Ображали жінок, називали людей хворими на голову, матюкалися у відповідь на критику. І це не анонімні аккаунти це CEO компаній з мільйонами клієнтів.
І в мене одне питання: а ви на роботі чим взагалі займаєтесь? Я керую групою компаній. У мене працюють десятки людей. І навіть мені в голову не може прийти зайти в коментарі і когось обізвати. Чому? Перше - виховання. Друге - я обличчя своєї компанії і кожне моє слово - це репутація бізнесу, який я будував роками. Третє і найголовніше - якщо CEO дозволяє собі хамство, він легалізує його для всієї команди.
Менеджер побачить що шефу можна і нахамить клієнту. Оператор побачить - нагрубить. Продавець побачить - пошле покупця. Тон CEO - це ДНК компанії. Його поведінка множиться на кожного співробітника. CEO великої компанії - це людина з тисячами підлеглих, мільйонними бюджетами, десятками проєктів. У нього фізично не повинно бути часу сваритися з незнайомими людьми в інтернеті. Якщо цей час є - значить або він не керує бізнесом, або не керує собою. І те, і те - проблема.Ви коли-небудь бачили, щоб CEO великої міжнародної компанії хамив клієнтам у коментарях? Ображав жінок? Називав людей хворими на голову? Таке неможливо уявити. А якщо раптом трапляється - наступного дня публічне вибачення, через тиждень звільнення. Бо акціонери не вкладатимуть гроші в компанію з нестабільним CEO.
Інвестори не кредитуватимуть бізнес з токсичним керівником. Міжнародні партнери не працюватимуть з людиною, яка не контролює себе. У цивілізованому світі одна така витівка - це кінець кар’єри. В Україні - це просто четвер. Є різниця між жорсткістю і хамством. Бути жорстким - нормально. Звільняти неефективних - нормально. Ображати людей, які платять тобі гроші - це не сила. Це слабкість.Чим більша компанія - тим більша відповідальність за кожне публічне слово. Це не привілей, це обов’язок. Сильні керівники будують компанії. Слабкі - воюють у коментарях. DO > TALK.
