Чи забере штучний інтелект нашу роботу та як змінює бізнес? – в Одесі говорили про виклики та перспективи
Ще рік тому близько 40% фахівців боялися, що штучний інтелект забере їхню роботу. Сьогодні цей страх поступово зникає, адже бізнес та освіта починають розуміти: алгоритми не замінять людей, але люди, які використовують алгоритми, точно замінять тих, хто цього не робить. Нещодавно експерти з різних галузей обговорили на конференції IT Wave від Odesa IT Family - як штучний інтелект змінює наше щоденне у житті та бізнесі.
Прецедент в правовій системі
Люди готові платити за комфорт чи відсутність реклами в «Ютуб» чи «Телеграм», але коли справа доходить до штучного інтелекту, всі «згодовують» робочі та особисті дані безкоштовним сервісам, - описує парадокс сучасного ставлення до технологій Олексій Шишлянніков, керівник напрямку Cloud & Cybersecurity pre-sales team в «Київстар».
Пам’ятаєте, у Facebook та Instagram був модний флешмоб: «Покажи себе 10 років тому»? Ми всі дружно постили свої дитячі фото поруч із сучасними. І мало хто замислювався, для чого насправді збиралася ця колосальна база інформації? Для навчання тих самих нейромереж розпізнавання облич!
Експерт підкреслює: схожа ситуація спостерігається зараз із текстами. Якщо взяти внутрішній документ компанії і завантажити його у безкоштовний ChatGPT чи Claude, щоб він оформив звіт, треба розуміти: алгоритм не просто робить послугу - він забирає цю інформацію собі, вчиться на ній і зберігає у глобальній базі.
Олексій Шишлянніков наводить приклад з досвіду колеги, який працював у великій міжнародній корпорації:
Робітник вводив різні запити, і в якийсь момент алгоритм видав йому цілу папку з матеріалами з іншого офісу. Це був закритий проєкт для великої авіакомпанії з внутрішньою документацією, архітектурними схемами і навіть IP-адресами. Як стався такий масштабний витік? Компанія просто запустила ШІ у свою внутрішню мережу, але ніхто не налаштував рівні доступу.
Конфіденційність даних - це лише один із ризиків. Не менш серйозна небезпека полягає у так званих «галюцинаціях», коли штучний інтелект впевнено генерує інформацію, якої ніколи не існувало.
В Україні ми бачили реальне рішення апеляційного суду, куди вписано судову практику, якої не існує в природі, - розповідає адвокат та керуючий партнер DT Partners Дмитро Ткаченко.
А найстрашніше те, що це рішення підписали, і воно офіційно набуло законної сили. Це певний колапс правової системи. Всю інформацію треба уважно перепровіряти і бажано за допомогою фахівців.
«Поки співробітники п’ють каву»
У 2025 році штучний інтелект перейшов від стадії хайпу навколо чат-ботів до інтеграції в робочі процеси. Керівник ІТ-компанії EPAM у південному регіоні Сергій Гаращук зазначає: ШІ може використовуватися в розробці як повноцінна цифрова команда.
Перший агент виступає бізнес-аналітиком і формулює завдання, другий працює як архітектор, а третій, розробник, - пише сам код, - зазначає менеджер. – Поки живі співробітники п’ють каву, ця ШІ-команда виконує технічне завдання за 15-30 хвилин. У традиційній моделі на це люди витрачають від одного до двох робочих днів. Але попри стрімкий розвиток, ШІ не замінить програмістів найближчим часом.
Стратегія сучасних IT-гігантів полягає в інтеграції штучного інтелекту, де особлива роль відводиться саме молодим фахівцям. Як зазначає Сергій Гаращук, ШІ бере на себе рутинні завдання, вивільняючи час спеціалістів для аналітики та креативу. Це кардинально змінює вимоги до початківців.
Ідея, що ШІ повністю замінить програмістів, поки що залишається далекою від реальності.
Для роботи AI потрібна величезна інфраструктура... Але якщо пофантазувати, то майбутнє буде схоже на те, що ми бачили у фільмах. Розумний холодильник, який сам замовлятиме продукти, розумні роботи, як на складах Amazon. В аеропорту Пекіна вже можна побачити, як машини та роботи працюють повністю автономно. Ці AI-помічники стануть частиною нашого побуту, - зазначає Гаращук.
З одного боку, це полегшить наше життя, з іншого - зробить нас більш ледачими. Якщо в нашому дитинстві ми грали у квача, то зараз діти занурені в телефони. Тому головне - не втратити гостроту розуму та критичне мислення.
«Спосіб схитрувати?»
Серед інших ШІ використовують школярі, і питання «Чи не відучить технологія дітей думати?» - звучить на кожній конференції, зазначає декан факультету кібербезпеки НУ «ОЮА» Олег Дикий. Завдання університетів - не боротися з цим, а навчати правильно використовувати технології.
Треба згадати початок 2000-х, коли масово з’являвся інтернет. Тоді теж здавалося, що відкритий доступ до знань зробить усіх геніальними, але дива не сталося, - каже Дикий. – З алгоритмами буде те саме. Студенти, які сприймають ШІ як спосіб схитрувати і сліпо списати роботу, швидко програють конкуренцію. А ті, хто вчиться використовувати технологію як інструмент для глибокого пошуку та аналітики, - прогресуватимуть. Але щоб поставити нейромережі правильне запитання та працювати з наданою інформацією, людина все одно повинна мати міцні фундаментальні знання.
«Час на підготовку контента скоротилося на 70%»
Надання інформації – наразі головний запит при використанні ШІ.
Третина пошукових запитів вже обробляється AI, що змінює логіку пошуку, - каже фахівець із комунікацій Олег Шапаренко.
Замість списку посилань користувач отримує одну узагальнену відповідь. Тому вже з’явилася нова дисципліна – GEO (Generative Engine Optimization), тобто оптимізація присутності у відповідях AI-моделей. Зараз AI спирається на медіа та експертні матеріали, тому якісні згадки в ЗМІ підвищують шанси потрапити у відповідь штучного інтелекту.
Окрім пошуку інформації — серед популярних завдань, які виконують за допомогою ШІ, — створення контенту. СЕО Hillel IT School Вадим Друмов розповідає, що в маркетингу ШІ допомагає створювати тексти, дизайни та відео.
В результаті час на підготовку контенту скоротився на 60-70%, кількість креативів зросла у 3-4 рази, обсяг матеріалів у блозі – щонайменше вдвічі без збільшення команди, - розповідає Друмов.
Ілюзія, що ШІ лише прибирає рутину, вже не відповідає реальності. Він активно заходить у зони аналітики, прийняття рішень і креативу. Вміння працювати з ШІ – це вже не перевага, а базова умова виживання на ринку.
