21 судно за 72 години: Сили безпілотних систем України зірвали новий маршрут постачання пального до Криму – Риженко

Ураження 21 судна стало новим етапом блокади окупованого Криму

На думку Андрія Риженка, масовані удари українських Сил безпілотних систем по суднах, які Росія використовує для забезпечення окупованого Криму, свідчать про перехід операції із блокування півострова до нової фази. За його словами, якщо раніше головною ціллю були сухопутні логістичні маршрути, то тепер Україна фактично почала системно руйнувати й альтернативні морські шляхи постачання.

Експерт нагадав, що приблизно місяць тому українські сили зосередилися на ударах по логістичній інфраструктурі, через яку до Криму доставляли пальне, продовольство та боєприпаси. Під ударами опинилися маршрути в районі Азовського узбережжя, Керченський міст, а також напрямки через Чонгар і Армянськ. Після того як ефективність цих шляхів суттєво знизилася, російське командування було змушене шукати нові варіанти забезпечення окупованого півострова.

За словами Риженка, саме тоді Росія почала активно використовувати танкери класу «ріка—море» вантажопідйомністю близько семи тисяч тонн. Їх завантажували паливом у відносно безпечних портах, зокрема поблизу Ростова-на-Дону, після чого через Азовське море вони прямували до Керчі. Розрахунок був простим: окупанти вважали, що українські сили не зможуть ефективно діставати такі судна на цьому маршруті.

Однак, наголосив експерт, ситуація кардинально змінилася після появи в українських Сил безпілотних систем сучасних безпілотників середньої та великої дальності. Вони дозволяють не лише виявляти танкери, а й успішно завдавати по них ударів. Навіть невелика бойова частина таких дронів здатна вивести судно з ладу, позбавивши його можливості виконувати транспортну місію.

Саме тому, переконаний Риженко, ураження одразу 21 судна за три доби має значення не лише як серія успішних атак, а як фактичний зрив спроб Росії побудувати новий морський маршрут постачання пального до окупованого Криму.

Експерт пояснив, що для виконання такого завдання не потрібне повне знищення танкера. Морські безпілотники мають відносно невелику бойову частину, однак навіть кількох кілограмів вибухівки достатньо, щоб пошкодити судно, вивести з ладу його системи керування чи навігації та зробити неможливим виконання транспортної місії.

На думку Риженка, саме в цьому полягає головний ефект нинішньої операції. Вона спрямована не лише на фізичне знищення окремих плавзасобів, а насамперед на руйнування всієї логістичної схеми, яку Росія намагалася створити після втрати сухопутних маршрутів.

Уражені танкери могли перевозити майже місячний запас пального для Криму

Оцінюючи масштаби операції, експерт запропонував звернути увагу не лише на кількість уражених суден, а й на їхній потенціал із перевезення вантажів.

За його словами, якщо співставити приблизну вантажопідйомність танкерів із кількістю суден, що опинилися під ударами, можна говорити про перевезення від 20 до 30 тисяч тонн пального. Для окупованого Криму це еквівалент приблизно місячного запасу нафтопродуктів.

Саме тому, переконаний Риженко, нинішня серія ударів фактично позбавила Росію можливості швидко організувати повноцінне альтернативне постачання пального на півострів.

Водночас інших ефективних логістичних маршрутів, здатних компенсувати такі обсяги, зараз практично немає. За словами експерта, можуть залишатися лише окремі дрібні перевезення автомобільним транспортом, однак вони не здатні забезпечити потреби ані цивільної інфраструктури, ані великого військового угруповання.

Риженко навіть звернув увагу на появу нового терміна — «каністринг», яким почали називати перевезення пального невеликими партіями. Проте такий спосіб доставки може лише частково вирішувати локальні проблеми і жодним чином не замінює повноцінну систему постачання.

Наслідки блокади вже виходять далеко за межі військової логістики

На думку експерта, новий етап операції безпосередньо впливає не лише на російське військове угруповання, а й на загальну ситуацію в окупованому Криму.

За словами Риженка, дефіцит пального поступово починає позначатися на соціально-економічному житті півострова. Це стосується як транспортної сфери, так і роботи підприємств, забезпечення населення та загального рівня соціальної напруги.

Експерт зазначив, що такі процеси тривають уже кілька місяців і мають тенденцію до посилення. Він переконаний, що подальше руйнування логістики лише поглиблюватиме ці проблеми.

Окремо Риженко звернув увагу на туристичний сезон, на який традиційно робила ставку окупаційна влада. Якщо раніше російська сторона розраховувала прийняти близько семи мільйонів туристів, то тепер, на його думку, навряд чи вдасться досягти навіть звичного показника приблизно у п’ять мільйонів відпочивальників.

Таким чином, блокада дедалі сильніше впливає одразу на дві складові російської присутності в Криму. З одного боку, вона погіршує забезпечення військового угруповання, а з іншого — створює дедалі більше економічних і соціальних проблем для самого півострова.

Який ефект це може дати для півдня України

Коментуючи можливі наслідки для українських регіонів, Андрій Риженко зазначив, що найбільш відчутний результат варто очікувати не стільки у зменшенні повітряних атак, скільки у послабленні російських військ на південному напрямку.

За його словами, блокада Криму насамперед позначається на забезпеченні російських угруповань, які діють на окупованих територіях Херсонської та Запорізької областей. Саме там можуть з’явитися перші практичні наслідки дефіциту пального та порушення логістики.

Риженко звернув увагу, що, за інформацією українських військових безпосередньо з лінії бойового зіткнення, інтенсивність дій російських підрозділів уже почала знижуватися. На його думку, це може бути одним із наслідків ускладнення забезпечення окупаційного угруповання.

Водночас експерт застеріг від надмірних очікувань щодо швидкого скорочення кількості ударів по Одесі та інших містах півдня України. Він пояснив, що повітряні атаки мають іншу специфіку, адже ракети й ударні безпілотники зазвичай зберігаються вже готовими до застосування, а їхні пускові райони можуть розташовуватися не лише в Криму, а й на інших ділянках узбережжя Азовського моря, ближчих до території Росії.

Саме тому, вважає Риженко, для суттєвого зменшення таких атак необхідно паралельно завдавати ударів по місцях зберігання ракет, ударних безпілотників і відповідної військової інфраструктури.

Росія шукатиме способи захистити морську логістику

Оцінюючи можливу реакцію Росії на успіхи СБС в Азовському морі, Андрій Риженко зазначив, що після серії успішних ударів по танкерах російське командування навряд чи відмовиться від спроб відновити постачання пального до окупованого Криму. Натомість воно, найімовірніше, почне шукати способи захистити новий морський маршрут.

На думку експерта, одним із перших кроків може стати посилення безпосередньої охорони танкерів. Зокрема, Росія може почати розміщувати на борту спеціальні мобільні вогневі групи, які супроводжуватимуть судна під час переходу через Азовське море та намагатимуться знищувати українські безпілотники ще на підході.

Крім цього, не виключає Риженко, окупанти спробують активніше використовувати засоби радіоелектронної боротьби, щоб ускладнити роботу українських безпілотних систем. Водночас він наголосив, що навіть за таких умов Росія однаково буде змушена шукати нові логістичні рішення, адже проблема забезпечення Криму паливом уже стала для неї стратегічною.

Експерт також не відкидає, що Москва може перекидати додаткові сили та ресурси на півострів, навіть якщо для цього доведеться послаблювати інші напрямки. За його словами, Крим залишається для Кремля одним із головних політичних і військових пріоритетів.

— пояснив Риженко.

Разом із тим він звернув увагу, що навіть у разі таких кроків Росії доведеться діяти вже в зовсім інших умовах. Якщо раніше Азовське море фактично вважалося для окупантів безпечним маршрутом, то тепер українські Сили безпілотних систем довели, що здатні ефективно працювати і там.

Блокада Криму може стати одним із найсильніших аргументів України на переговорах

На думку Андрія Риженка, нинішня операція має значення не лише з військової точки зору. Її ефект поступово виходить на стратегічний рівень і може впливати на загальну ситуацію всередині Росії.

Експерт пояснив, що проблеми з паливом, які виникають у Криму, позначаються не лише на окупованому півострові. Подібні труднощі вже спостерігаються і в інших російських регіонах, а накопичення таких проблем поступово погіршує загальну соціально-економічну ситуацію в країні.

На його переконання, це особливо важливо з огляду на внутрішньополітичні процеси в Росії. Посилення невдоволення населення, зростання дефіциту ресурсів та погіршення повсякденного життя створюють для Кремля додатковий внутрішній тиск. 

Саме тому Риженко вважає, що операція з блокування Криму має не лише оперативне чи військове значення. Вона поступово перетворюється на один із найвагоміших інструментів тиску на російське керівництво. За його словами, саме такі системні дії можуть стати серйозним аргументом для того, щоб змусити Росію повернутися до реальних переговорів про завершення війни.

Водночас експерт наголошує, що цей ефект не виникає миттєво. Йдеться про поступове накопичення проблем, коли руйнування логістики, економічні втрати, соціальна напруга та військові труднощі починають працювати одночасно, значно посилюючи одна одну.

Нова фаза операції змінює правила гри в Азовському морі

Підсумовуючи, Андрій Риженко зазначив, що серія ударів українських Сил безпілотних систем по суднах тіньового флоту свідчить про якісно новий етап боротьби за деокупацію Криму.

Якщо раніше головною метою було руйнування сухопутних маршрутів постачання, то тепер Україна почала системно позбавляти Росію можливості використовувати й морські логістичні шляхи. Це суттєво ускладнює забезпечення окупаційного угруповання паливом, погіршує економічну ситуацію на півострові та змушує Кремль витрачати додаткові ресурси на пошук нових способів захисту своїх комунікацій.

На думку експерта, саме комплексний характер таких дій робить їх особливо ефективними. Вони одночасно послаблюють військовий потенціал Росії, створюють соціально-економічні проблеми в окупованому Криму та підсилюють позиції України у стратегічному протистоянні з агресором.