Україна — серце ЄС майбутнього: Анна Паттерманн про політику, війну і трансформацію Європи

Україна виконала всі критерії для вступу до ЄС. Що ви про це думаєте і які шанси?

Це надзвичайно актуальне питання. Я сьогодні зранку мала розмову з представницею офісу з євроінтеграції, і ми це обговорювали. Мені здається, що Україна, особливо після початку повномасштабного вторгнення, повністю змінила парадигму сприйняття серед європейців. Ми показали, що держава навіть у надзвичайно складних умовах може залишатися функціональною. І паралельно — виконувати всі пункти, необхідні для євроінтеграції. Це безпрецедентний кейс. Водночас, на мою думку, після початку повномасштабного вторгнення і відсутності відповідальності Росії за це ми маємо ефект доміно у світі. Міжнародне право поставлене під сумнів, і багато держав починають діяти силою.

Європейський Союз — це один із небагатьох просторів, де, можливо, через 20 років ще будуть реально працювати права людини. Я вірю, що Україна після вступу стане серцем ЄС. Або Європейський Союз трансформується і стане сильнішим, навчаючись у України, або він розвалиться. І сьогодні вступ України до ЄС — це вже не стільки про технічні критерії, скільки про політику і впливи, зокрема російські.

Ви говорите про користь для ЄС. А що це дасть Україні? Бо коли сидиш в Одесі під обстрілами, в це іноді складно повірити.

Це дуже правильне питання. Починати треба з цінностей. За будь-яким курсом мають стояти цінності, і європейські нам дуже близькі. На їх основі формується культура, політика, законодавство. Тому ЄС нам потрібен у цьому сенсі. Але є і практичні речі. Європейський Союз буде зацікавлений у відбудові України, інвестуватиме в економіку. Також він стане додатковим гарантом домовленостей — щоб вони реально виконувалися. Крім того, це спрощення руху: люди, гроші, товари. Менше бюрократії, менше черг на кордонах. Я вірю, що це дасть великий імпульс для розвитку України. І водночас Україна трансформує ЄС. Бо до 2022 року Європа часто дивилася на світ через “рожеві окуляри”.

Як змінилося ставлення до українців у Європі?

Дуже сильно. У 2013 році, коли я казала, що я з України, мене питали: “Це десь у Росії?”  Після 2022 року світ знає Україну. І це велика зміна. Українські переселенці стали амбасадорами країни. Багато з них мають по дві-три освіти, і це дуже змінює сприйняття. Але є і проблема — інтеграція. Люди часто не можуть працювати за фахом. Наприклад, юристка в Україні тут може працювати прибиральницею, і це створює сильний психологічний тиск.

Чи відчуваєте ви зміну настроїв серед європейців і політиків?

 Так. Я пам’ятаю початок повномасштабного вторгнення — були страх, хаос, але водночас і величезна підтримка. Сьогодні це трохи змінилося. Я називаю це “два світи Європи”. З одного боку — Україна, де щодня війна. З іншого — Європа, де життя триває. І це не завжди співмірно. Також є нормалізація війни — люди звикають.

Наскільки сильний вплив Росії в Європі зараз?

Дуже сильний. Росія роками інвестувала у вплив і дезінформацію. Зараз ми бачимо зростання правих популістів, які використовують страхи: міграція, економіка, війна. Вони спрощують складні процеси до кількох гасел — і це працює. І це напряму впливає на підтримку України: скорочуються соціальні програми, змінюється політика щодо переселенців.

Чому Європа не завжди адекватно реагує на війну? 

Бо багато хто оцінює Росію через себе. Люди кажуть: “Ми б не пішли війною на іншу країну”. Але це не означає, що Росія так само думає. Я іноді питаю: “А ви б обстрілювали дитячі майданчики?” — відповідь очевидна. Але Росія це робить. І ця різниця у сприйнятті — ключова проблема.

Якщо підсумувати, що сьогодні думають про Україну в Європі?

Це залежить від того, з ким говорити. Є люди, які піддаються популізму і російським наративам. Але більшість — на боці України. І це дуже велика зміна порівняно з тим, що було до 2022 року. Україна сьогодні — це не просто країна у війні. Це країна, яка формує нову реальність для Європи.

Довідка:

Анна Паттерманн - вона відома своєю діяльністю, спрямованою на підтримку демократії, боротьбу з дезінформацією та протидію російській пропаганді в Австрії. Її робота сприяє підвищенню впізнаваності українського голосу у європейському публічному просторі.