У Великій Британії стартували найбільші в історії країни навчання Sea Breeze за участю України

Про це повідомляє Navy Lookout. 

Навчання Sea Breeze проводяться з 1997 року під проводом України та США. До початку повномасштабного вторгнення Росії вони традиційно проходили у Чорному морі, зокрема біля Одеси. Після 2022 року, коли Туреччина відповідно до Конвенції Монтре закрила протоки Босфор і Дарданелли для військових кораблів держав, що беруть участь у війні, морську частину навчань перенесли до Великої Британії. У 2024 році її приймав Глазго, а з 2025-го — військово-морська база Портленд, де цього року навчання знову проходять уже в значно ширшому форматі.

Sea Breeze 2026 складається з двох окремих етапів. Перший, Sea Breeze 26-1, проходив у червні на полігоні Бабадаг у Румунії та в дельті Дунаю. У ньому взяли участь близько 450 військовослужбовців із семи країн, які відпрацьовували десантні та наземні операції. Другий етап — Sea Breeze 26-2 — триває з 13 до 24 липня у Портленді та став значно масштабнішим. До нього залучили понад дві тисячі військових, а паралельно в Латвії проходить окремий етап навчань, присвячений водолазним роботам і підйому затонулих об’єктів.

У навчаннях беруть участь військовослужбовці України, Великої Британії, США, Франції, Польщі, Румунії, Туреччини, Данії, Естонії, Швеції, Японії, Латвії, Молдови, Болгарії, Грузії та представники Командування морських сил НАТО (MARCOM).

Однією з головних тем Sea Breeze залишається протимінна боротьба. Командувач ударних сил Великої Британії контрадмірал Марк Андерсон назвав Чорне море «найбільш замінованим морем на Землі». За оцінками Організації Об’єднаних Націй, наприкінці 2025 року мінами були потенційно забруднені близько 13,5 тисячі квадратних кілометрів українських морських вод. Водночас українські військові вже знищили понад тисячу морських мін і міноподібних предметів, а також досі виявляють боєприпаси ще часів Другої світової війни.

Начальник управління підготовки Військово-Морських сил України комодор Дмитро Коваленко наголосив, що для українських моряків розмінування давно перестало бути лише елементом навчань. За його словами, це щоденна бойова робота, адже від безпеки морських шляхів безпосередньо залежить свобода судноплавства та можливість України підтримувати експорт і функціонування економіки.

За останні роки українська ескадра мінних тральщиків значно посилилася. Нині вона складається з п’яти кораблів. У 2023 році Велика Британія передала Україні колишні тральщики HMS Grimsby та HMS Shoreham, які після введення до складу ВМС отримали назви «Чернігів» і «Черкаси» — на честь українських тральщиків, втрачених під час окупації Криму у 2014 році. У 2025 році Бельгія та Нідерланди передали кораблі «Маріуполь» і «Мелітополь», названі на честь українських міст, що перебувають під російською окупацією. Найновіший корабель — «Генічеськ» — Україна отримала у червні 2026 року.

Його назвали на честь українського тральщика, який був затоплений поблизу Кінбурнської коси у 2022 році.

Усі п’ять кораблів наразі залишаються у Великій Британії. Через дію воєнних положень Конвенції Монтре вони не можуть пройти до Чорного моря, тому саме Sea Breeze став головним майданчиком для підготовки українських екіпажів, відпрацювання процедур НАТО та підтримання бойової готовності. Після завершення війни саме ці кораблі мають розпочати масштабне очищення українських морських шляхів від мін.

Одним із ключових елементів навчань стала сертифікація українських підрозділів за стандартами НАТО. Програма передбачає два рівні оцінювання. Перший підтверджує базову сумісність із силами Альянсу, здатність діяти у складі міжнародних корабельних груп і виконувати спільні завдання. Другий рівень підтверджує повноцінні бойові спроможності підрозділів. Цьогоріч українські екіпажі тральщиків «Маріуполь» і «Мелітополь» проходять сертифікацію першого рівня, тоді як кораблі «Чернігів», «Черкаси», штабні підрозділи та український загін вибухотехніків готуються до складнішої оцінки другого рівня.

Навчання охоплюють значну акваторію навколо Портленда. Для екіпажів спеціально створили маршрути із навчальними мінними полями, де відпрацьовується пошук і знешкодження мін. Окремо проводяться тренування із забезпечення безпеки портів, водолазних робіт, знешкодження вибухонебезпечних предметів та роботи автономних підводних систем.

Особливу увагу цього року приділили безекіпажним технологіям. У навчаннях бере участь корабель-носій автономних систем HMS Stirling Castle, а також новітні безпілотні катери K3 Scout і дистанційно керовані підводні апарати SeaFox, здатні знищувати морські міни. Організатори наголошують, що відпрацьовують не лише застосування таких платформ, а й їхню інтеграцію в єдину систему управління бойовими діями.

Ще одним важливим нововведенням стали сценарії, максимально наближені до сучасної війни в Чорному морі. Під час навчань моделюються умови активного придушення GPS-навігації, складної електромагнітної обстановки, а також постійної загрози з боку морських безпілотників і дронів. Саме в такому середовищі українські військові діють уже понад три роки, тому їхній практичний досвід став одним із найцінніших для союзників.

У Королівському флоті Великої Британії визнають, що Sea Breeze вже давно перестали бути лише програмою підтримки України. За словами командувача операцій Королівського флоту генерал-майора Річа Кентрілла, британські військові прагнуть перейняти найкращі українські напрацювання, насамперед швидкість упровадження інновацій і здатність адаптуватися до противника не за роки, а буквально за кілька тижнів. Саме тому Sea Breeze 2026 сьогодні є не лише платформою для підготовки українського флоту до майбутнього розмінування Чорного моря, а й майданчиком, де союзники вивчають реальний бойовий досвід України.

Раніше УСІ повідомляла, що українські військові вперше у світі провели бойову операцію із застосуванням морського безпілотника та наземного роботизованого комплексу на Кінбурнській косі. За допомогою безекіпажної морської платформи вони доставили бойового робота до окупованого узбережжя, успішно висадили його та виконали поставлене завдання без безпосередньої участі особового складу. У 123-й окремій бригаді територіальної оборони зазначили, що така операція не має відомих аналогів у світовій практиці та демонструє новий рівень розвитку українських безпілотних технологій.