Справжня одеська історія

Ще вчора ми збирали всією комуною мою подругу, яка приїхала з Берліна на весілля. А вже сьогодні, після нічних шампанських та суконь Оперного, прочищали стояк.

Прочищали як завжди – теж усією комуною – спочатку пішли на третій поверх, там узяли ланцюг, але він не допоміг. Пішли до жеку, нам дали чоловіка. Прийшов за годину і сказав, що без грошей нічого не буде – робочий день закінчився.

Потім глянув на мене і подругу:

–  А ви одеситки, несіть горілку!

І почав розмотувати свій шланг.

– Став чайник, – суворо сказав єдиний чоловік у нашій комуні.

У результаті я проливала труби окропом, а він порався з ланцюгом.

– Все! Наливай!

Ми накотили всією комуною, Коля грошей не взяв. Галя винесла сир. Наталя – цебро свіжовловлених пеленгасів. Але Коля був справжнім чоловіком і вчасно звернув усі вудки. Увечері ми допили горілку та підсмажили пеленгасів.