Україна допоможе партнерам на Близькому Сході, але натомість має отримати фінансування на розвиток своїх технологій — Храпчинський
Україна за роки повномасштабної війни отримала унікальний досвід боротьби з іранськими ударними дронами. Саме тому сьогодні партнери на Близькому Сході дедалі частіше звертають увагу на українські рішення та технології, які допомогли ефективно протидіяти масовим атакам безпілотників.
Про те, чому навіть розвинені країни не були готові до такого типу загроз, який досвід має Україна та які політичні й військові бонуси може отримати Київ від такої співпраці, в ефірі УСІ, розповів офіцер Повітряних сил у резерві, директор з розвитку оборонного підприємства Анатолій Храпчинський.
За словами експерта, сучасна війна — це не лише про технології, а й про математику. Йдеться передусім про співвідношення вартості засобів ураження та їх перехоплення. Системи протиповітряної оборони, такі як Patriot чи MIM-23 Hawk, здатні збивати безпілотники, але проблема полягає у вартості ракет.
Давайте почнемо з того, що ця війна не лише про технології, а й про математику. Тому що, умовно, системи Петріот, системи Хавк можуть справлятися, наприклад, з загрозою у вигляді “Шахедів”… Але вартість такої ракети, порівняно з вартістю БПЛА і кількістю таких безпілотників, які можуть бути застосовані, набагато більша, ніж спроможності навіть випускати ракети для систем протиповітряної оборони, — пояснив Анатолій Храпчинський.
Подібна проблема, за його словами, стосується і балістичних ракет. Україна поки перебуває у процесі пошуку дешевих рішень для їх перехоплення, але аналогічні завдання стоять і перед іншими державами. Зокрема, у США у програмі оборонних досліджень DARPA працюють над тим, щоб здешевити ракети-перехоплювачі для боротьби з балістикою.
Експерт наголошує, що унікальний досвід України частково сформувався через те, що на початку повномасштабного вторгнення союзники не змогли швидко надати достатньо засобів для захисту неба. Україна змушена була самостійно шукати рішення і створювати нові підходи до оборони повітряного простору.
Давайте згадаємо перші дні війни, коли ми просили НАТО закрити повітряний простір, а зараз НАТО просить закрити повітряний простір в їхніх військових базах на Близькому Сході, — зазначив Анатолій Храпчинський.
Саме в таких умовах, за його словами, Україна змогла знайти асиметричні рішення. Одним із ключових стало створення мобільних вогневих груп, які здатні ефективно працювати по повітряних цілях. Згодом ці підрозділи посилили додатковими системами наведення та сенсорами. Пізніше з’явилися й дрони-перехоплювачі, що дозволило суттєво здешевити боротьбу з масовими атаками безпілотників.
Україна виграє за рахунок того, що чотири роки війни і вже п’ятий рік війни ми постійно шукаємо рішення і скорочуємо час між загрозою та протидією, — підкреслив експерт.
Водночас він наголошує, що боротьба з «Шахедами» — це не лише про збиття дронів. Україна створила комплексну систему, яка включає різні технології.
Йдеться і про фізичне знищення безпілотників, і про роботу засобів радіоелектронної боротьби, і про системи раннього виявлення.
У нас є комплексно розгорнуті системи, які дозволяють впливати і на навігацію дронів, і на зв’язок, який є в дронах, тому що зараз активно шахеди використовують міжзв’язок, — пояснив Анатолій Храпчинський.
До цієї системи входять сенсори детекції, які дозволяють виявляти загрозу заздалегідь і прогнозовано перехоплювати повітряні цілі. Саме комплексний підхід, на думку експерта, сьогодні викликає найбільший інтерес у партнерів.
При цьому ключова проблема України, за словами Храпчинського, полягає не у відсутності технологій, а у масштабуванні їх виробництва.
Насправді в Україні не вистачає не дронів-перехоплювачів, а не вистачає коштів на масштабування цих процесів, — наголосив він.
український дрон-перехоплювач P1-Sun
Саме тому країни Близького Сходу можуть стати важливими партнерами для розвитку українських оборонних технологій. Йдеться не лише про закупівлю готових систем, а й про інвестиції у виробництво та дослідження. За словами експерта, кошти, отримані від таких інвестицій або контрактів, можуть бути спрямовані на реінвестування у дослідження та розвиток нових технологій.
Зокрема, мова йде про вдосконалення систем наведення — від візуальних і тепловізійних до радіолокаційних. При цьому, підкреслює експерт, такі рішення повинні залишатися відносно недорогими, адже саме це забезпечує ефективність у боротьбі з масовими атаками.
Треба залишатися в рамках не дуже дорогого виробу для того, щоб бути ефективним у цій математичній війні, коли велика кількість засобів ураження використовується масово, — зазначив Анатолій Храпчинський.
Серед можливих бонусів для України експерт також називає участь партнерів у закупівлі необхідного для Києва озброєння. Зокрема, країни Близького Сходу можуть долучатися до міжнародних програм закупівель або фінансувати постачання систем протиповітряної оборони.
Крім того, Україна могла б отримати нові системи протиракетної оборони, наприклад ізраїльські або американські розробки. Також Храпчинський звернув увагу на південнокорейські системи ППО, які під час конфліктів на Близькому Сході продемонстрували ефективність у боротьбі з балістичними ракетами. На його думку, такі комплекси потенційно могли б посилити середній ешелон української протиповітряної оборони.
Водночас експерт наголошує, що співпраця має виходити за межі звичайних комерційних контрактів.
Нам треба об’єднувати всі притаманні країни проти військ зла — Іран, Росія, Північна Корея, Китай, які активно об’єднують свої зусилля для того, щоб дестабілізувати ситуацію спочатку в Європі, тепер на Близькому Сході, — сказав Анатолій Храпчинський.
За його словами, мова йде не просто про передачу дронів або досвіду, а про створення спільної системи протиповітряної оборони. Такий підхід дозволив би сформувати модель захисту, яку можна масштабувати і застосовувати для інших союзників.
Експерт також звернув увагу на зміну підходу до експорту озброєнь у США. Зокрема, заяви президента Дональд Трамп про продаж зброї тим країнам, які можуть одразу заплатити, можуть відкрити нові можливості для України, якщо партнери на Близькому Сході погодяться фінансувати такі закупівлі.
Крім того, ці країни самі зацікавлені у збільшенні виробництва ракет для систем Patriot, адже нинішні обсяги виробництва не покривають усіх потенційних загроз з боку Ірану чи Росії.
За словами Храпчинського, найбільший інтерес до українського досвіду викликає саме комплексний підхід до оборони повітряного простору. Йдеться не лише про безпілотники, а й про системи радіоелектронної боротьби, засоби раннього виявлення, сенсори та інші елементи багаторівневої оборони.
Тут комплексне застосування — і дрони, і засоби радіоелектронної боротьби, і засоби ранньої детекції. Це той підхід, який реалізований в Україні, — зазначив Анатолій Храпчинський.
Він додає, що Україна може поєднати дорогі елементи протиповітряної оборони з великою кількістю дешевших засобів — таких як дрони-інтерцептори або інші системи ураження.
Водночас експерт визнає, що питання передачі технологій значною мірою залежатиме від політики та дипломатії. Однак сам факт того, що США та країни Близького Сходу звертаються до України по допомогу, вже свідчить про ефективність українських рішень.
Ми єдина країна в світі, яка стримує другу армію в світі і допомагає першій армії в світі вирішувати проблеми, з якими вони стикнулися, — сказав Анатолій Храпчинський.
На його думку, тепер ключове питання — чи зможе дипломатія України об’єднати партнерів навколо спільної системи безпеки. Якщо це вдасться, співпраця між Україною, країнами Європи, США та державами Близького Сходу може стати основою нової моделі протиповітряної оборони для протидії сучасним загрозам.
Матеріал підготувала Наталія Костенко.
