Нова реформа бронювання: хто ризикує втратити відстрочку
В Україні готують нові правила бронювання військовозобов’язаних працівників. Вони передбачають перегляд статусу критично важливих підприємств, підвищення вимог до зарплат і масштабні перевірки бізнесу. Реформа може суттєво змінити підхід до відстрочок і вплинути як на приватні компанії, так і на їхніх працівників. Частина підприємств ризикує втратити критичність, а разом із нею — можливість бронювати персонал.
Про це в ефірі УСІ розповів адвокат Олександр Жовтан.
Які три ключові зміни несе нова система бронювання?
В оновлених правилах бронювання фактично закладають три критичні нововведення, які можуть вплинути на відстрочки працівників.
Перший момент — це вимога щодо рівня заробітної плати. За словами адвоката, постає питання, чи зможуть усі підприємства витримати нові фінансові умови. І чи не стане це підставою для перегляду або зменшення обсягів бронювання.
Другий блок змін стосується обліку військовозобов’язаних. Йдеться про те, що працівник буде «прив’язаний» фактично до одного підприємства. На думку Олександра Жовтана, це має зменшити зловживання, коли одну й ту саму людину намагаються враховувати у різних структурах для підтримки їхньої «критичності».
Третій аспект — перевірки підприємств, які мають відбутися до 1 вересня. Саме вони, за словами адвоката, можуть стати вирішальними для оцінки статусу критичності компаній і вплинути на подальше бронювання працівників.
Потенційно ми розуміємо, що дуже багато військовозобов’язаних, що мають бронювання, можуть його втратити через ці зміни.
Масштаби перегляду бронювання і невизначеність із цифрами
Адвокат вказав, що поки складно оцінити реальні масштаби впливу нових правил на кількість заброньованих працівників. Зараз триває перевірка підприємств, і саме вона покаже, скільки з них могли використовуватися для забезпечення квоти. Остаточні висновки, ймовірно, можна буде робити вже у вересні, коли підприємства пройдуть переоцінку критичності за новими критеріями.
Чи зменшиться кількість критично важливих підприємств?
Олександр Жовтан вважає, що держава не обов’язково піде шляхом масового скорочення критично важливих підприємств. Йдеться про баланс між потребами економіки та мобілізаційним ресурсом.
Держава хоче підтримати правильний справедливий баланс між кількістю мобілізаційного резерву і фактичною кількістю підприємств, які реально працюють.
Водночас він допустив, що після запровадження нових критеріїв частина підприємств може втратити статус критично важливих. Також окремим інструментом впливу може стати зменшення квот на бронювання.
Які часові рамки реформи бронювання?
Головний орієнтир зараз уже визначений. Це перевірки підприємств, які мають відбутися до 1 вересня. Інші етапи реформи поки що менш чітко окреслені.
За словами правника, саме після завершення перевірок та оновлення критеріїв критичності можна буде говорити про наступні кроки та фактичні зміни у бронюванні. А поки система перебуває у перехідному процесі.
Що варто робити підприємствам вже зараз?
Основна відповідальність за підготовку до можливих змін лежить не на заброньованих працівниках, а на керівництві компаній.
Вони повинні вже зараз провести терміновий внутрішній аудит.
Юрист пояснив, що підприємствам варто проаналізувати кадровий склад, квоти, рівень заробітних плат тощо. До цієї роботи мають долучитися керівники, кадрові служби та бухгалтерія, щоб заздалегідь зрозуміти ризики й за можливості усунути проблемні моменти.
Наскільки може зрости зарплатний поріг для бронювання?
Одним із найважливіших критеріїв для підприємств може стати підвищення вимог до рівня заробітної плати працівників. За словами Олександра Жовтана, попередні орієнтири вже обговорюються.
Зараз це 21 тисяча гривень. За новими критеріями, має бути понад 26 тисяч. Тобто зростання відбудеться з 2,5 до 3 мінімальних зарплат.
Для частини підприємств, що перебувають у прифронтових зонах, ця рамка не застосовується.
Для яких підприємств нові правила бронювання стануть найвідчутнішими?
Найбільше зміни торкнуться приватного сектору, адже саме серед таких компаній зосереджена значна частина підприємств, які мають статус критично важливих.
Тут все більш формалізовано: зарплата, сумісництво і перевірки.
За словами адвоката, галузь діяльності в цьому випадку не є визначальним фактором. Натомість ключову роль відіграватиме відповідність формальним критеріям: рівень заробітної плати, облік працівників та результати перевірок. Саме за цими показниками оцінюватимуть право підприємства зберегти статус критично важливого.
Правник наголосив, що військовозобов’язаний підлягає мобілізації з моменту позбавлення його бронювання.
Більше про реформу бронювання — у повній версії інтерв’ю.
