У «Тузлівських лиманах» мешкає унікальна тварина, яка взимку буквально зменшує власний мозок
У нацпарку «Тузлівські лимани» науковці зафіксували рідкісного та малопомітного мешканця — бурозубку малу. Попри крихітні розміри, ця тварина має одну з найдивовижніших адаптацій серед ссавців.
Про це повідомили у Національному природному парку «Тузлівськи лимани».
Бурозубка мала живе серед очеретяних заростей і піщаних ділянок лиманів. Вона веде надзвичайно активний спосіб життя та постійно потребує їжі через дуже швидкий обмін речовин. Основу її раціону складають комахи, павуки та личинки, завдяки чому тварина допомагає контролювати чисельність безхребетних у природних екосистемах.Однак найбільше вчених дивує її здатність пристосовуватися до холодної пори року.
Взимку бурозубка буквально «зменшує» власний організм — це явище у науці називають феноменом Денеля. У холодний період у тварини може зменшуватися мозок на 15–30%, змінюється розмір черепа, стають меншими внутрішні органи, а загальна маса тіла скорочується майже на третину. Так організм економить енергію в умовах нестачі їжі.
Найдивовижніше, що навесні цей процес повертається назад: мозок і внутрішні органи знову збільшуються, а організм фактично «перезапускається». Для дорослого ссавця така здатність — майже унікальне явище,
- написали вчені.
У нацпарку зазначають, що бурозубка мала є малочисельним видом. Науковці «Тузлівських лиманів» фіксували її лише двічі — на лиманах Хаджидер та Малий Сасик.
Фахівці наголошують, що ця маленька тварина є ще одним прикладом того, наскільки складною та дивовижною залишається дика природа півдня України.
Нагадаємо, що нещодавно у «Тузлівських лиманах» помітили рідкісного птаха — луня польового, занесеного до Червоної книги України. Лунь польовий (Circus cyaneus) — хижий птах родини яструбових, який мешкає переважно на відкритих просторах: у степах, луках, болотах і прибережних районах. Він полює низько над землею, плавно ширяючи в пошуках дрібних гризунів і птахів. Цей вид вважається рідкісним для України та перебуває під охороною, оскільки чисельність луня польового скорочується через втрату природних місць існування та турбування птахів у період гніздування.
