> Незламний Херсон: життя під 2500 дронових атак на тиждень (фото)

Незламний Херсон: життя під 2500 дронових атак на тиждень (фото)

17 Жовтня 2025, 19:30

Херсон щодня нещадно обстрілюється російськими військами. В місті майже не залишилося непошкоджених будинків, дитячі майданчики тут обкладають мішками з піском, а над проїжджою частиною вулиць натягують протидронові сітки. Попри це, незламний Херсон живе, комунальники оперативно ліквідовують наслідки атак, працюють магазини і намагається триматися бізнес.

В Херсоні побували кореспонденти Української Служби Інформації.

Херсон зустрів нас тишею – сьогодні росіяни ще не обстрілювали місто, що є рідким явищем. Вікна будинків, які виходять на вулицю, забиті фанерою, так само як і вітрини магазинів і маленьких кав’ярень. У місті прибрано, навіть побілені бордюри у дворах.

Пішки прямуємо до площі Свободи від залізничного вокзалу. Час від часу доводилося підіймати очі у небо та прислухатися до звуків – перше правило виживання у місті, яке потерпає від дронових атак. Також важливо дивитися під ноги – окупанти використовують метод дистанційного мінування мінами-пелюстками», які фарбують під колір листя.

За минулий тиждень по області було понад 2500 дронових атак, більшість з них – по Херсону. Ще рік тому кількість атак за місяць була майже в 4 рази менша. Обстрілюють з РСЗВ, скидують КАБи. Мінометних обстрілів поменшало, – розказав нам начальник внутрішньої та інформаційної політики Херсонської ОВА Олександр Толоконніков.

Різко погіршилася ситуація на Острові. Там немає світла, води і майже відсутній мобільного зв’язок. Попри об’явлену евакуацію, там залишається 200 люди.

Ми закликаємо їх евакуюватися, але марно. Неодноразово росіяни атакували волонтерів, які возять їм продукти, також екстрені служби. Були випадки, коли загинули лікарі, які поїхали на Перекопську на виклик. А люди залишаються там і вважають, що їм мають усе привезти й усім забезпечити, – каже Толоконніков.

Щодо сіток, якими комунальники затягують основні транспортні артерії міста, а також трасу на Миколаїв, Толоконніков зазначив, що на це з обласного бюджету виділено вже понад 50 млн гривень.

Першочергово ми закрили 64 км. Попросили в уряду, щоб виділили ще гроші. Закрили одну полосу траси на Миколаїв. Також безпеку там забезпечують РЕБи, – сказав Олександр Толоконніков.

Про дронову небезпеку нам розказав і очільник Херсонської обласної комунальної аварійно-рятувальної служби Максим Курчик. Рятувальники першими приїжджають ліквідовувати наслідки російських атак і самі нерідко стають мішенню для ворога. Через це вони працюють у парі з військовими, які утворюють так зване «вогневе прикриття» у разі повторної атаки.

Максим Курчик

Буває і по 300 вікон на день доводиться забивати. Зазвичай після прильотів росіяни запускають дрон-розвідник і чекають, коли приїдуть комунальні служби. Потім повторно б’ють по працівникам і техніці. Спеціально знищують техніку, яка потрібна для допомоги людям. У нас одного разу п’ятьох людей поранило на даху приміщення бюро судмедекспертизи. Робили дах, туди одразу прилетіло. Обстрілюють і техніку по дорозі на виклик. У нас згоріло чотири автівки, два екскаватори чекають на ремонт. Один наїхав на міну, другого пошкодив дрон, – каже Курчик.

На площі Свободи майже немає людей. Над понівеченою будівлею адміністрації майорить український прапор, поряд облаштований меморіал загиблим захисникам. Площу прибирає працівниця КП «Парки Херсону» Олена.

Останні три дні тихо. Зазвичай прилітає вночі та рано вранці. Буває, пелюстки знаходимо, гільзи. Одного разу замітала дрон – спікував на автівку, вибив заднє скло та розірвався. Мене на щастя не чіпляло. Погано- що транспорт рідко ходить. Особливо, коли «прилетить» по маршрутці- то й годину можна чекати. Я живу в районі Корабел, тож щодня добираюся на роботу у транспорті, – абсолютно спокійно розповідає про страшні реалії життя у місті вона.

Олена

Робимо декілька фото на площі та прямуємо до Центрального ринку. Нещодавно сюди також «прилетіло» – вщент згоріло понад 10 контейнерів з фарбою. На щастя, цього разу люди не постраждали.

На вході до базару чоловік на ім’я Анатолій торгує отрутою від тарганів та пацюків. Рік тому під час атаки на ринок його поранило.

Це було 1 жовтня. Я тут і стояв, мене поранило – уламок увійшов в шию, швидка забрала. Троє людей тоді загинуло. Я не злякався, не звикати, це ж Херсон, – згадує Анатолій.

Каже, доглядає за торгівельною точкою сестри, яка виїхала. Грошей ледве вистачає на хліб.

Анатолій

Окрім Анатолія ми спілкувалися і з іншими херсонцями. Це й старенька бабуся Лариса, яка продає квіти на зупинці і читає молитву – щоб Бог відвів дрони від міста, і господар маленької кав’ярні Олег, який втратив великий бізнес на лівобережжі, і місцевий пенсіонер Дмитро, у чиєму будинку п’ять поверхів над його квартирою знесло КАБом, і власник СТО Сергій, який ледве зводить кінці з кінцями, але безкоштовно ремонтує автівки захисникам. Всі історії різні, але однаково страшні, пронизані духом фаталізму, з яким зараз живуть херсонці. Проте всі розповіді єднає один сенс: «Херсон- наш дім, він ніколи не дістанеться ворогу».