ЕКСКЛЮЗИВ

«Віч-на-віч із власною проблемою» - так характеризують свою буденність люди з інвалідністю. Звернення до медико-соціальної експертизи (МСЕК) для них - справжній бюрократичний лабіринт. Точного алгоритму на інформаційних ресурсах, на кшталт сайту - немає. Співробітники медустанов теж не здатні чітко роз'яснити куди йти й що робити. Процедури отримання документів можуть бути надзвичайно складними і часом непрозорими, що створює додаткові труднощі.

Мова йде про дохідний будинок Чижевича на Військовому узвозі, 18, який зазнав значних пошкоджень після ракетного удару рф по центру Одеси в липні 2023 року. На протиаварійні та консерваційні роботи в історичній будівлі на початку року міськрада виділила більше 4 млн грн, хоча вартість робіт заявлена дешевшою.

Для когось це стало звичкою – виходити щосуботи на мітинги проти невчасних закупівель. Вже майже рік люди збираються коло одеської мерії, аби нагадувати владі: є більш суттєві потреби під час повномасштабної війни, ніж зелені насадження за шість мільйонів гривень. Саме з тендеру на таке коштовне озеленення міста і розпочався найтриваліший мітинг в історії півдня України. Деяких результатів вдалося досягти, проте, одні тендери скасовувалися, а інші - з'являлися.

Вже рік одеська влада ігнорує проблему мешканців гуртожитків Військової академії, які постраждали унаслідок російського дронового удару, завданого в травні 2023 року.

На початку квітня Одеський Національний університет ім. І. І. Мечникова розпочав процедуру реорганізації музеїв вишу в один Науково-просвітницький центр. Частина музеїв були зачинені та опечатані, чимало співробітників звільнили, іншим запропонували нові посади. Фахівці, які відповідали за утримання колекцій фондів, були позбавлені можливості доглядати за експонатами.

Україна програла російській пропаганді у Польщі. Наративам країни-агресора в європейській державі майже ніщо не протистоїть, тому звичайні поляки сприймають саме російську версію подій в Україні – цю версію здебільшого прописують просто в польській Вікіпедії. Звичайний поляк впевнений, що 2 травня 2014 року була «одеська Хатинь» - і навіть не замислюється, що це може бути неправдою чи просто вивернутою навиворіт версією правди. Про це нам розповідає «польський одесит» Борис Тинка – письменник, краєзнавець, дослідник та великий друг нашої Одеси. «У Польщі немає книг про Одесу, хоча я це вже трохи змінив» – з самоіронією каже він, але це більше ніж жарт.

Збирають пластик, сміття і непотрібні речі та здають їх на переробку – волонтери громадської організації «Мрія Вільних Людей»  перетворюють вторинні відходи на цінні ресурси для вирішення соціальних проблем. Екоактивісти ініціювали проєкт «Економіка Мрії»,  який не тільки популяризує серед одеситів культуру сортування сміття, а й підтримує  воїнів на передовій. Здаючи на переробку відходи вони отримують кошти,  за які потім купують дрони та амуніцію для ЗСУ.

Кожен донат має значення, впевнений волонтер Святослав Вербицький із Тиврова, що на Вінниччини. Хлопцю лише 10 років, а за його акційним насінням, яке він вирощує власноруч, вже черги. Святослав підготовлює насіння чорнобривців, помідорів та перцю, а потім продає його за донат тим, хто хоче підтримати воїнів на передовій.

У дворі біля домів на вулиці Генерала Петрова 48 та 52 розпочали стрімке будівництво нового дитячого майданчику. Напередодні з цього приводу був оголошений тендер, під час якого обрали компанію-підрядника, якій заплатили майже 2,3 млн грн. За словами місцевих мешканців, до чергової невчасної закупівлі причетні місцеві депутати та посадовці, які зараз ухиляються від запитань та ігнорують незгоду жителів. Одесити ж впевнені, що відбувається черговий «розпил» грошей.

У перші дні повномасштабного вторгнення Маріуполь опинився у блокаді, у місті зник зв'язок, опалення, почалась гуманітарна катастрофа і страшний голод. Місцеві мешканці опинилися в пастці, під бомбардуваннями та обстрілами. Вони намагалися вижити: шукали їжу, джерела тепла, а згодом й навіть воду, якої не стало після остаточного знищення об'єктів електроенергії у березні 2022 року. Містяни самотужки лікували поранених та хоронили загиблих рідних й знайомих, яких не вдалось врятувати.

Другий місяць у бригадах швидкої допомоги Одеси немає необхідних препаратів і розхідних матеріалів. Ентузіазму купувати це все власним коштом, щоб хоч якось допомогти пацієнтам, у медиків теж немає. Особливо, коли заробітна плата рядового працівника швидкої допомоги часто не доходить і до 9 тисяч гривень, при цьому у керівництва швидкої зарплата сягає 150 тисяч. Існує, також, велика проблема з транспортом і водійським складом.

Андрій Дончак був військовим у відставці, але коли почалася повномасштабна війна, він у перший же день пішов у військкомат та визвався боронити країну. Згодом, під час чергових ударів рашистів по Одесі, житло в якому проживав він сам та його сім'я - літня мати, діти та онук - було значно пошкоджено, але частина родини залишилася жити у оселі. Днями біля входу у напівзруйновану будівлю з'явилося оголошення із сповіщенням про те, що будинок слід покинути його мешканцям до 1 жовтня, адже невдовзі його демонтують. Разом із родиною Андрія без оселі залишаються понад 100 сімей – це літні пенсіонери, матері, жінки, діти, онуки військових, які давно звільнилися зі служби, але дочекалися війни, а не власних квартир.

Фосфорні та касетні бомби, які росіяни використовують проти цивільних, терор мирного населення, тортури - команда британських та американських журналістів зафільмували свідоцтва воєнних злочинів росіян на сході України. Зібрані свідоцтва спрямовані до Гааги. Прем’єра стрічки «Під смертельним небом: Східний фронт України» відбудеться в Одесі сьогодні о 18.00.

Тетяна Подопригора з чоловіком виховують 11 дітей, з них 7 – під опікою. Це 4 хлопців і 7 дівчат. Найстаршому вже 20 років, а наймолодшому  – рік і 4 місяці. І, як часто буває у великих сім'ях – старші допомагають глядіти менших. А головне у їхній родині – взаємопідтримка та взаємодопомога.

Іван Тарн, бельгієць, народжений в Україні, з перших днів повномасштабної війни пішов захищати батьківщину, а у лютому 2023 року під Бахмутом отримав поранення, внаслідок чого йому ампутували частину правої ноги.

Очаків – невелике містечко у Миколаївській області. До війни тут проживали близько 15 тисяч мешканців, наразі ж третина населення залишила свої домівки. Майже щодня прифронтове місто потерпає від жахливих ворожих обстрілів - росіяни гатять по ньому з артилерії з території тимчасово окупованої Кінбурнської коси.