Обов’язкове ЗНО з математики: «зрада» чи стратегічний крок для розвитку економіки?
Майже третина тих, хто складав ЗНО з математики, не подолали поріг «склав/не склав». Що це: провал та «поверніть все, як було без математики», чи діагноз природничо-математичній освіті та відправна точка для розвитку?
Сьогоднішні 31,11% – невтішний результат. І якби внаслідок пандемії не скасували обов’язкову державну підсумкову атестацію, відсоток тих, хто не склав був би ще вищим.
Те, що багато випускників не подолали поріг з математики, підтверджує тезу, що в Україні таки відбувається занепад природничо-математичних наук.
До того ж результати успішності українських учнів/студентів нижчі за середні по країнах Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР). Так, за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA, якщо середній бал із математики у дітей країн ОЕСР – 492,03, то наші діти отримують в середньому на 39 балів менше. Середній бал з природничо-наукових дисциплін – 490,78, у наших дітей – на 22 бали менше.
Це – об’єктивний діагноз освіті в Україні. Ми маємо його визнати та прийняти. Не розчаровуватись, а сприймати це, як точку відліку для змін.
Рішення додати цього року математику як обов’язковий предмет до ЗНО – абсолютно правильне за умови, якщо Україна хоче розвивати економіку та створювати не сировину на експорт, а підприємства, що генеруватимуть додану вартість. Якщо ми хочемо розвивати економіку, нам потрібні люди з інженерною освітою, нам потрібен розвиток природничо-математичних наук.
Без цього ми не зробимо стрибок в індустріальний світ. Тож математика – це не забаганка, а цілком далекоглядна державна річ. І треба розуміти, що це тривалий і непростий шлях кропіткої роботи для всієї системи освіти, і не на один рік.