Життя без урахування реальності це шлях до психозу
З початку великої війни я багато думаю про тексти, які я пишу.
Що, чому, скільки й навіщо?
Якщо дотримуватись правил маркетингу, то писати реалістичні речі, а наша реальність сьогодні дуже жорстока і реалістична, ні в якому разі не можна.
Тому що це лякає людей.
Так.
Але в мене інша думка.
У нашому спільному будинку велике лихо.
І це наша сьогоднішня реальність.
Я розумію, що розмірковуючи тут про реальність і все, що з нею пов’язано, я руйную тендітну мушлю в яку сховалася та чи інша людина.
Чи допоможу я їй зберегти її цілісність, переставши звертати її увагу на цю реальність?
Так собі питання.
Життя без урахування реальності це шлях до психозу.
Тоді вашій психіці, актуальну реальність, потрібно чимось замінити.
А у вас нічого нема окрім проекцій
І ви завішуєте ними своє життя.
Простіше, говорячи ви відокремлюєтесь від життя ілюзіями.
І, воно, життя перетворюється на фантазію.
У фейк.
І тоді зустріч із реальністю стає дуже болюча.
Часом трагічна.
Ну, наприклад, виявити поруч із собою, незнайому, по суті, людину з якою ви прожили п’ять/десять/двадцять років, це то ще випробування.
Тому що визнати ігноровану, іноді дуже багато років, свою дійсність, це по суті розписатися в тотальному краху обраного вами життєвого шляху.
Ні, цього ви собі дозволити не можете.
Найчастіше, те, як ви бачите реальність, як ви її відчуваєте, описуєте, нічого спільного з нею не має.
І мати не може.
З однієї очевидної причини – відсутність з нею якісного контакту.
Тому що «головне» ваше життєве завдання, це з цього контакту звалити.
І ви стаєте низьким стартом.
Років із двадцяти.
Ну а далі як карта ляже.
А лягає вона, зазвичай, кепсько.
Моє завдання, як психотерапевта, людину до реальності намагатися повертати.
Не дати зрештою провалитися в невроз.
І сьогодні це стосується всіх українців незалежно від того, де вони зараз знаходяться.
І ваша втеча, наприклад, від визнання факту не любові від втечі від війни, траєкторією руху та результатом на виході, ну зовсім нічим не відрізняється.
Людина, яка ігнорує свою реальність рано чи пізно втрачає адекватність сприйняття дійсності.
Єдиний спосіб залишатися у собі й у людському образі, своєю реальністю намагатися цікавитися.
Щиро цікавитись.
Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram, дивіться на Youtube.