Поки російська армія готує приблизно 11-12 тисяч солдатів із Північної Кореї для участі в бойових діях в Україні, Південна Корея розглядає можливість відряджання свого військового персоналу в Україну для спостереження за військовими КНДР.

У цій книзі-фотоальбомі буде не дуже багато робіт, які безпосередньо показують прояви війни. Так, вони є, як ті, що облетіли весь світ перші кадри прихованого мішками з піском пам'ятника Дюку на Приморському бульварі. Але більшість робіт Олександра присвячена мирній Одесі: любов до рідного міста автор висловлює в тому, що показує красу цих вулиць, двориків, простих сцен повсякденного життя та деталі, які хочеться розглядати. У чому його послання, яке він відправляє світу, і чому він вирішив видати книжку, яка йому така важлива?

У цьому переконаний Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця. Розмова з ним стосувалася ролі Організації Об'єднаних Націй у протидії сексуальному насильству як зброї війни, яку російські агресори масово застосовують проти українського населення з метою його упокорення.

Вони відчувають тривогу та невідомість, коли думають про майбутнє, або безсилля й сум, коли згадують минуле - війна стала причиною потрясінь та призвела до кардинальних змін у житті українських жінок. Чимало з них були змушені залишити свої рідні домівки та виїхати за кордон, де довелося звикати до абсолютно нових умов, поставивши своє попереднє життя «на паузу». Постійний стрес, хвилювання за близьких та відчуття втрати контролю над власним життям призводять до тривожних розладів та збоїв у здоров'ї, зазначають у ВООЗ, а звернення по допомогу до фахівців ускладнюються через мовні бар'єри. Фактори, які впливають на здоров'я українських жінок у реаліях війни, стали предметом чисельних досліджень. Про одне з них - читайте у нашому інтерв'ю. Що саме доводиться переживати жінкам у новій країні, з якими труднощами вони мають справу?

Її літературні роботи надруковані більше ніж у п'ятидесяти журналах світу. Зарина Забріскі – американська письменниця, авторка п'яти книжок, лауреатка численних літературних премій. З 2014 року змінила тематику своїх романів на розслідування злочинів російської влади. З початком повномасштабного вторгнення, мисткиня кинула все та переїхала до Одеси, звідси почала подорожувати Україною, щоб фільмувати та описувати події з фронту. Вона зосереджена на викритті російської пропаганди, розповідях про геноцидукраїнського народу , відкриває світові факти про масові вбивства, влаштовані росіянами на українській землі. У 2023 році Зарина стала співпродюсером та знялася у документальному фільмі «Східний фронт: катування та терор в Україні». Зараз вона живе та працює у Херсоні. «В нашу хату був прильот, усе ок, але хата пошкоджена» - такими словами від Зарини почалося це інтерв'ю.

Через катівні російських окупантів у Херсонській області пройшли тисячі осіб – серед них не тільки військовослужбовці, а й прості місцеві жителі, яких росіяни сприйняли як загрозу для свого загарбницького режиму. Відомо, що після деокупації на звільненій території Херсонщини поліцейські зафіксували 7 катівень та 8 місць несвободи. В одному з них побував херсонець Юрій Кайов. Його затримали російські військові під час гуманітарного рейсу - волонтер доставляв у населені пункти Херсонщини ліки та необхідну мешканцям допомогу. Юрія із товаришами одразу кинули до в'язниці, де його катували та допитували, потім вивезли до Сімферополя в інший тюремний заклад, а після того помістили у слідчий ізолятор в «Лефортово» у Москві, де він провів більше року. Там херсонцю призначили суд.

На рубежі третього року великої війни цинічність росіян на полі бою досягла максимально критичної точки. Для послаблення бойової сили противника окупанти посилили полювання на медиків та евакуаційні групи ЗСУ. Вони системно заманюють їх у «пастку» - ранять бійців, вичікують, коли групи рушать на допомогу, та відкривають по них вогонь. Свідком цих подій стала героїня нашого інтерв'ю військова медикиня Надія Біла - двічі вони торкнулися її особисто. На жаль останнього разу вона отримала тяжкі поранення й дивом вижила: медикиня стала ціллю російського дрона, саме у той час, коли надавала допомогу пораненому бійцю. Нагадаємо, удари по медичній техніці та медикам, які надають допомогу на полі бою, є грубим порушенням норм міжнародних конвенцій гуманітарного права.