Я можу тобі допомогти: прості речі, які можна зробити для своїх близьких

Неврологи Медичного дому Odrex розповіли Українській Службі Інформації, що можна зробити, якщо у людини депресія чи панічна атака, або ж як діяти, якщо літній родич почав себе дивно поводити. Це досить прості речі, що допомагають від серйозних станів.

Депресія — не примха

Депресія — не примарний чи надуманий стан. Це захворювання, що повністю змінює якість життя, саму особистість людини та нерідко є причиною фатальних вчинків — розповідає невролог, завідувач Поліклініки всієї сім’ї Odrex в Райдужному, Костянтин Інцин. 

Костянтин Інцин

Якщо наступні прояви поведінки тривають понад два тижні — це привід запідозрити депресію:   

• зниження фону настрою, дратівливість, агресія, апатія;
• зміна режиму спілкування: уникнення спілкування або, навпаки, нав’язливість;
• порушення сну: як безсоння, так і надмірна сонливість, регулярні нічні кошмари;
• порушення харчової поведінки: надмірне підвищення або зниження апетиту;
• відсутність інтересу до захоплень або поява нових нехарактерних уподобань до фільмів і книг на тему депресії, смерті, хвороб, безвиході;
• порушення когнітивних функцій: зниження швидкості мислення, регулярні складнощі у прийнятті рішень, зниження пам’яті на поточні події;
• рухова загальмованість, почуття постійної втоми, особливо зранку.

Навіть якщо вам здається, що ви не можете повноцінно допомогти у такій ситуації, залишати людину з цією проблемою сам на сам — не варіант. 

1. Щоб допомогти, намагайтеся більше слухати її, але не поспішайте давати поради, особливо в дусі «зберись, ганчірка» або «ось відпочинеш, і все налагодиться». 
2. Будьте терплячими до його вчинків і висловлювань, тому що вони є проявом захворювання. 
3. Намагайтеся потенціювати його на фізично активні види відпочинку та обмежувати від «гаджетів», алкоголю, кави та наркотичних засобів. 
4. Не залишайте думки близького про самогубство без уваги! Підштовхуйте його до звернення за професійною допомогою.

Антидепресанти без медичного призначення або позичання власних таблеток — найгірший варіант. Неправильний, необґрунтований, безконтрольний прийом психотропних препаратів, зокрема, антидепресантів, може призвести до посилення емоційно-вольових порушень і навіть спровокувати появу нових розладів. 

Проте боятися даних препаратів теж не варто, при правильному їх застосуванні вони стають тією опорою, «милицею», яка допоможе знову стати на ноги й побороти хворобу. Вкрай важливо не робити медикаментозну терапію єдиним методом лікування, якщо ви не плануєте все життя «ходити на милицях».

У більшості випадків для повного лікування необхідна корекція способу життя та порядку дня, регулярні фізично навантаження, звільнення від шкідливих звичок, а також залучення когнітивно-поведінкового психотерапевта. 

Депресія — виліковне захворювання.

Панічна атака — не істерика

Панічна епізодична тривожність, яку ми звемо панічною атакою — це раптовий сплеск сильного страху або дискомфорту. Симптоми зазвичай досягають піку протягом кількох хвилин та зникають протягом години. Невролог Лариса Овчаренко розповідає, що ПА — симптом, а не психічний розлад.

Лариса Овчаренко

Панічна атака може виникати одноразово або бути частиною різних медичних розладів, наприклад, посттравматичного стресового розладу, тривожних розладів, серцево-судинних, легеневих захворювань і цей список може бути ще дуже довгим. Однаково нормально, якщо атака спровокована стресовою ситуацією чи виникає раптово, на думку оточення. 

Можуть з’явитись не менше 4 з наступних симптомів:

• відчуття посиленого серцебиття, 
• прискорений пульс, 
• пітливість,
• тремтіння у всьому тілі, 
• тремор,
• задишка або задуха, 
• біль або дискомфорт у грудях, 
• нудота, 
• біль у шлунку, 
• запаморочення, 
• нестійкість, 
• переднепритомний стан або непритомність, 
• озноб або почуття спеки, 
• оніміння або поколювання в кінцівках, 
• відчуття нереальності або деперсоналізація, тобто відчуження від себе, 
• страх втратити контроль або «збожеволіти», чи страх смерті.

Важливо розуміти, що людина відчуває непідробний страх, її стан вимагає допомоги, адже найчастіше самостійно впоратись не вдається. Інколи стан затягується та потребує госпіталізації.

Чим допомогти, якщо бачите людину з ознаками ПА:

1. Візьміть людину за руку та попросіть подивитися її у ваші очі. Варто забезпечити для неї спокійну, позбавлену метушні атмосферу та комфорт, наприклад, провести до лавки, тримаючи за руку, запропонувати сісти. На свіжому повітрі, без натовпу.
2. Часто, якщо це повторний епізод, то людина може носити з собою необхідні препарати — можете допомогти їх знайти та прийняти. Ці пігулки є й у швидкої. 
3. Запропонуйте кілька ковтків води, та якщо є поруч щось з м’ятою чи ментолом (не цигарки). Можна протирати обличчя холодною водою.
4. Спробуйте методику дихання по квадрату, тобто: глибокий вдих на 4 секунди, далі затримати дихання на 4 секунди — потім знову вдих та знову пауза на 4 секунди — видих, і так кілька разів повторювати.
5. Розмовляти потрібно спокійно, без різких тонів. Продовжуйте дивитись в очі, тримати людину за руку, аби вона відчувала, що зараз не одна.
6. Спробуйте перемкнути увагу людини, що допоможе таким чином у своєму роді обдурити мозок. Наприклад, є техніка «граундингу»: попросіть уважно подивитися навколо і знайти 5 речей, які можна побачити, 4 речі — помацати, 3 речі — почути, 2 речі — понюхати, 1 річ — спробувати на смак.

Які дії помилкові з нашого боку:

• ігнорування, не варто проходити повз, навіть якщо це просто стороння людина на вулиці;
• викрики на кшталт: «допоможіть, тут людині погано» і привертання ще більшої уваги оточуючих;
• повторення питань типу: як ви почуваєтесь? Чи дуже вам погано? Чи потрібно викликати швидку?
• переконання людини, що з ним все в порядку, просто потрібно заспокоїтись і все пройде.

Якщо стан не покращується — не соромтесь викликати швидку допомогу. 

Деменція — це не навмисно

Під час деменції відбувається деградація пам’яті, мислення, поведінки та здатності виконувати щоденні дії. Цей синдром також може супроводжуватись порушенням емоційного фону. Головна вікова категорія — люди у віці 60-65+ років. 

За словами невролога Олега Танєєва, деменція може по різному впливати на людей. На ранніх стадіях хворобу можна проморгати, при чому сам пацієнт не має змоги оцінити свою поведінку чи стан.

Олег Танєєв

Отже, на які систематичні дії потрібно звертати увагу у поведінці літнього родича: 

• Забудькуватість — один із головних симптомів, який буде прогресувати. 
• Втрата рахунку часу, і це не про те, що щасливі годинника не помічають: людина не може назвати дату, день, місяць, рік. 
• Втрата орієнтації у знайомих місцях, наприклад, вдома: йде до ванної, а заходить до кухні. Не може згадати місце проживання.

При початкових проявах потрібна професійна оцінка, тому що симптоми можуть бути вторинними ознаками травм чи захворювань. 

На середній стадії забудькуватість може стосуватись недавніх подій. Людина може пам’ятати детально те, що відбувалось десятки років тому, але не згадає вчора. З’являються складнощі у спілкуванні: важко говорити на якісь теми та підбирати слова. 

Потреба у сторонній допомозі зростає, людина стає неохайною. Потрібна поміч під час гігієнічних процедур, їжі. Наприклад, ложку можуть використовувати як зубну щітку, в щітку — як гребінець. Поведінкові зміни провокують агресивність щодо людей, тварин, які раніше не викликали такої реакції. 

Деменція — прогресивне захворювання, симптоми ставатимуть все гірше, допомога все більш потрібна. 

Лікар звичайно дасть рекомендації та розповість, як облаштувати побут і поводитись вдома. 

1. Родичі мають розуміти, що людина має спостерігатись у невролога, аби відбувалася медична корекція лікування. Так, препаратів, які б давали стовідсотковий результат, наразі немає. Але, залишивши ситуацію на самоплив, відбуватиметься значне погіршення, яке можна було б стримувати медикаментозно. 
2. Вдома потрібно спостерігати, адже поведінка не змінюється одного ранку в понеділок, це поступальне явище. 
3. Бути готовим, що потрібно знову навчати родича елементарних речей, тому що, на жаль, втрачаються навички харчування, гігієни та інших звичних справ. 
4. Не соромтесь звертатись по сторонню  допомогу та намагайтесь зберігати спокій. 
5. Варто уникати агресії у відповідь, не проявляти власний страх та занепокоєння. Пацієнт має відчувати, що йому допомагають, почуття — розуміють. Адже це сім’я. 

Раніше на  USIonline.com —

Ризик та захист: чому контроль свого здоров’я важливіший у воєнний час

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram, дивіться на Youtube.