди, але аналітики оцінювали її у понад 100 млн доларів.
У 2020 році прихід DPW виглядав ідеально: глобальний оператор з провідної світової трійки портового бізнесу, приєднання до мережі з понад 60 терміналами. Це був сигнал: Україна залучає стратегічних інвесторів світового рівня, – розповів «Економічній правді» Іван Ніякий, СЕО компанії Olir Resources, яка має термінал у порту «Чорноморськ».
На початку DPW оголосила, що впроваджуватиме нові ІТ-рішення та створить індустріальний парк за прикладом найбільшої вільної економічної зони Jebel Ali Free Zone. Але перед тим, як зайти на термінал, через свою дочірню компанію — P&O Maritime, придбала контрольний пакет акцій української компанії LB Shipping, створеної для управління буксирами у «Південному». Тобто, фактично хотіла отримати повний доступ до порту.
Кошти отримали акціонери підприємств групи TIS Єгор Гребенніков, Філіп Грушко, Олег Кутателадзе та Андрій Ставніцер. Вони продали можливість обслуговувати суднозаходи на термінали «ТІС» та можливість конкурувати за інші замовлення, — відзначає видання.
Термінал у «Південному» після заходу DPW за підсумками 2020 року збільшив оборот порівняно з 2019-м на 12%. Але повномасштабне вторгнення значно зменшило перевалку вантажів в українських портах. Крім того, перенесло значну частину з морських портів до дунайських.
Як пояснив Іван Ніякий, DPW не згорнула діяльність у росії, його менеджмент контактував з російськими контрагентами, а у 2023 році компанія очікувано опинилася у списку спонсорів війни НАЗК.
Тож зрештою TIS Group викупила 51-відсоткову частку у контейнерному терміналі та буксирному бізнесі. За словами Івана Ніякого, «TIS показав, що український бізнес здатний ухвалювати дорогі, але правильні рішення». Мовляв, в умовах війни це важливіше за контейнерний обіг.
Як відзначає «Економічна правда», вихід іноземного інвестора не позначився на українському ринку та контейнерному терміналі у “Південному”.
Значні інвестиції у розвиток цього терміналу були здійснені до приходу DPW. Ще один плюс – розвиток залізничного контейнерного сполучення із «сухими» портами. Бракує лише безпеки, — резюмує видання.
Окремо «Економічна правда» оцінює перспективи співробітництва дубайської компанії з рф. У березні DPW створила СП з корпорацією «росатом». Росіяни контролюватимуть 51%. Угоду оцінюють у 180-200 млн дол. Переговори щодо неї сторони вели протягом 8 років. Підписання мало статися ще наприкінці 2025 року, але цьому завадили санкції ЄС щодо Далекосхідного морського пароплавства.
DPW інвестує кошти, а внеском Росатома стануть активи FESCO, основний – ПАТ «Далекосхідне морське пароплавство» (ДСМП). «Матрьошка» виглядає так: до Росатома входить транспортна група FESCO, а до неї входить пароплавство. FESCO також оперує «Владивостоцьким морським торговельним портом, — пише видання.
Фактично у далекій перспективі йдеться про повноцінний запуск так званого Північного морського шляху. Кремль розглядає його як альтернативу перевезенням через Суецький канал. Це більш короткий шлях між Європою та Азією, який росія мріє перетворити на цілорічний, стійкий до санкцій, арктичний коридор для транспортування зрідженого газу.Ним вже пішли контейнеровози, що курсують між Китаєм та Санкт-Петербургом.
Попри бажання рф, шлях потребує доопрацювання. Зокрема, за даними української розвідки, значного днопоглиблення загальним обсягом 60 млн куб. м, яке росія вже розпочала, але через санкції іноземні підрядники, що працювали на об’єктах, були вимушені згорнути діяльність.
Крім того, світові контейнерні лінії сприймають «північні альтернативи» прохолодно. Вони не бачать там рентабельності, зате усвідомлюють ризики через віддаленість пунктів для відправки пошуково-рятувальних груп.
Нагадаємо, росія систематично обстрілює порт «Південний». Так, наприкінці січня УСІ писала, що внаслідок чергової атаки були зруйновані логістичні елементи, пошкоджені ангари, локомотив, виробничі будівлі.
