Лише одна думка цього дня

У квітні- травні здавалося абсолютним, нереальним дивом, що Україна, завдяки ЗСУ, народному спротиву і волонтерам стоїть третій місяць.

Що росіян вибивають з Київщини, Чернігівщини, Харківщіни, і що нас всіх не застрелили із зв’язаними хомутами за спиною руками, як вбили десятки тисяч невинних людей повсюди, де побували нелюди.

Сьогодні – рік від повномасштабного вторгнення і вичерпне розуміння, що війна – це дуже надовго. І попереду ще роки..