Синій краб шириться в Чорному морі: що це означає для узбережжя
У північно-західній частині Чорного моря фіксують поширення інвазивного виду — синього американського краба. Його ареал поступово зміщується у бік українського узбережжя та придунайських акваторій. Фахівці говорять і про ризики для екосистеми, і про можливі способи регулювання чисельності.
Про це повідомляє пресслужба Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу.
Йдеться про вид Callinectes sapidus, який походить з Атлантичного океану. Він добре пристосовується до нових умов і швидко освоює інші акваторії. За спостереженнями, його присутність у Чорному морі стає дедалі стабільнішою.
Синій краб є хижаком. Він активно поїдає молюсків, дрібних ракоподібних та молодь риб. Через це може змінювати баланс у прибережних екосистемах і створювати додатковий тиск на місцеві види. В умовах потепління клімату такі організми отримують більше шансів закріпитися в новому середовищі.
Фахівці пояснюють появу краба кількома чинниками. Серед основних — перенесення личинок із баластними водами суден, а також природне розселення через протоки між Чорним і Середземним морями. Окремі випадки виявлення цього виду в українських водах фіксували й раніше, а нові знахідки підтверджують тенденцію до його поширення.
Водночас міжнародний досвід показує, що контрольований вилов інвазивних видів може стати одним зі способів зменшення їхнього впливу. У деяких середземноморських країнах синього краба виловлюють не лише для обмеження чисельності, а й як продукт, що має попит у харчовій галузі.
Екологи наголошують: потрібен системний моніторинг, оцінка наслідків для довкілля та науково обґрунтовані рішення. Такий підхід допоможе зменшити ризики для біорізноманіття й водночас розглянути можливості раціонального використання ресурсу.
Раніше УСІ писала про те, що в Одеській затоці через масштабний розлив рослинної олії могли загинути понад тисячу водоплавних птахів. Забруднення стало наслідком воєнного удару по портовій інфраструктурі в районі порту Південний. За словами еколога Івана Русєва, низькі температури спричинили швидке осідання частини олії на дно, але під час штормів ці відкладення знову піднімались у воду і утворювали щільні згустки, які важко переносилися морськими організмами. Цей розлив особливо сильно вдарив по водоплавних птахах. За оцінками експерта, в Одеській затоці загинуло понад 1000 птахів, переважно пірникоз.
