Вибори в Угорщині: втома від Орбана, вплив Кремля, агітація Трампа і шанси для змін
Парламентські вибори в Угорщині, які відбудуться 12 квітня, можуть стати переломним моментом як для самої країни, так і для її відносин із Європейським Союзом та Україною.
Про настрої угорців, зовнішній вплив і можливі наслідки голосування розповів політолог-міжнародник, співзасновник аналітичного центру «Об’єднана Україна» Антон Кучухідзе.
Внутрішня політична ситуація в Угорщині характеризується багаторічною концентрацією влади в руках Віктора Орбана. За словами експерта, за цей час у країні сформувалася система, де значна частина медіа, великого бізнесу та ключових економічних секторів контролюється людьми, наближеними до влади. Така модель управління призвела до поступової монополізації політичного поля, що суттєво обмежило конкуренцію і вплинуло на якість демократичних процесів.
В Угорщині сформувалася система, в якій влада фактично контролює медіа, великі бізнеси й ключові галузі економіки, розставляючи своїх людей у стратегічно важливих секторах, — пояснює Антон Кучухідзе.
І настрої угорського суспільства сьогодні демонструють втому від чинної влади і такої її політики. Кучухідзе зазначає, що соціологічні опитування фіксують відчутну перевагу опозиції над партією Орбана. Це пояснюється не лише тривалим перебуванням одного політичного лідера при владі, а й накопиченим невдоволенням його внутрішньою політикою. Частина виборців також негативно сприймає зовнішньополітичний курс із орієнтацією на Росію. Саме тому опозиція будує кампанію на обіцянці змінити пріоритети держави та діяти передусім в інтересах угорців.
Угорське суспільство втомилося від Орбана — від його тривалого перебування при владі, від монополізації та від політики, яка дедалі більше тяжіє до Росії, — зазначає Антон Кучухідзе.
Вплив Росії на Угорщину має довготривалий і системний характер, сформований ще з 1990-х років через фінансові зв’язки, бізнес-структури та політичні контакти. Йдеться про створення банків і підприємств, через які легалізувалися російські кошти, а також про взаємодію окремих угорських політиків із представниками РФ. У сучасних умовах цей вплив проявляється і на політичному рівні — зокрема через лояльну до Москви позицію угорської влади та навіть ризики витоку інформації з європейських обговорень.
Окрім цього, на вибори опосередковано впливають і інші гравці. Зокрема, Дональд Трамп підтримує Орбана, розглядаючи його як ідеологічного союзника та інструмент просування певних рішень у Європі. За словами Кучухідзе, угорський прем’єр також може використовуватися як посередник у комунікації між Заходом, Росією та іншими центрами впливу, а також як елемент політичного тиску на Україну.
Орбан проводить політику, яка дозволяє залишатися в ЄС і НАТО, але водночас підігравати Росії та використовувати це як інструмент для отримання преференцій, — підкреслює Антон Кучухідзе.
Говорячи про можливі результати виборів, експерт оцінює шанси опозиції як високі. Соціологія свідчить про значний відрив від чинної влади, що створює реальну перспективу зміни політичного керівництва. Водночас Кучухідзе застерігає, що навіть у разі перемоги опозиції не варто очікувати різкого і повного розвороту політики. Угорщина має низку економічних інтересів, зокрема в енергетичній сфері, які змушуватимуть нову владу діяти прагматично та зважено.
Навіть якщо опозиція переможе, зміни не будуть миттєвими — Угорщина має власні інтереси, зокрема в енергетиці, які визначатимуть її подальшу політику, — пояснює Кучухідзе.
Щодо відносин із Україною, Київ наразі дотримується стриманої позиції і принципу невтручання у внутрішні справи Угорщини. Водночас угорська влада активно використовує українську тематику у своїй риториці, намагаючись сформувати відповідний інформаційний фон. У разі перемоги опозиції, за словами експерта, з’являється шанс на стабілізацію відносин між Києвом і Будапештом. Однак ці зміни не будуть миттєвими: нове керівництво Угорщини, як і попереднє, виходитиме з національних інтересів і може зберігати прагматичний підхід у ключових питаннях співпраці.
Перемога опозиції відкриває можливість для покращення відносин із Києвом і Брюсселем, але це буде поступовий процес, а не швидкий розворот політики, — наголошує Антон Кучухідзе, політолог-міжнародник.
