Військовослужбовець Олег Кожухарь, який народився в Арцизі у 1986 році, загинув на фронті 26 лютого поблизу населеного пункту Орлівка на Донеччині. 4 березня громада провела загиблого Героя у останню путь.

Боєць вважався зниклим безвісти.

На щиті повернувся додому житель Одещини, родом з села Василівка, Барон Анатолій Борисович.

На рубежі третього року великої війни цинічність росіян на полі бою досягла максимально критичної точки. Для послаблення бойової сили противника окупанти посилили полювання на медиків та евакуаційні групи ЗСУ. Вони системно заманюють їх у «пастку» - ранять бійців, вичікують, коли групи рушать на допомогу, та відкривають по них вогонь. Свідком цих подій стала героїня нашого інтерв'ю військова медикиня Надія Біла - двічі вони торкнулися її особисто. На жаль останнього разу вона отримала тяжкі поранення й дивом вижила: медикиня стала ціллю російського дрона, саме у той час, коли надавала допомогу пораненому бійцю. Нагадаємо, удари по медичній техніці та медикам, які надають допомогу на полі бою, є грубим порушенням норм міжнародних конвенцій гуманітарного права.

Захиснику назавжди залишиться 22 роки. Місяць тому, під час невеликої відпустки, Владислав одружився.

ЗСУ виводять свої підрозділи з Авдіївки заради збереження життя українських захисників.

Владиславу Шестову було 22 роки.

Іван Лобода та Олексій Гукай разом півтора роки боронили Україну, і разом загинули.

Захисник віддав своє життя під час бойового завдання. Йому назавжди залишиться 25 років.

Житель села Оксамитне, справжній герой, Чобану Андрій Стельянович, 1993 року народження, загинув на Донецькому напрямку під час виконання бойового завдання з оборони держави від російської навали.