Україна б’є по грошах війни: експерт пояснив нові дипстрайки по рф
Українські далекобійні удари по території рф залишаються спрямованими на паливну та логістичну інфраструктуру, яка забезпечує російську армію для продовження війни проти України. Під прицілом українських сил залишаються нафтопереробні заводи, перекачувальні станції та підприємства, що працюють на військово-промисловий комплекс рф. Такі об’єкти мають ключове значення для постачання пального та ресурсів на фронт і є частиною системного послаблення російських можливостей вести війну.
Про це в ефірі УСІ заявив речник Української добровольчої армії Сергій Братчук.
Україна б’є по логістиці та доходах росії
Спектр цілей для українських далекобійних ударів останнім часом суттєво не змінився. Українські сили продовжують атакувати об’єкти паливно-енергетичного комплексу, які забезпечують роботу російської економіки та армії. Зокрема, йдеться про нафтопереробні заводи та перекачувальні станції, через які нафта і пальне транспортуються до терміналів та надалі надходять на світові ринки.
НПЗ продовжували палати і будуть палати. Сьогодні мова йде й про перекачувальні станції, тому що це логістичні маршрути.
Сергій Братчук наголосив, що експорт енергоресурсів залишається одним із головних джерел фінансування російської агресії.
«Це гроші і гроші на війну росії проти України».
Під ударом — підприємства, які працюють на ВПК
Окремим напрямком залишаються об’єкти військово-промислового комплексу. За словами Братчука, в рф чимало підприємств формально мають цивільний статус, але фактично виконують військові замовлення.
Він навів приклад російських виробництв, які паралельно з цивільною продукцією займаються складанням безпілотників та іншого обладнання для армії.
На сьогодні важливо не те, як називається підприємство, а яку роль воно відіграє у забезпеченні російської армії.
Під час планування ударів Україна враховує саме військове значення об’єктів, які допомагають росії продовжувати війну.
Мідлстрайки по окупованих територіях: Крим більше не є безпечним тилом
Окремим напрямом роботи українських сил залишаються удари по військових об’єктах на тимчасово окупованих територіях України. Йдеться насамперед про Крим, а також окуповані райони Херсонської та Запорізької областей.
За словами Сергія Братчука, такі удари спрямовані на руйнування логістики російського угруповання, знищення складів, пунктів управління та об’єктів забезпечення армії.
«Окуповані території мають перестати бути для ворога безпечним тилом».
Останнім часом наслідками українських атак стають перебої з електропостачанням, проблеми з паливом та порушення військової логістики. Особливо це стосується Криму, який росія продовжує використовувати як великий військовий хаб для забезпечення своїх військ на півдні.
Кожен удар по логістиці зменшує можливості ворога забезпечувати свої війська людьми, боєприпасами та пальним.
Ізоляція Криму: чи тікає командування Чорноморського флоту та як відрізати півострів від фронту
Говорити про повне виведення командування Чорноморського флоту із Севастополя поки зарано, вважає Сергій Братчук. Наразі відбуваються ротаційні процеси, а частина командного складу може перебувати у Новоросійську, де сьогодні базуються російські ракетоносії. Втім, це ще не означає, що штаб остаточно залишив окупований півострів.
«Поки що не варто поспішати із заявами про втечу російського командування з Криму. Для таких висновків потрібні більш очевидні ознаки».
Водночас головним завданням України залишається поступова ізоляція Криму від російських військ на південному напрямку. Сергій Братчук нагадав, що півострів досі використовується як великий тиловий хаб для забезпечення російського угруповання на Запорізькому та частково Донецькому напрямках. Саме тому українські удари спрямовані на логістичні маршрути, мости, переправи та інші об’єкти, через які окупанти перекидають особовий склад, боєприпаси й пальне.
«Завдання залишається незмінним — максимально ізолювати Кримський півострів і позбавити ворога можливості забезпечувати фронт ресурсами».
За словами спікера, Сили оборони методично працюють по ключових логістичних вузлах: Чонгару, переправах на Арабатській стрілці, напрямках Армянська та Перекопу. Мета цих дій — взяти під контроль шляхи постачання та ускладнити перекидання ресурсів на фронт.
«Сьогодні Україна має ініціативу. Головне — не втратити контроль над логістикою ворога».
Кримський міст: чи вразлива ланка логістики
Кримський міст продовжує функціонувати, однак, за оцінкою Сергія Братчука, це не змінює загальної тенденції поступового ускладнення російської логістики на південному напрямку.
Україна не зводить стратегію лише до окремих об’єктів, а працює по всій системі постачання, яка забезпечує угруповання російських військ у Криму та на окупованих територіях.
Є кілька ключових локацій і маршрутів, через які ворог забезпечує свої війська. І вони перебувають під постійним впливом.
За словами спікера УДА, навіть за умов роботи ключових транспортних артерій, включно з Кримським мостом, росія змушена шукати альтернативні маршрути та перебудовувати логістику, що ускладнює забезпечення фронту.
Більше про дипстрайки по рф — у повній версії інтерв’ю.
