Замок Хаджибей. На Приморському бульварі поновили археологічний пошук (фото) «фото»

Замок Хаджибей. На Приморському бульварі поновили археологічний пошук (фото)

Студенти-історики Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського разом з викладачами провели георадарну розвідку у центральній та північній частині Приморського бульвару.

Про новий, третій з 1996 року етап дослідження виданню Української Служби Інформації розповів ректор вишу Андрій Красножон.

Роботи з археологічного пошуку Хаджибейського замку цього разу розпочалися на новій ділянці – між постаментом Дюку та фунікулером. Й згодом можуть продовжитися далі бульваром. На початковому етапі з допомогою спеціального обладнання здійснювалася георадарна діагностика культурних нашарувань на Приморському бульварі. Це практика на стику двох наук – археології та геофізики, пояснив історик.

Первинна георозвідка дала результати: на глибині до 2 м від рівня землі були знайдені аномалії у певних контурах – скупчення твердого матеріалу, який може виявитися й камінням. Тепер науковці мають проаналізувати ці дані та вже предметно, а не навмання спланувати наступний етап – розбиття розкопу.

Сам пам’ятник археології Приморський бульвар зберігає таємниці різних епох. Щоб ти не шукав, щоб не поставив за мету, ти однозначно знайдеш ще й несподіванки. Як, наприклад, у 2020 році під час експедиції несподіваними для нас стали чисельні нумізматичні знахідки ХІV століття, що підтверджує наявність тут, на теренах сучасного Приморського бульвару, факторії Джинестра. Це на 100 років раніше за першу згадку Кочубієва у хроніці Яна Длугоша від 1415 року, – розповів вчений.

Андрій Красножон

Завадою для цієї експедиції може стати втрата замку внаслідок зсувних процесів, які передували появі сучасного Приморського бульвару, попередив Андрій Красножон. У такому разі принаймні науковці будуть впевнені, що від потенційної археологічної знахідки нічого не залишилося і шукати її годі.

Всі попередні дослідження університет проводив виключно на спонсорські кошти. А у 2021 році роботи довелося згорнути через обмеженість ресурсів та часу. Наразі ми маємо від Одеської міської ради усі дозволи на роботи такого безпрецедентного характеру, – окремо зазначив ректор.

Експедиція проводиться під керівництвом доктора історичних наук, члена-кореспондента та співробітника Інституту археології НАНУ Світлани Іванової за участі геолога та геофізика Івана Голтуренка. До практичних робіт «з лопатою» залучатимуться студенти різних факультетів вишу, а також волонтери. А самі розкопки планується розпочати орієнтовно наприкінці червня.

У мене, як і раніше, немає жодних сумнівів, щодо колишнього розташування середньовічного замку Хаджибея десь у районі сучасного пам’ятника Дюку, але точну локалізацію та ступінь збереженості його субструкцій, зможуть показати лише розкопки. І цей етап георадарної розвідки – є черговим кроком в наших багаторічних дослідженнях, – розповів науковець.

Нагадаємо, археологічна експедиція на Приморському бульварі університету Ушинського триває з перервами вже близько 30 років. У 1996 році професор Добролюбський заклав розкоп на схилах біля Воронцовського палацу. Там вперше було знайдено залишки давньогрецької апойкії (пер. – виселок), колонії давніх греків. Датування було несподіваним для вчених: VІ ст. до н.е. Також тоді розпочалися системні розкопки у північній частині Приморського бульвару, які згодом поступово, до 2021 року підібралися впритул до Потьомкінських сходів і пам’ятника Дюку.

У розкопах 2020-2021 років вчені виявили ознаки близького існування фортифікаційних споруд. Були зафіксовані рови, монети та артефакти другої половини ХVІІІ ст., зокрема, вкладки кремнієвих рушниць, уламки масивних блоків тесаного каміння, залишки «татарської» черепиці тощо. Все це свідчило про те, що біля постаменту Дюку знаходиться велика фортифікаційна споруда, яка відображена на планах ХVІІІ ст., але немає точної прив’язки до місцевості.

Визначення історичної достовірності щодо замку Хаджибей, датування та походження його зведення можуть змінити підходи до відліку заснування Одеси. За однією з версій, день народження міста варто відраховувати від першої згадки про фортецю Хаджибей. Згідно з нею, Одесі вже понад 600 років.