Одеса стала останньою в рейтингу доброчесності українських міст
Аналітики Transparency International Ukraine перевірили, наскільки українські міста впроваджують європейські стандарти відкритості та боротьби з корупцією. Оцінювали не лише наявність антикорупційних документів, а й те, чи працюють вони на практиці, наскільки відкритою є влада та чи створені умови для повідомлень про корупцію.
Про це повідомляє кореспондент усі із посиланням на дослідження.
Програма «Прозорі міста» Transparency International Ukraine дослідила стан антикорупційної політики в Києві та десяти обласних центрах. Експерти проаналізували 40 критеріїв, за якими муніципалітети могли отримати максимум 100 балів.
Середній результат усіх міст склав 49,5 бала. Найкраще себе показав Луцьк із 67 балами. До трійки лідерів також увійшли Хмельницький (63 бали) та Запоріжжя (61 бал).
Натомість Одеса опинилася на останньому місці рейтингу, набравши лише 30 балів. Попереду неї розташувалися Полтава із 35 балами та Чернігів — із 36.
Під час оцінювання аналітики перевіряли, чи мають міські ради антикорупційні програми, реєстри корупційних ризиків, кодекси етичної поведінки для посадовців і депутатів, а також чи використовують інструменти Національного агентства з питань запобігання корупції, зокрема Єдиний портал повідомлень викривачів.
Дослідження показало, що лише три міста у 2025 році мали одночасно чинні антикорупційні програми та реєстри корупційних ризиків. Кодекси етики для посадовців затвердили шість міських рад, а для депутатів — лише три. Єдиним містом, яке мало весь цей набір інструментів, став Хмельницький.
Ще однією серйозною проблемою експерти назвали недостатню відкритість місцевої влади. Більшість міських рад не оприлюднює інформацію про результати антикорупційного моніторингу, випадки конфлікту інтересів, порушення під час декларування або притягнення посадовців до відповідальності за корупційні правопорушення.
У Transparency International Ukraine наголошують, що прозорість, підзвітність влади та ефективна система запобігання корупції вже є не просто рекомендаціями, а одними з критеріїв, за якими оцінюватиметься готовність України до вступу до Європейського Союзу.
Саме тому місцевим громадам рекомендують не обмежуватися формальним ухваленням документів, а будувати дієву систему доброчесності, яка працюватиме на практиці.
