Ринок біоетанолу в Україні: потенціал, переваги та перспективи виробництва на Одещині

Геополітичні виклики останніх років (зокрема, загроза енергетичній безпеці через активні військові дії) додатково підкреслили потребу у власних відновлюваних видах палива. Біоетанол вписується і в глобальні ESG тренди – він екологічно чистіший, сприяє соціально-економічному розвитку регіонів та потребує ефективного державного регулювання. У цьому дослідженні проаналізовано світові тенденції виробництва біоетанолу та розглянуто потенціал України із фокусом на регіональні особливості, використовуючи аналітичний інструмент YC.Market від YouControl для оцінки сировинної бази.

Біоетанол: що це і як його виробляють?

В усьому світі бензинові палива марки E5, E10, E85, E100 містять відповідно 5%, 10%, 85% або 100% біоетанолу. Наприклад, у Бразилії поширені гнучкі паливні системи, що дозволяють заправляти авто майже чистим гідратним етанолом (близько 93% етанолу та 7% води). Таким чином, біоетанол може слугувати як додаток до бензину для підвищення октанового числа та скорочення шкідливих викидів, так і повністю замінювати традиційний бензин у спеціально обладнаних двигунах.

Світові тенденції виробництва та споживання біоетанолу

Глобальне виробництво біоетанолу зростало середньорічними темпами близько 3,8% у 2020–2025 рр. і у 2024 р. перевищило 30 тис. млн галонів (близько 114 млн м³).

Найбільшими виробниками є США (близько 52% світового виробництва) та Бразилія (28%). Значно відстають, але теж входять до лідерів, Індія (5%), ЄС (5%), Китай (4%) та Канада (2%). Така географія обумовлена наявністю в цих країнах розвинутої аграрної бази й державної підтримки.

Кожна країна використовує переважно власні поширені культури: у Бразилії сировиною слугує цукрова тростина, у США – кукурудза, в Європі та Китаї – зернові й цукровий буряк тощо. Ефективність різних культур для виробництва етанолу відрізняється. Наприклад, з тонни кукурудзи отримують ~400-470 л етанолу, з тонни пшениці – 350-430 л, а з тонни цукрових буряків – лише 85-120 л, проте врожайність буряків з гектара значно вища, що забезпечує великий вихід спирту з площі.

Ризики

Політика та регуляторні вимоги: глобальний і європейський контекст

Державна підтримка (субсидії, податкові пільги, квоти) відіграє ключову роль. Одночасно уряди контролюють, щоб розширення виробництва біопалива не шкодило продовольчій безпеці – важливо не вилучати надмірно багато харчової продукції на користь палива. Зростання інтересу до біоетанолу також збігається з пріоритетами ESG: скорочення викидів парникових газів (Environmental), розвиток сільських територій і створення робочих місць (Social) та формування прозорої політики підтримки відновлюваної енергетики (Governance).

Україна в рамках євроінтеграції також впроваджує відповідні норми – з 1 травня 2025 року в Україні законодавчо запроваджено вимогу обов’язкового додавання щонайменше 5% біоетанолу до бензину. Варто зазначити, що через поточні ринкові обставини уряд тимчасово відтермінував штрафні санкції за невиконання цієї норми до початку 2026 р. Отже, нормативне підґрунтя для розвитку ринку біоетанолу в Україні вже створено, що є важливим сигналом для інвесторів та агровиробників про довгострокову підтримку цієї галузі з боку держави.

Перспективи нарощування виробництва біоетанолу в Україні

В Україні вже існує певна виробнича база для випуску біоетанолу. Станом на 2025 рік в країні діють 17 заводів з виробництва біоетанолу, сумарною потужністю близько 430 тис. тонн на рік. Цей обсяг теоретично здатний більш ніж у чотири рази перекрити внутрішню потребу у біоетанолі для E5-наповнення. З посиленням європейського курсу на Green Deal та можливим переглядом торгівельних квот, в України з’являється шанс стати одним з ключових постачальників біоетанолу до ЄС.

Сировинна база: регіональний аналіз

Функціонал YC.Market дозволив визначити ТОП-10 міст України за кількістю сільськогосподарських компаній – потенційних постачальників сировини для біоетанолу. Абсолютним лідером є столиця, м. Київ (188 компаній) – тут сконцентровано багато великих агрохолдингів і трейдерів, що історично реєструють головні офіси в Києві. Друге і третє місця посіли Миколаїв (85) та Кропивницький (57) – великі обласні центри у ключових аграрних регіонах. Далі йдуть Дніпро (49) та Харків (43), які замикають першу п’ятірку.

Висока концентрація агрокомпаній у цих містах свідчить про сприятливі умови для розміщення поблизу них біоетанолових виробництв – поруч є і сировина, і інфраструктура, і кваліфіковані кадри. До десятки лідерів також увійшли інші значні міста аграрних областей (наприклад, можна очікувати присутність обласних центрів на кшталт Вінниці, Одеси, Полтави тощо).

Окрім регіонального аналізу, аналітична система YC.Market дала змогу виявити топові агропромислові компанії за обсягом чистого доходу у 2024 році серед тих агровиробників, чия продукція з високою вірогідністю може слугувати сировиною для біоетанолу. Нижче наводимо топ-10 компаній за цим критерієм:

1. ПРАТ “ЗЕРНОПРОДУКТ МХП”

2. ТОВ “ЕНСЕЛКО АГРО”

3. СТОВ “ДРУЖБА-НОВА”

4. ТОВ “НВФ “УРОЖАЙ”

5. ПП “ЗАХІДНИЙ БУГ”

6. ПРАТ “ПК “ПОДІЛЛЯ”

7. АГРОФІРМА “СВІТАНОК-СЕРВІС“ У ФОРМІ ПРАТ

8. ТОВ “УКРАЇНА 2001”

9. ПП “АГРАРНА КОМПАНІЯ 2004”

10. ТОВ “ПК “ЗОРЯ ПОДІЛЛЯ”

Висновки

Реалізація біоетанолового потенціалу принесе державі і бізнесу низку вигод. Зменшення імпорту пального та заміщення його вітчизняним біоетанолом підвищить енергетичну незалежність і позитивно позначиться на торговому балансі. Викиди парникових газів від транспорту скоротяться, що покращить екологічну ситуацію та наблизить Україну до виконання кліматичних цілей. Сільські території отримають нові виробництва, робочі місця, замовлення на вирощування додаткових обсягів культур – отже, додатковий імпульс розвитку. З точки зору ESG, розвиток біоетанолової галузі стане підтвердженням того, що Україна прагне сталого, «зеленого» зростання з урахуванням соціальних та управлінських аспектів.