Морпіх-одесит Сталкер, якого відзначив президент, відновлюється після поранення та планує повернутися на фронт «фото»

Морпіх-одесит Сталкер, якого відзначив президент, відновлюється після поранення та планує повернутися на фронт

«Дуже відважний воїн», - так президент Володимир Зеленський охарактеризував морпіха Анатолія Лукьянова на позивний Сталкер з 37-ї окремої бригади морської піхоти.

Історію Анатолія «Сталкера» Лукьянова розповіло відання «Цензор.нет».

Цей чоловік в українській армії з 2012, тобто ще з довоєнних часів. З тих пір почалася війна (спочатку АТО на сході, у 2014-му), Анатолій пройшов перший та другий контракт, повернувся до цивільного життя, а потім, у лютому 2022, знов став до лав.

Цікаво те, що морпіх родом з Одеси розповідає про фронтове життя як про пригоди, хоча судячи з усього, багато разів був за мить від загибелі. Ось один з фрагментів:

Розкажіть якийсь цікавий випадок з війни.

Якось одного разу уламок залетів мені в аптечку. Я влітку повернувся після весілля до Донецької області. Треба було йти на крайню позицію. Сказали: «Потрібна людина, яка може це зробити». Я сам зголосився. Пішов без рації, без нічого взагалі. Пройшовся нашими позиціями. Дійшов до крайньої. Поспілкувався з хлопцями на місці. Кажуть: «Ось там метрах в 300 – під@ри». Питаю, може піти – покошмарити їх? Відказують: «Не радимо». Коли назад поверталися, у нас була одна позиція – СП (спостережний пункт. – О.М.). Я тут посидів півтора дні. Але я був треба командиру на «Басейні» (так називалася наша позиція). То за мною особисто зампотех прийшов (посміхається. – О.М.). Ми з ним потрапили під обстріл. На третій прихід чую у себе «цок». Перевірив гідратор – не тече. Дивлюся – потрапило в аптечку. Добре, що була забита. Половину вмісту довелося викинути.

Краще викинути вміст аптечки, аніж як мінімум дістати поранення.

«Трьохсотитися» не прикольно. Невигідно для кишені (сміється. – ред).

Щодо свого повернення на фронт – воїн каже так:

Звичайно! Хіба маю вибір?! У мене є сімʼя, яку треба захищати. Я не хочу, щоб під@ри зайшли в Одесу. Я краще їх на нинішній лінії фронту відсікатиму, аніж тут. Тому продовжуватиму воювати до того часу, поки мене сильно не «затрьохсотить», чи поки не «зіграю у ящик».

Прочитати повну історію Анатолія і дізнатися за що його відзначив Зеленський, та про «адреналінову залежність» можна тут.

Раніше на USIonline.com

Кожен робить для перемоги те, що може найкраще: історія лікаря – одеського «лицаря»

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram, дивіться на Youtube.