«Потрібно берегти своє горе», — тренерка з ненасильницького спілкування Ірмтрауд Каушат (фото, відео)

В Одесі пройшов тренінг для родичів та близьких військових, захисників України, вимушених переселнців. Для тих людей, яких так чи інакше торкнулась повномасштабна війна, розв'язана Росією.

На тренінгу побував кореспондент Української Служби Інформації, який поспілкувався із тренеркою з Німеччини Ірмтрауд Каушат.

Більш детально про це дивіться на нашому каналі Youtube.

У вівторок, 16 травня, в Одесі пройшов тренінг у центрі Дія.Бізнес. Запрошена гостя з Німеччини Ірмтрауд Каушат – тренерка з Ненасильницького спілкування (ННС), медіації та коучингу, доктор медичних наук (практикує китайську медицину). Голова місцевого осередку ННС у м. Дармштадт (Німеччина).

Чому важливо проводити такі тренінги в цей час?

Багатьом людям дуже боляче від втрат. Вони втратили коханих, вони втратили свої домівки, мабуть, також сильно бояться того, що буде далі.

Тренінги про ненасильнице спілкування також і про те, як я спілкуюсь із самим собою. Чи я в тій позиції, щоб прислухатися до свого болю, страху, скорботи, щоб впоратися з цим і перетворити це все на життєву енергію, що я можу іти далі.

У вас є якісь універсальні поради, як спілкуватися з людьми, які отримали травми?

Я освоїла це з часом. Моїм вчителем був Маршалл Розенберг і в якомусь сенсі він був моїм першим і найважливішим радником, він розробив ненасильницьке спілкування, і він почав працювати з групами у Сполучених Штатах, з людьми з Ізраїлю та Палестини, щоб об’єднати їх, щоб вони слухали одне одного. Таким чином я і навчилася цьому, я розробила деякі інші підходи щодо того, як розмовляти з людьми, які знаходяться в стані глибокої кризи.

Найважливіше — це слухати. Не стільки розмовляти, скільки дійсно слухати. Об’єднати ваші серця (душі), щоб зрозуміти, що всі вони люди. Коли я відкриваюся, щоб прийняти іншу людину, то навіть не потрібні слова.

Якщо у вас була б можливість сказати щось для всього українського народу, що б ви хотіли сказати їм? Може, є якась порада?

По-перше, піклуватися про самих себе, щоб вони не втрачали надію, щоб вони берегли своє горе (прим. ред – скорботу), як дитину – не відштовхувати, а прийняти. Це було б корисно в майбутньому. Я розумію, що коли люди придушують свої почуття, скорботу, злість, це потім виллється у якісь хвороби, як, наприклад, підвищений тиск, безсоння, люди навіть кажуть, що деменція, яка є дуже важкою хворобою, може бути пов’язана з придушенням почуттів.

Зазначимо, захід пройшов у межах реалізації проєкту «Долаючи розломи» в партнерстві з ГО «Студії інноваційних рішень». Участь була безоплатною.