Дискусія про сліди імперії в Одесі: контекст має значення (фото)
Одеса переживає значні зміни: на очах руйнуються міфи, а з історичних знань та уламків культурної спадщини, яку довгий час намагалися знищити чи ігнорувати, створюється нова ідентичність. Це процес непростий, і він потребує усвідомлення того, що відбувається. Саме цьому була присвячена чергова дискусія, яка сьогодні відбулася в бібліотеці ім. М. Грушевського. «Сліди імперії в публічному просторі Одеси», - друга з серії дискусій, які організували в Одесі Зелений театр разом із платформою культури пам'яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво.
Про це повідомляє кореспондент Української Служби Інформації.
Сьогодні у бібліотеці Грушевського з представниками одеської громадськості тему слідів та маркерів імперії обговорювали історикиня та культурологиня, доцентка кафедри культурології Одеського національного політехнічного університету Анна Місюн та підприємець та громадський діяч, депутат Одеської міської ради та голова комісії з питань транспорту і дорожнього господарства Петро Обухов. Мистецтвознавиця, артменеджерка Євгенія Моляр приєдналася до обговорення по відеозв’язку.
Кураторка та модераторка дискусії, докторка філософських наук Оксана Довгополова зазначила, що якщо минулого разу обговорення велося з професійними істориками, переважно саме в історичному контексті, то зараз учасники намагатимуться поглянути на питання деколонізвації більше у культурному та соціологічному контекстах.
Відправна точка дискусії сьогодні визначається так: коли місто є частиною певної держави, в його публічному просторі так чи інакше віддзеркалюється реальність цієї держави: у топоніміці, в пам’ятниках та меморіальних дошках. Загалом ці сліди можуть гарно продаватись туристам або ставати тригерами конфліктів. У кожному українському місті є таки “привіти з минулого”, які веселять одних та дратують інших. Одеса – не виняток, і всередині міста треба визначитись, як із цим бути.
Тобто, для сприйняття міського середовища, пам’яток, назв дуже велике значення має культурний та історичний контекст (і нинішня війна – найважливіша частина цього контексту). Ганна Місюн згадує, що коли вона була студенткою, їй і її друзям пам’ятник Потьомкінцям, що стояв тоді на місці нинішнього пам’ятника Катерині, здавався негармонійним і таким, що не відбивав ідею свободи, за яку боролися моряки, що повстали. А подивитися на скульптуру Катерини у дворику Краєзнавчого музею тоді якраз ходило багато людей, і це вважалося прихованою опозицією радянської влади та ідеології. Це була ніби пам’ять про час, коли Одеса була багатим та вільним містом. Тобто це міф про ранню аристократичну Одесу.
У цьому було щось. І, крім усього, ми були молоді. Тепер, коли вона стоїть на історично значущому для Одеси місці, все інакше, – зазначила Ганна Місюн.
Фактично зараз йдеться про руйнування міфу, наголошує Петро Обухов. Міфа про те, що Одеса – російське місто і що воно було започатковано російською царицею Катериною. І для декого це руйнування міфу – катастрофа.
Як же цей міф створювався? Ми бачимо, що є багато вулиць, названих на честь російських міст, царів, князів. Багато хто каже – це наша історія. Але яке відношення московський князь має до історії України та Одеси? І що стосується Катерини ІІ– адже вона не заснувала місто, а в тому самому рескрипті написано, що з огляду на вигідне становище міста Хаджибей, заснувати в цьому місті, яке вже було, військову гавань, – каже він.
Петро Обухов
Так чи інакше, обговорення історичного та культурного контексту, міфів та уявлень про Одесу триватиме навіть за межами цієї дискусії. До речі, наступна зустріч – знов у бібліотеці Грушевського, 9 вересня о 15:00 – «Місто вільних людей: з імперію чи без неї».
Раніше на USIonline.com —
Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram, дивіться на Youtube.
