Я бажаю одеситам відкрити свою чакру українства, – стендаперка Настя Зухвала (фото, аудіо)

Поспілкувалася з Настею Зухвалою фотокореспондентка Української Служби Інформації Наталя Довбиш.

«Рафінована лють» – це година нещадного збиткування над наймерзеннішими ворогами в галактиці, яких чемно називають – російські окупанти. Проте, на своєму сольному концерті, Зухвала не вдається до чемності і називає речі своїми іменами. Стендап на злобу дня – про нову фронтову реальність, незабутнє життя в селі та різке підвищення самосвідомості, де бомби і ракети стали потужним каталізатором. Саме так розповіла Настя в анонсі про свій сольник.

Настя Зухвала

Я бачила, що ти відвідувала відомі одеські заклади у центрі. Як тобі Одеса?

Я не вперше в Одесі, мені тут усе подобається. Але після 24 лютого я вперше. Рада, що у центрі мало що змінилося та цілі будівлі.

Назва твого туру «Рафінована лють». Як ти рафінувала цю лють?

Це очевидно – все, що ми переживаємо, все це трагедія та несправедливість. Звісно це викликає лють, а рафінувалася вона в сольник. Я вже об’їхала більше 20 міст.

Наскільки після 24 лютого змінилися твої тексти?

Важко сказати, можливо процентів на 20-30.

Як почуваються зараз твої близькі?

На щастя усі мої близькі живі, ніхто з них не поранений. Моя сім’я була в окупації, вони живуть на Київщині. Але зараз після повернення цієї території там вже повертається життя. Усе більш-менш добре. А ось мій чоловік зараз знаходиться на фронті. Він тримається.

Стендап – це більше ніж комедія. Твої прихильники щось вже писали, дякували? 

Я не відчуваю себе психологом, але це потрібно і мені, і моїм глядачам. Мої виступи зараз – це про нормалізацію, проживання цього досвіду, це про нову дійсність. З перших днів повномасштабного вторгнення було відчутно наскільки зараз складно бути самому і краще, коли люди гуртуються. Гуртуватися легше навколо речей, які нас всіх турбують і навколо емоцій, які у всіх присутні.

Ти перестала бути “Дєрзкой” та стала Зухвалою, перейшла на українську. Наскільки ти можеш конструювати жарти?

Що комедію більш важко конструювати – був в мене такий аргумент, але насправді нічого важкого. Насправді я почала думати українською вже досить давно.

Що би ти хотіла побажати одеситам?

Я бажаю одеситам відкрити свою чакру українства. Коли я знайшла це в собі, це дало мені дуже багато сил. Це дало мені дуже велику гордість. Це докорінно змінило мої погляди на життя і я дійсно вболіваю за тих, хто зараз на стороні самоідентифікації. Це неймовірний скарб, це величезне надбання і я бажаю одеситам теж долучитися до цього. Щоб  як можна більше людей відкрили для себе цей Едемський сад українства і нашої незалежності та єдності.

Ти не тільки стендапер, розкажи про інші свої активності?

Уся моя діяльність навколо змісту, гумору та текстів. Є проект «Такі новини» – це був наш YouTube – проект до повномасштабного вторгнення, після війни ми перейшли на стріми. Там ми збираємо донати на конкретні ініціативи, які до нас поступають. Вже більше ста випусків ми це робимо. Навіть здається, що ми це робили завжди. Але стрім «Такі новини» не схожий на той YouTube-проект, який ми робили. Я сподіваюся, що ми зможемо повернутися до оффлайн концертів.

Також після 24 лютого я заснувала видання «Зухвалий батальон». Це розважально-просвітницьке, а іноді просвітницьке-розважальне видання. Це про популяризацію української культури, українських цінностей, можливості висловитися по важливим питанням. Це волонтерській проект, навколо мене зібралися небайдужі люди і ми робимо це разом.

Раніше на  USIonline.com —

Солодкий квіз: як в Одесі відпочити та допомогти Миколаєву

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram, дивіться на Youtube.