«Птахи - це свобода»: в Одесі відкрилася персональна виставка Юлії Шарапової
В АРТ-просторі Централізованої міської бібліотечної системи для дітей на вулиці Європейській відкрилася персональна виставка художниці Юлії Шарапової «Всі зими тануть у весні». На виставці Юлія представила свої нові роботи у жанрі акварельного та пастельного малюнка. Як пройшов захід – далі в матеріалі.
У вирії сучасного світу, з його змінами і нескінченими подіями, буває іноді складно помітити щось ніжне та гарне – не настільки значуще. Зараз всі більше приділяють увагу новинам, соцмережам або просто контенту в телефоні, навіть не помічаючи, яка світла погода на вулиці. Та не дивлячись на ясне сонце, температура ввечері, все ж таки, не весняна – ніби нагадує про лютий, який не так давно пройшов. Але художниця Юлія Шарапова впевнена, що кожна зима має кінець – цьому і присвячена її персональна виставка ніжних пастельних й акварельних картин «Всі зими тануть у весні».
Ми заходимо до зали, в якій буде проходити відкриття, і бачимо невеличкий світлий простір, в якому зі всіх стін на нас дивляться качки, лелеки, фазани та квіти – це роботи мисткині. Це все створює дуже теплу камерну атмосферу спокою та натхнення, ніби Юлія особисто запросила кожного на виставку. У залі панує відчуття легкості, світла та весняного оновлення, як і на картинах художниці з квітами – вони ніби от-от зацвітуть по-справжньому, і ми зможемо відчути їх чарівний аромат. Але особливу увагу в експозиції привертають образи птахів: тут вони символізують свободу, красу та гармонію природи. Вони запрошують глядача на мить зупинитися та вдивитися у деталі картини.
Ходячи по залі, тільки й чутно, як гості пошепки зачаровано один одного кажуть: «неначе не картина, а фотографія», «які кольори», «неймовірна легкість». Та настав час відкриття: одним із перших приємні слова Юлії Шараповій вирішив сказати віцепрезидент Асоціації художників-мариністів Сергій Саєнко. Він виділив її особливий талант до малювання і побажав натхнення та багато гарних робіт попереду, після чого зробив їй подарунок – чарівне намисто. Сама мисткиня у своїй промові подякувала усім, хто знайшов час прийти на відкриття, та поділилася тим, як готувалася до цієї виставки. За її словами, вона мало спілкувалась, майже не відвідувала заходів протягом пів року, але всю цю енергію вона виплеснула у свої роботи.
Коли записувалася аж в 2024 році (майте на увазі: якщо плануєте тут робити виставку, треба заздалегідь записуватись), тоді в мене були інші захоплення, інші роботи, інші серії в той момент створювалися, і я себе уявляла, що буде тут по-іншому… Коли настав час, я зрозуміла, що у мене і там не вистачає чогось, і там вже показувала: вже нецікаво буде. І вирішила робити ще один крок, якісь зусилля додати і домалювати цю серію, над якою працювала. Тому, ви бачите, надзвичайно свіжі роботи» – розповідає Юлія. Художниця поділилась, що для цієї виставки вона попросила зробити дві афіші з різним часом: одна запрошує на 14, а інша на 15: «На одні афіши я написала на годину раніше і запросила тих друзів, реакцію яких я хотіла побачити, а не пропустити. Я запросила їх на годину раніше, щоб вони прийшли і я встигла приділити їм увагу, встигла поспілкуватися. Може, трошки це було егоїстично, хтось трошки втомився, але мені було це надзвичайно важливо, щоб не прийшли всі одразу на 15, і ми почали промову. Хотілося просто живого спілкування, і побачити, як людина реагує на ці роботи, що вона скаже, саме мені. Такий камерний формат – мені дуже цього хотілося. Це вже як досвід з минулих виставок.
Наприкінці заходу атмосферу весни та духовного відродження порушила повітряна тривога, яка ніби нагадала нам, що війна все ще триває, попри наш піднесений настрій. Відвідувачі, задля своєї ж безпеки, перемістилися у сховище, але навіть там атмосфера виставки не зникла. Гості продовжували говорити про картини, техніки малювання і про весну, що неминуче приходить після зими. І, здається, саме в цьому — головний сенс робіт Юлії Шарапової: нагадувати, що світло і краса завжди знаходять шлях до людини.
