Нас підтримують, але продовжують заробляти російські гроші

Дуже болючу для мене тему сьогодні підняла Polina Nenia. Про світовий фешн бізнес, який виявився повією, а скоріше, хвойдою. Поліна написала про покази у рамках fashion week, та про тих, хто посідає у перших рядах та дефілює по подіумам.

А я розповім про те, що бачу як стиліст, на власні очі, подорожуючи Європою та Америкою.
Аеропорт Стамбулу перетворився на російськомовний, звідусюди лунає – сейчас долетим в Париж, Милан, Вену, Дубаи и там уже будем покупать. Если что, купим на обратном.

Це означає, що Турція нас, Україну, підтримує, але продовжує заробляти російські гроші. Океан російськомовних туристів у Стамбулі. Усюди. Купують усе. Їм посміхаються, говорять рашн жарти, які вивчили за багато років, та радіють отриманим грошам, вони не мають запаху.

Мілан, столиця шопінгу. Повно російських модниць. Купують тонами увесь тяжкий люкс. 10 пакетів в одній руці та 10 у другій. Їм раді італійці, бо вони привезли гроші. Їм посміхаються, як і раніше, а мабуть, ще навіть більше.

Якось у мене була розмова з подругою, італійкою. Відверта.
І вона простим прикладом пояснила чому так.
Останні 20 років гроші, які привезли до Італії росіяни – величезні. Так, їх не дуже люблять та сміються над тими силіконовими дівками на шопінгу, яки привозять своїх Вась, купляти усі стрази та «все лучшее сразу». Але завдяки цим грошам дуже багато італійських сімей стали заможними, придбали собі хати, машини, та живуть розкішним життям.

І як би вони не жартували над росіянами, вони їх годують, увесь цей люкс та полу-люкс. Імідж Росії – багата країна з шаленими грошима. І вже з купою придбаних вілл біля італійських озер.
А тут війна. І чомусь треба захищати Україну, про яку ще рік тому думали, що то частина Росії чи десь там поруч.

Імідж України для пересічного італійця — то така жінка, роботяща, років 50-60, яка приїздить на заробітки, за кращим життям, та доглядає заможних пенсіонерів.
Європа так жила 20 років!

А тут війна. І по людяному треба підтримати Україну. Але хто знає яка там у них та правда? І хто знає чим відрізняються ті росіяни та українці?  Та ніхто у Європі, чесно. А гроші потрібні, щоб продовжувати свої бізнеси, речей гарних нашили, меблі надизайнили, увесь фешн, і все це треба комусь продати. Тому й досі росіянам раді.

І той Вася, російський, ну нормальний мужик, 20 років приїжджає та привозе великі гроші.
А совість то така штука, яку можна засунути подалі. За Лакшарі Лайф її й не чути.
Підтримують Україну тільки ті, хто знає справжніх українців, хто чув реальні істоііі, хто бачив реальні фото, які не показують у новинах, бо то сенсітів контент.
Шопінг у Парижі – та сама історія.
Шопінг у Дубаї – те ж саме.
Шопінг у Відні – ідентично.
Америка – знаходиться на відстані та потребує купу документів, тому це не так явно як у Європі, але впевнена, тут також модні гроші не мають запаху та совісті.

І зараз дуже рано казати, що увесь світ за Україну. Світ довідався, розчув, побачив що така країна взагалі є. І це нам величезний кредит довіри та шанс зайняти своє вагоме місце.
Старі схеми ще активно працюють, і треба багато часу щоб їх змінити.
І це стосується не тільки фешн бізнеса.

А він, як виявилось, дуже красива та дуже слизька історія. Де за мить можна продати душу дияволу за якусь трендову річ, чи за кругленьку суму, яка не має ні принципів людяності, ні відбитків крові.