Новини зі сторіс: чому одесити дедалі частіше довіряють блогерам більше, ніж медіа

Ще кілька років тому новини в Одесі асоціювалися із сайтами місцевих медіа або телебаченням. Сьогодні ж дедалі більше одеситів отримують інформацію зі сторіс блогерів — швидко, емоційно і без посередників. Це не лише локальне відчуття. За даними дослідження «Інтерньюз-Україна», у 2025 році 37% українців отримують новини виключно із соцмереж, а загалом 86% споживають новини саме там  . Тобто соціальні платформи фактично стали головним інформаційним середовищем.

Швидкість проти стандартів

Одна з головних причин популярності блогерів — швидкість. Якщо щось трапляється в місті, перше відео з’являється не в новині, а у сторіс очевидця чи локального інфлюенсера. У місті це працює особливо помітно: ДТП або затори — одразу в сторіс; «прильоти» чи вибухи — відео з місця за хвилини; нові заклади — огляди ще до відкриття. Традиційні медіа в цей момент програють: їм потрібно перевірити інформацію, взяти коментарі, дотриматися стандартів. Блогеру — достатньо натиснути «зняти».

Ефект «свого»

Блогери створюють відчуття близькості. Це не абстрактна редакція, а «людина з міста», яку знають, впізнають і якій довіряють. Дослідження показують, що українці загалом більше довіряють інформації від знайомих і свого кола, ніж офіційним джерелам  . Блогери потрапляють у цю логіку: вони стають «своїми знайомими», навіть якщо це лише ілюзія. В Одесі цей фактор посилюється локальною ідентичністю: аудиторія швидше довіряє тим, хто «звідси», говорить тією ж мовою і показує знайомі місця.

Формат, який виграв

Ще одна причина — формат. Соцмережі змінили спосіб споживання новин: короткі відео замість текстів; сторіс замість довгих матеріалів; емоція замість сухого факту. У 2025–2026 роках особливо зростає популярність платформ TikTok, Instagram і Telegram, які фактично формують новинну стрічку користувача. Для молодшої аудиторії читати новину на сайті — це вже «довго». Подивитися сторіс — природніше.

Довіра чи ілюзія довіри

Популярність блогерів не означає автоматично якість інформації. Навпаки, проблема в тому, що аудиторія часто не перевіряє побачене. За дослідженнями, 59% українців вразливі до дезінформації, а реальна здатність розпізнавати фейки значно нижча, ніж люди вважають.

У випадку сторіс це ризиковано: інформація зникає за 24 години; її складно перевірити постфактум; першоджерело часто невідоме. Фактично блогери виконують функцію медіа — але без редакційної відповідальності.

Чому це особливо помітно в Одесі?

У локальному контексті є ще кілька причин:

• Вакуум оперативної локальної інформації

Не всі місцеві медіа встигають працювати у форматі «тут і зараз».

• Telegram-культура міста

Одеса — один із міст, де Telegram-канали стали ключовим джерелом новин.

• Туристичність і сезонність

Блогери швидше реагують на теми, пов’язані з відпочинком, закладами, подіями.

• Візуальність міста

Контент «з Одеси» добре заходить у форматі відео — ідеально для сторіс.

Що далі?

Ця тенденція навряд чи зникне. Навпаки — у 2026 році можна очікувати ще більшого зміщення в бік соцмереж:

—блогери стануть повноцінними новинними гравцями;

—медіа будуть змушені адаптуватися під короткі формати;

—конкуренція за увагу тільки зросте

Але ключове питання залишиться: чи зможе аудиторія відрізняти інформацію від контенту? Одесити переходять на «новини зі сторіс» не випадково. Це результат змін у швидкості життя, форматах контенту і довірі до джерел. Блогери виграють завдяки близькості та оперативності, медіа — програють через повільність, але залишаються важливими як інструмент перевірки.

І, схоже, сьогодні головне правило інформаційного міста звучить так: спочатку — сторіс, потім — новини.