«Ми точно дочекаємося наших»: одеський ТЮГ готує прем’єру вистави про життя в окупації (фото, відео)

На репетиції побував кореспондент Української Служби Інформації Арсен Подосян.

«Молочайник» – дуже жіноча історія, серед її персонажів — жодного чоловіка. І, водночас, дуже життєва — це, власне, просто відображення шматку життя п’ятьох героїнь, в якому є все, що є у справжньому житті — і ненормативна лексика, і сміх крізь сльози, і розпач, і багато надії.

Директорка ТЮГа Оксана Бурлай-Пітерова зізнається, що обрати саме цю п’єсу було нелегко.

Так як в нашому театрі не було ніякої вистави, яка б зачіпала події війни, окупації, які проходять у нас зараз в нашій країні, ми довго шукали якийсь матеріал, щоби відрефлексувати на цю тему. Дуже боялись напряму говорити про це, і тому ми вибрали саме цю п’єсу, «Молочайник» Оксани Гриценко, – бо вона розказує про те, що було. Ми вже трохи той час віджили. Але ми маємо завжди нагадати, що в нас іде війна, що наші території ще є окуповані, і всі маємо згуртуватися і йти до перемоги, – говорить вона.

Акторки, які зіграли у виставі, — одеситки. У жодної з них, на щастя, не було досвіду життя в окупації. Але кожна з них по-своєму переживає війну, що й допомогло їм краще зрозуміти своїх героїнь. Тетяна Полякова, яка грає у «Молочайнику» Олесю, каже, що повномасштабне вторгнення росіян змусило її саму подорослішати, відчути відповідальність за оточуючих людей — так само, як і її героїню. А ще допоміг гумор, якого у п’єсі дуже багато, попри те, що розповідає вона про невеселі події.

Гумор — він завжди допомагає. Він тримає в тонусі, він дає внутрішню силу і віру в те, що ми все подолаємо, ми впораємось і все у нас буде точно гаразд, – каже Тетяна.

Гумор допоміг і режисерові вистави, Євгену Резніченку з херсонського театру імені Миколи Куліша. Для нього це складна тема. Він сам пережив півтора місяця в окупації, вивозив з загарбаного ворогом міста маму й бабусю. Втім, каже режисер, авторці п’єси вдалося створити дуже світлу історію, дуже обережно і тендітно написати про надто важкі речі.

Мені це дуже імпонує — про дуже складні речі авторка пише дуже легко, з іронією, з гумором. І це не є таким вантажем, про страждання. Бо життя в окупації — воно дуже неоднорідне, воно є дуже різним. Для мене взагалі це був такий цікавий досвід, в тому сенсі, що ти начебто розумієш, що все як і завжди, ти знаходишся у своєму домі, але все зовсім по-іншому. Таке розщеплення реальності. Це абсурд. Окупація — це абсурд, – каже Резниченко.

За його словами, сьогодні така вистава — на часі. Адже ми, у тиловій Одесі, часто не зовсім розуміємо, як це — жити на окупованій території звичайним людям, таким само як ми. Театр дає нам можливість їх побачити і зрозуміти. А от чи варто показувати «Молочайник» у рідному Херсоні, режисер не знає. Все ж таки для його мешканців — все це занадто боляче. Адже Херсон лишається прифронтовим містом, яке щоденно руйнується ворогом.

От вчора знову на фасаді театру повилітали вікна. Це вже у третій раз, здається, за чотири місяці, – каже Євген Резніченко.

Головне ж, про що нагадує нам «Молочайник» – це те, що ми не повинні забувати, що наші люди лишаються в окупації і потребують нашої підтримки.

Ми маємо бути єдиними з Херсоном, з Херсонською областю, Запорізькою, Луганською, Донецькою, всіма окупованими територіями, підтримувати там наших людей і чинити наш спротив. Головне, як говорить наша головна героїня: «Ми вміємо чекати. Ми точно дочекаємось наших, – каже Оксана Бурлай-Пітерова.

Раніше на USIonline.com —

Одеса повертає привласнене росіянами: на сцені театру ім. Василька відбудеться прем’єра вистави Ганни Яблонської (фото, відео)

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram, дивіться на Youtube.