Українці дедалі менше святкують 1 та 9 травня — опитування
Популярність травневих свят в Україні стрімко знижується після початку повномасштабної війни. У 2026 році лише 11% українців вважають важливим День перемоги 9 травня, а 1 травня підтримують лише 5% опитаних. Для порівняння, у 2010 році 9 травня входило до числа найпопулярніших свят із показником 58%. Водночас українці дедалі частіше обирають інші дати, передусім релігійні та державні. Різдво та Великдень посідають провідні позиції протягом останніх років. Це вказує на значну роль релігії у культурному житті українців.
Такі результати показало соціологічне опитування КМІС.
Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведеного 9–14 січня 2026 року.
Які свята найпопулярніші серед українців та чому
Найпопулярнішими святами залишаються Великдень (67%) і Різдво Христове (66%). Соціологи зазначають, що це підтверджує важливу роль релігійних традицій у житті українців.
Серед державних дат лідирують День Незалежності України (54%) та День захисників і захисниць України (53%).
Далі йдуть День Конституції України (28%), Трійця (27%) і Міжнародний жіночий день (24%). День Перемоги (11%) і День праці (1 травня) 5% завершують список,
Високі показники свідчать про зростання національної ідентичності та поваги до військових, вважають в Інституті соціології.
Які свята втрачають значущість: радянські антитренди
Натомість популярність деяких свят різко знизилася. Зокрема, Новий рік, який раніше мав близько 80% підтримки, нині обирають лише 40% респондентів.
Ще помітніша динаміка щодо травневих свят. Ставлення до 1 травня майже не змінювалося до 2021 року. Його вважали важливим близько 12% українців. Після початку повномасштабної війни цей показник впав до 5% і залишається на цьому рівні. Зараз це найменш популярне свято.
День перемоги 9 травня також стрімко втратив підтримку. Якщо у 2010 році його важливим вважали 58% українців, то у 2021 — вже 30%. Після 2022 року показник впав до 11%.
Соціологи пов’язують це зі зміною сприйняття свята, яке дедалі більше асоціюється з російською пропагандою та мілітаризмом.
Водночас більшість українців підтримують альтернативну дату — День пам’яті та примирення 8 травня. За даними попередніх досліджень, її обирають понад 60% громадян.
За даними дослідження у січні 2023 року, на думку переважної більшості українців (62%), Україна має відзначати День пам’яті та примирення 8 травня, тоді як 22% вважають, що слід відзначати День перемоги над нацизмом 9 травня, і ще 6% – обидві дати. Імовірно, у подальші роки це співвідношення ще більше змістилося на користь 8 травня, що узгоджується з різким зниженням значущості 9 травня за даними пізніших опитувань КМІС,
Як КМІС опитував громадян
Опитування проводили серед 601 респондента на підконтрольній уряду території України. Статистична похибка становить до 5,3%, однак в умовах війни можливі додаткові відхилення.
КМІС проводить дослідження популярності свят раз на рік у січні–лютому, а не напередодні того чи іншого свята. Соціологи запитують «Які з цих свят є для Вас найбільш важливими чи улюбленими?» і зачитує респонденту всі офіційні державні свята.
Як рф «святкувала» 9 травня 2025 року
Раніше УСІ писала, що Росія залучила лідерів 29 держави для участі у параді з нагоди 9 травня минулого року серією невигідних для неї економічних преференцій. Для більшості іноземних політиків мотивацією їхати до Москви стали гроші.
За даними Центру протидії дезінформації, країнам-учасницям параду росія сумарно пробачила борги на 50 млрд доларів, надала пільгових кредитів та інших преференцій на суму близько 20 млрд доларів, вклала або обіцяла вкласти понад 30 млрд доларів в інвестиційні проєкти.
