Це інтерв'ю Яніна з Миколаєву дала зі сльозами. Останній раз вона спілкувалася зі своїм чоловіком у квітні. Що зараз з 42-річним морпіхом Володимиром Козіном, ніхто не знає. Його разом з іншими захисниками Маріуполя взяли у полон росіяни на заводі Ілліча. З тих пір зв'язок перервався. Останнє, що він сказав дружині - поїхати з України - на випадок, якщо окупація дійде до рідного Миколаєва. Тож зараз Яніна з двома дітьми перебуває у Румунії і не знає, як з'ясувати, у якому стані знаходиться ії коханий чоловік, і що зробити, щоб і його обміняли та повернули додому. 

Одесити підготували звернення до Адміністрації президента з приводу неоднозначної позиції місцевої влади щодо ряду важливих та особливо актуальних під час війни питань - переносу пам'ятника цариці Катерині, змісту номінаційного досьє ЮНЕСКО та відносин з російськими містами-побратимами.

Чоловік у своїх висловлюваннях запевняв людей, що війни в Україні немає, а проходить «визвольна спецоперація». Жінка, в свою чергу, вихваляла окупантів і запевняла, що з настанням в Одесі «русского міра» покращиться життя.

Окупанти не відпускають мирне населення, яке тримають у полоні. Серед захоплених - чимало жінок.

Російські солдати утримували іноземців у камерах.

Непоодинокі випадки захоплення наших захисників у полон - це не тільки тривога та біль близьких, але й робота держави з їхнього повернення додому та належна підтримка родин полонених під час їхньої відсутності.

Тим часом окупантська влада заборонила угоди з купівлі-продажу житла на захопленій теріторії.

Після деокупації Балаклії на Харківщині було знайдено російську катівню.