Новий рік для дитини в Україні: чи можливо створити відчуття свята?

Про це Українська Служба Інформації запитала у Сергія Чуднявцева, дитячого та сімейного психолога, кандидата медичних наук, автора книг з дитячої психології, співзасновника підліткового клубу «Фрегат».

Дивіться відеоінтерв’ю з Сергієм Чуднявцевим на нашому Youtube-каналі.

Якщо говорити про шкільні заходи, про свята в дитячих садках, чи варто сьогодні долучати до них дитину і як батькам дізнатися, чи підуть ці активності на користь їхній дитині?

Це, в першу чергу, залежить від віку дитини. Якщо ми говоримо про дітей молодшого віку, від трьох до семи років, то такі заходи для дитини дуже важливі. Це святковий привід показати, чому вона навчилася. Прочитати віршик, взяти участь в дитячій виставі, заспівати. Зустрітися з однолітками, поринути в атмосферу свята і казки. І дійсно молодші діти чекають таких заходів, вони готують костюми разом з батьками, вигадують собі цікаві образи. І я не думаю, що нам треба позбавляти дітей таких свят.

Що варто розуміти батькам, – це те, що більшість обставин, які для нас, дорослих, є дуже стресовими, для дітей молодшого віку є, можна сказати, побутовими. Для них це просто життя, вони не знали іншого, не мають достатнього досвіду “до” поточних подій. Тому вони сприймають Новий рік, Різдво чи День Святого Миколая, просто як свято, а не як свято під час війни. Тому нам варто давати їм жити і насолоджуватися цими проявами життя, навіть в умовах війни.

Але якщо ми говоримо про дітей старшого віку, передпідліткового чи саме про підлітків, то шкільні заходи сприймаються ними здебільшого як обов’язок, як позашкільна робота. І не є для дітей чимось особливо цінним. Ймовірніше, вони можуть прийти на такі свята через прохання батьків, учителя чи директора. Але не через власну внутрішню потребу. І тут батькам варто поставити в пріоритет безпеку. Дитина-підліток без особливих переймань погодиться не відвідувати шкільний святковий захід.

Якщо говорити про передноворічні приготування вдома, як батькам створити для дитини відчуття безпеки, сконцентрувати її увагу на передсвятковій метушні, щоб вона стала частиною простого дитячого щастя?

Дуже класний метод занурення у святкову атмосферу – це адвент-календар. Це чудовий спосіб створити для дитини щоденне відчуття дива, очікування свята, його наближення. Недорогий для батьків і улюблений дітьми варіант додати у 15-20-30 грудневих днів сюрприз і позитивні емоції. Коли кожного дня ми разом з дитиною відкриваємо якийсь конверт, чи дістаємо зі схованки якусь записку з завданням, або маленьким подарунком. Цей фокус дійсно працює. Адже для людської психіки важливо мати такий собі “коридор” між однією і іншою емоцією, між одним і іншим станом. І адвент-календар є ідеальним варіантом “коридору” для переходу від щоденних негативних ситуацій до святкової атмосфери, від занепокоєння до відчуття безпеки, від буденності до дива. І для дітей цей метод працює в 5-10 разів краще, ніж для дорослих. Дитячий мозок швидко починає працювати саме на обробку цих приємних і, головне, регулярних подій.

Для кожної дитини, незалежно від віку, одним з головних атрибутів свята є подарунок. Але, враховуючи ситуацію, в якій живуть українці, батьки не завжди можуть собі дозволити подарувати дитині коштовний подарунок. Скажімо смартфон, планшет, або популярний самокат. Як потішити дитину, але зберегти сімейний бюджет?

Я завжди рекомендую батькам не прив’язуватись в аргументі подарунка до вартості. Це не найкраща схема стосунків, коли єдине, чого хоче дитина від батьків – це дорогий подарунок. На жаль, в такому випадку будь-яке свято втрачає свій сенс. Воно стає для дитини просто очікуванням якоїсь нагороди, яку вона заслужила (чи ні) протягом року. Це не про теплі стосунки, свято і відчуття дива. Це про планування і просто наступний гаджет. В підлітковому, або навіть старшому віці це може стати неабиякою проблемою.

Тому поки дитина ще не стала дорослою, варто створити іншу систему. Краще пояснити дитині, що святкові подарунки від батьків, Санта Клауса, Святого Миколая – не щось дороговартісне, геть особливе і те, чого більше не буде впродовж року. Це подарунок, який казковий герой, або батьки дуже хочуть подарувати дитині, аби підкреслити її унікальність. І це не обов’язково про ціну подарунка. А про те, чим любить займатися дитина, що її цікавить, ким вона є, саме про її унікальність. Особливою має бути дитина, а не сам подарунок. Цей акцент варто усвідомити самим батькам і донести його сенс дитині. “Ти моя дитина, ти унікальний/а, особливий/а і тому я, або Святий Миколай, або Санта Клаус принесли тобі під ялинку саме такий подарунок“. Саме це про формування у дитини відчуття цінності уваги, турботи і подарунка, а не про те, скільки він коштує.

Давайте поговоримо безпосередньо про Новорічну ніч. Ми пам’ятаємо якою вона була минулого року для одеситів. Як батькам підготуватися до неї, враховуючи виклики війни і бажання попри все створити для дитини святковий настрій?

Мені здається, що Новорічна ніч – це більше свято для дорослих, тому що діти вночі відпочивають. Для дітей “Новорічна ніч” – це ввечір. І батькам треба підгодувати їх до цього вечора. Варто попередити дитину, що, можливо, буде потрібно встати з-за столу чи відриватись від ігор, від розпакування подарунків і піти до сховища. Але навіть там свято триватиме, адже ми візьмемо один з подарунків з собою, продовжимо гру в безпечному місці і так далі.

Я б взагалі порадив батькам заздалегідь підготуватися до такого сценарію, – залишити в холодильнику судочки зі смаколиками, які можна взяти з собою в сховище, відкласти в окремий пакет нову цікаву книжку, окремий маленький подарунок, ялинкові прикраси, якими можна прикрасити щось навіть у підвалі чи паркінгу. І тоді за потреби спуститися в безпечне місце, можна буде сказати дитині: “Бачиш, Святий Миколай прийшов і приніс свято навіть сюди! Бо ти – чудовий і швидко спустився в сховище.”

Але загалом, знову ж зауважу, що діти, яким сьогодні 5-7 років, вже адаптувалися до викликів війни. Вони вже звикли реагувати на тривогу, йти до сховища, а дехто вже робив це навіть під час свят, дня народження. Тому я не думаю, що для них це буде якимось шоком і чимось незвичайним.

Як реагувати батькам, якщо дитина під час передноворічних підготувань, або під час святкування раптом починає говорити про війну?

Треба розмовляти. Якщо дитина щось запитує, це говорить тільки про одне, – зараз для неї це важливо. І якщо ми будемо ігнорувати цю важливість чи якось відволікати увагу на свято, то ми збережемо цю напругу всередині дитини, не дамо їй вийти. А найпростіший спосіб дати цій напрузі волю – це проговорити. Тому давайте не лякатися цих запитань чи цих розмов. Говорити варто максимально спокійно, старатися акцентувати на тому, що навіть зараз, коли йде війна і нас це з тобою турбує, наше життя продовжується. І дива продовжується, і свято. Така розмова – найбільш простий і одночасно потужний спосіб показати, що життя сильніше за війну.

Матеріал підготувала: Наталія Костенко

Раніше на  USIonline.com —

Укрпошта презентує нову марку до Різдва (фото)

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram, дивіться на Youtube.