5 умов миру та тінь Абрамовича: що везе президент Зеленський з Лондона

У Лондоні узгодили п’ять ключових умов майбутнього миру, які  фактично повертають Євросоюз до власної жорсткої позиції та змінюють логіку переговорного процесу. Водночас на ситуацію впливають і США. Дональд Трамп публічно не втручається, але його оточення змінює риторику щодо України та росії. Паралельно з’являються й неформальні канали комунікації, зокрема, зустріч президента Володимира Зеленського з Романом Абрамовичем. Вона може свідчити про закулісні спроби зрозуміти позицію кремля.

5 умов миру та тінь Абрамовича: що везе президент Зеленський з Лондона

Так, візит до Лондона президента Зеленського в ефірі УСІ прокоментував політолог Олександр Леонов

Чому Лондонські домовленості можуть змінити формат переговорів? 

Політолог вважає, що п’ять пунктів, узгоджених у Лондоні, не є новою рамкою для мирного процесу. Більшість із них Європейський Союз озвучував ще раніше, однак тепер вони фактично стали офіційною спільною позицією європейських лідерів.

Це більше, ніж рамка. Ті пункти в той чи інший спосіб були позначені ще минулого року. Фактично це та рамка, від якої Європейський Союз може відштовхуватися і говорити.

За словами Олександра Леонова, особливо важливими є вимоги щодо участі ЄС у переговорах та припинення вогню. Цікаво, що окремі з цих положень раніше підтримував і Китай.

«Пункт про інтереси ЄС і пункт про припинення вогню ще рік тому підтримував Китай. Це фактично та точка, де можна говорити з Китайською Народною Республікою про співпадіння інтересів».

 На думку політолога, нинішні домовленості свідчать про повернення Євросоюзу до власних принципових вимог, які лунали ще до останніх раундів переговорів. Зокрема, європейські лідери наполягають, що мирні домовленості неможливі без їхньої участі.

Політолог нагадав, що канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час візиту до Вашингтона вже доносив цю позицію до президента США Дональда Трампа.

Без участі ЄС у переговорах Європейський Союз може і не прийняти той мирний план, про який домовляються.

Експерт вважає, що зустріч у Лондоні фактично підводить риску під попереднім форматом переговорів, який останнім часом демонстрував дедалі меншу ефективність.

Водночас він звернув увагу, що попередні контакти все ж дали певний результат. Зокрема, під час переговорів в Абу-Дабі сторони змогли опрацювати технічні механізми можливого припинення вогню та контролю за його дотриманням.

Як рішення у Лондоні змінили риторику кремля? 

Окремо політолог відзначив зміну риторики кремля щодо участі Європи у переговорах.

Путін сказав, що готовий до того, що Європа буде за столом переговорів. Це важливий момент, який говорить про певні закулісні процеси

Олександр Леонов зауважив, що ще кілька місяців тому російська сторона категорично відкидала таку можливість, а тепер, навпаки, демонструє готовність обговорювати формати участі європейських держав.

«Спікерка російського МЗС Захарова, у притаманній їй хамській манері, говорила, мовляв, «місце Європи не за столом переговорів, а під столом». І тут раптом Путін фактично своєю пропозицією Шредера починає торгуватися щодо форматів переговорів з Європою».

Чому затаївся Трамп: підтримка того, хто сильніше?

 Важливим сигналом стає й поведінка президента США Дональда Трампа, який останнім часом утримується від різких заяв щодо нових переговорних ініціатив.

«Дональд Трамп якось тихо себе поводить. Він не заперечує і не коментує цю ситуацію».

Водночас, за словами політолога, останніми тижнями помітно змінилася риторика найближчого оточення американського президента. Так, держсекретаря США Марко Рубіо наголосив, що Україна не програє у війні, а втрати російської армії значно перевищують українські. Також експерт згадав висловлювання американських військових посадовців про ефективність української армії та її досвід ведення сучасної війни.

Міністр оборони США фактично сказав, що вони вчаться і ще будуть вчитися війні в українців. Це означає, що в найближчому оточенні Трампа змінився підхід.

Для Трампа це має особливе значення, адже американський президент традиційно прагне асоціювати себе з сильнішою стороною.

Дональд Трамп дуже часто ставав на бік того, хто виграє, на його думку. І був момент, коли його вдалося переконати, що Україна перебуває в кращій позиції, ніж росія.

Одним із підтверджень цього виступає рішення Палати представників Конгресу США підтримати законодавчі ініціативи щодо допомоги Україні та посилення санкцій проти росії.

«У Трампа може з’явитися додатковий важіль тиску на росію. І зараз головне питання — чи буде він перешкоджати просуванню цього закону в Сенаті».

Навіщо Зеленський зустрічався з Абрамовичем і чи могла ця розмова вплинути на переговори?

 На думку Олександра Леонова, зустріч президента України Володимира Зеленського з російським олігархом Романом Абрамовичем не варто розглядати як подію, яка безпосередньо визначила результати переговорів у Лондоні. Водночас вона може бути частиною ширшого процесу пошуку інформації про настрої всередині російського керівництва.

 

Це паралельні процеси, намагання України зрозуміти, як рухається процес взагалі в росії і які там думки щодо миру.

 

Олександр Леонов нагадав про заяву прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо, який раніше стверджував, що передав путіну листа від Зеленського. Хоча кремль публічно це заперечував, сам факт такої заяви, на думку експерта, заслуговує на увагу.

 

Цілком можливо, що зустріч з Абрамовичем була відповіддю на той лист.

 

Політолог нагадав, що Абрамович уже відігравав неформальну роль у попередніх контактах між Україною та росією. Зокрема, його ім’я пов’язували з переговорами у Стамбулі на початку повномасштабного вторгнення. Він також нагадав про дискусії навколо санкційної політики щодо російського бізнесмена.

«Був і побічний скандал, коли виявилося, що деякі представники української влади перед американцями та європейцями лобіювали питання послаблення або зняття санкцій щодо Абрамовича».

На думку політолога, сам факт контактів між Києвом та особами, які можуть мати доступ до кремля, не є чимось незвичним у контексті можливих переговорів про припинення війни. Водночас він застеріг від переоцінки ролі публічних заяв світових лідерів щодо можливого перемир’я.

 

Усе, що стосується заяв путіна чи Трампа про те, що «ми оголошуємо перемир’я,
це, скажімо так, імітація діяльності», — вважає політолог.

 

За його словами, набагато важливішими є реальні канали комунікації між сторонами конфлікту, навіть якщо вони відбуваються непублічно. Саме тому зустріч Зеленського та Абрамовича може свідчити про пошук додаткових механізмів діалогу, хоча робити висновки про її конкретні результати поки зарано.