> П’ять способів переосмислити застарілий міський міф (фото)

П’ять способів переосмислити застарілий міський міф (фото)

24 Травня 2023, 15:32

Як можна працювати зі сталими міськими міфами, які потребують перегляду? Особливо гостро зараз питання міських міфів постає в одеському культурному просторі. Про переосмислення старих міфів говорять все голосніше. З'являються статті та дописи з роздумами про їхню доречність. Можна знайти навіть тематичні екскурсії, які пропонують розібратися з популярними одеськими стереотипами – імперськими наративами та романтизацією бандитизму.

Детальніше про це читайте у статті Олени Підопригори на сайті Української Служби Інформації.

Не завжди зрозуміло, як на цей процес можливо вплинути. І хто саме може впливати. Чи можна мати вплив на особистісному рівні чи тільки на рівні інституцій?

Міфотворення – це неминучий процес. Це не тільки про Стародавню Грецію та Рим, а також і про сьогодення. Міфами просякнутий весь інформаційний простір. Так що ж можна зробити з міськими міфами, крім очевидного культурного кенселінгу, якщо уникнути їх не вдасться.

В рамках освітнього проєкту для майбутніх кураторів від Шампанки обговорювалися способи, за допомоги яких можна працювати з міськими міфами. Деякими прикладами роботи з міфами ми поділимося далі.

Одеса, 2023
Фотографка Олександра Худинцева

1. Конструкція або відродження забутого міфу/гучної історії

Нові міські історії та герої зʼявляються самі собою, виринають з потреб сьогодення або компілюються з образів минулого. Їх потрібно тільки відслідковувати та надавати яскраве забарвлення. Якщо підсвітити одні історії, то інші стануть блідими на цьому тлі, а згодом взагалі зникнуть.

Так трапилося і з образом Одеси 20-х років – епохою зародження кіно, нового прогресивного жанру мистецтва. Романтична і інтелігентна міська легенда заховалася за шаром пилу, з часом вона втратила гучність та яскравість. Та вона заслуговує звучати повніше, розкрити на широкий загал весь свій потенціал.

Це широке поле для культурної інституційної діяльності, де перетинаються література, кіно, та привабливість міста в очах світу. Відродження таких історій має позитивний вплив на образ міста та знижує популярність імперських наративів і ототожнення міста з кримінальним минулим.

2. Деконструкція міфу

Деконструкція — це руйнування структури художнього цілого, знищення стандартних стереотипів, що дозволяє по-новому сприймати інформацію. Автором методу деконструкції є Жак Дерріда, французький філософ та мислитель.

Блискучим, іронічним прикладом деконструкції міфу за допомоги мистецтва з нами поділився мистецтвознавець та куратор Михайло Рашковецький.

Якщо міф, який підлягає переосмисленню, дуже стійкий то найкраще рішення – це деконструкція, — зазначив Михайло.

Приклад, який навів Михайло, можна прослухати у записі.

Послуговуючись методом деконструкції сучасне мистецтво та кожен митець окремо може впливати на суспільне сприйняття тих чи інших подій сьогодення, позбуватися неактуальних обважнілих конструкцій та критично підходити до осмислення старих історій.

3. Переосмислення міфу шляхом практик залучення

Ще один засіб — інтервенції в публічний простір і створення умов для активної взаємодії містян та їх співучасті в процесі. Тобто залучення активних громад міста до осмислення ролі самого міста в житті людини.

Юлія Бердіярова, кураторка та музейна освітянка звернула нашу увагу до кочівного парку від Open Place. Це мобільна інсталяція в міському просторі з дерев, які могли бути знищеними через розширення вулиці. Згодом їх було пересаджено в парк, але перед тим вони подорожували містом в баках на колесах. Така акція привернула увагу людей до забудови та реорганізації міського простору, а також символізувала вимушене переселення.

Це приклад урбаністичного мистецтва, яке залучає містян до вирішення певних проблем. Таким чином відбувається взаємодія, яка охоплює різні соціальні групи. Також цей підхід може працювати і з міською міфологією, змінювати сприйняття міста та формувати спільні цінності.

4. Дослідження власних сімейних історій та архівів у пошуках власної ідентичності

Формування персональної ідентичності — це важливий процес пошуків себе та свого місця у світі. Роздуми про місце та роль окремої людини у суспільстві впливають також і на міську ідентичність. Вони нерозривно пов’язані. Криза ідентичності персональної призводить до кризи ідентичності міста та цілої країни.

Люди формують місто. Люди створюють міські міфи. Потім їх споживають.

Тож на міські міфи можна впливати саме через власну ідентичність. Дослідження сімейних фото архівів та аналіз сімейних спогадів є доступним для кожного способом відчути втрачену тяглість та сформувати оновлений образ міста з урахуванням сучасних потреб та реалій.

Екскурсія виставкою воєнної фотографії
Одеса, квітень 2022
Фотографка Стефанія Амамджан

Якщо розглядати одеські сімейні фото архіви початку-середини минулого сторіччя, то можна знайти багато цікавого — люди у вишитих сорочках, афіші оперного театру українською, друк українських книжок. Когось це може здивувати — багато з цих фактів замовчувалося, приховувалося, знищувалися.

Та обмін думками та результатами пошуків допоможе запусти ланцюгову реакцію та заповнити всі інформаційні пустоти.

5. Пошуки неочевидного, змитого часом, загубленого в архівах

В тісній сполуці з дослідженням сімейних архівів йде робота істориків та діячів культури з темами, які було табуйовано владою, змито часом. Дослідження історії міста, яка є маловідомою або прихованою. Пошук неочевидного, забутого, захованого.

Найчастіше це кропітка робота з історичними архівами та народною пам’яттю — усною історією. Розгляд свідчень очевидців в пошуках істини.

З цією важкою темою можна працювати крізь призму мистецтва — локальні виставки, які наслідують глобальні течії до перегляду суперечливих історичних подій, пам’ятні таблички, навіть спеціальні програми для шкільної освіти.

Такі дії, проєкти та зацікавлення сприяють заповненню історичних пустот.

Місто потребує оновлення, не тільки його забудови, а й образу. Етичного перегляду історичних подій та значення сталих конструкцій. Це відбувається поступово, не завжди так стрімко, як того потребує сьогодення. Це складний та великоваговий механізм звʼязків та взаємозалежних структур, та його все одно можна зрушити з місця.

Що може кожен – підтримувати нові ідеї, гуртуватися навколо прогресивних інституцій, активно брати участь в житті міста. Маленький крок кожного важливий для спільної справи – відвідати виставку в художньому музеї, підтримати активістку, яка пропонує оновити історичний маршрут трамваю, подивитися українське кіно під час незалежного фестивалю. Всі ці події формують сучасний образ міста, як простору для життя активних людей з модерновими поглядами.

Публікація в рамках реалізації програми ZMINA 2.0. «Субгранти для культурних проєктів» фонду ІЗОЛЯЦІЯ за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст публікації є виключною відповідальністю Центру сучасної культури та мистецтва «Шампанка» і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.