Незламний миколаївський дух в США: у кожного українця своя війна з росією (фото)
Олена Куфаль народилася в нині тимчасово окупованій Снігурівці (Миколаївська область) та багато років свого життя присвятила журналістиці в Миколаєві. Останні сім років мешкає в США (штат Вірджинія) та з початку війни усім серцем з Україною та рідними із Миколаєва. Олена разом з іншими українцями намагається робити усе можливе, щоб Америка не забувала про нашу війну.
Свою історію Олена Куфаль розповіла кореспонденту Української Служби Інформації Валерії Шаповаловій.
Сім’я військовослужбовців — на захисті Миколаєва
В Миколаєві у Олени залишається родина та багато друзів — кожний захищає рідне місто, ризикуючи власним життям.
Брат Олени — офіцер 79-ї бригади миколаївських десантників. На війні ще з 2015 року. Його жінка — офіцер патрульної поліції. Племінниця — волонтер, а її наречений — пішов добровольцем на фронт.
Батьки до останнього проживали в тимчасово окупованій Снігурівці, поки російський солдат не пригрозив матері дулом автомату — жінка заступилася за сусідів, в яких окупанти забрали машину, та ледве не втратила життя. Зараз вони у безпечному місці в Львівській області.
Ніхто не хоче їхати з України. У них принципова позиція – якщо всі поїдуть, то хто захищатиме Україну? Вони сказали, що це їхній вибір – вибір дорослої людини, і якщо вони загинуть, то загинуть за Україну. Батьки сказали, що тільки-но Снігурівку звільнять, повернуться на свою землю, навіть якщо їх домівка буде зруйнована, — говорить Олена.
Крім того, донька Олени – Вікторія – служить у Військово-морському флоті Америки. Корабель називається Nimitz – найстаріший атомний авіаносець Америки. Донька підтримує Фонд Притули та допомагає всім, хто вивозить постраждалих тварин із України.
Після 24 лютого усі 40 мільйонів українців – мої рідні
З першого дня війни Олена разом із своїм чоловіком Девідом роблять усе можливе для допомоги українцям. 26 лютого вони разом із своїм собакою в невеликому містечкі Роанок влаштували мітинг проти війни, – з українськими прапорами та плакатами.
Хтось навіть нам крикнув у відповідь “Слава Україні”, однак проїхав повз. Та не всі розуміли, з якого біса та війна, це ж інша далека країна. Нам не зрозуміло, то що казати про простих американців, які живуть у невеликих містах. Вже того дня ми зібрали 243 долари та відправили своїм рідним в Україну, — розповідає Олена.
Прихисток для миколаївців від іспанської компанії
Чоловік Олени працює на іспанську компанію Hergom, власники якої через них прихистили в Іспанії дві родині миколаївців. Спершу іспанці запропонували допомогу в евакуації її сім’ї, та ті відмовилися. Тоді вдалося прихистити родини подруг.
Одна із них – Юлія – виїздила в березні з батьками та 3-річним сином. Сама сіла за руль та їхала 5 тисяч кілометрів до Іспанії. Чоловік залишився в Миколаєві.
Інша подруга до війни працювала журналісткою в Києві, та вимушена була евакуюватися. В Румунії жінка народила доньку, і вже з маленькою Софійкою їхала до Іспанії.
“Моя ціль – щоб Америка не забувала про війну в Україні”
З початку війни Олена звернулася за допомогою до всіх знайомих та друзів в Америці. Кожен з них допомагає чим може. З початку намагалися збирати речі, та зрозуміли, що дуже дорого відправляти.
Ми відправляли літню військову форму – посилка йшла з 28 квітня по 29 травня. За пересилку заплатили 160 долларів. Дуже довго, а на війні треба все на “вчора”. Тож ми вирішили, що краще грошима, — говорить Олена.
Для організації більш масштабної допомоги українцям знадобився час, оскільки Олена проживає в невеликому селі, де мало хто взагалі чув про Україну. Звичайно, у великих містах є діаспори українців, і там легше знайти однодумців. Та Олена не полишала надії і в червні їй вдалося знайти українок, які вже давно мешкають в США.
Тиждень тому в в американському Роаноці (штат Вірджинія) пройшла виставка авто, під час якої наші жінки влаштували благодійний ярмарок. Вдалося зібрати 1300 доларів – гроші будуть направлені на допомогу українцям.
В Роаноці небайдужі навіть створили фейсбук-групу для координації заходів на підтримку нашої держави та надання волонтерської допомоги. Зараз українки планують зареєструвати неприбуткову благодійну організацію, яка зможе збирати кошти на банківський рахунок.
В кожної з нас в Україні родина і ще 40 мільйонів наших рідних, і зараз кожному потрібна допомога. Але, найголовніше – ми робимо все, щоб Америка не забувала про війну. Для мене особисто 24 лютого 2022 року почалася третя світова війна. Я з першого дня благала світ почати війну з Росією, тому що її ніяк не зупинити, крім військової відповіді, – завершила Олена.
Раніше на USIonline.com —
Медійниця з Херсону робить футболки, щоб допомогти рідному місту
Читайте нас у Facebook, Telegram и Instagram, дивіться на Youtube.