Копійчані договори «довічної» оренди пляжів Одеси: очікується кінець ери чи перерозподіл?
В Одесі скасували правила, які дозволяли здавати в оренду пляжі. Вони діяли протягом майже 20 років. Тепер усі договори можуть стати незаконними, зокрема, й з орендарями, що володіють «лакшері-комплексами» на піску.
Українська Служба Інформації вирішила розібратися, чому скасовано майже вічні правила експлуатації одеських пляжів та що буде з договорами їхньої оренди.
19 листопада на сесії міськради депутати проголосували за скасування Правил устаткування та експлуатації пляжів Одеси, які діяли з 2007 року. Цей документ не відповідає чинному законодавству, зокрема, закону України “Про оренду державного та комунального майна”,
стверджує у коментарі УСІ депутатка та ініціаторка порушення цього питання у сесійній залі Ольга Квасніцька.
Території загального користування, а це й наші пляжі, не можуть бути передані в оренду. Це заборонено законодавством. Так само заборонено передавати й гідротехнічні споруди, адже вони належать до критичної інфраструктури. Якщо подивитися на європейський досвід, то там теж пляжі в оренду не передаються, — зазначила депутатка.
Яка фактична ситуація з береговою зоною вздовж міста?
Наразі 57 ділянок пляжів в Одесі здані в оренду. Майже всі вони використовуються як зони платних послуг. Це безмаль 167 тисяч кв.м, – розповів УСІ депутат Петро Обухов.
Щомісяця оренда дорогоцінної пляжної землі приносить бюджету міста у середньому 1,3 млн гривень. Жалюгідність дохідної частини стає більш зрозумілою у розрізі окремих орендарів. Так, наприклад, ТОВ «Ремфа Медіа» за ділянку «Ланжерона» площею трохи більше як 2 тисячі кв.м. за лютий сплатило менш ніж 14 тисяч гривень. Для порівняння, це середня вартість оренди двокімнатної квартири в Одесі.
Одне з рекордсменів за орендованою площею пляжу та ще й в елітній Аркадії» — ТОВ «Трініта». Компанія за лютий сплатила 148 тисяч грн за майже 10 тисяч кв.м. Ця компанія лідер й за давністю договору оренди: берегозахисну споруду в Аркадії у вигляді штучного пляжу мерія передала їй у далекому 2006 році, ще за мерства Едуарда Гурвіца. Протягом майже 20 років договір жодного разу не розривався, хіба що зазнавав внесення змін.
Примітно, що офіційним орендарем двох ділянок пляжу «Курортний» на 13 станції Фонтану є скандально відома фірма «Інтергал». Ця київська компанія ще до повномасштабного вторгнення намагалася звести у прибережній зоні «апартаменти» La Mer, маскуючи забудову під укріплення схилу. Попри те, що будівництво заморожене вже протягом кількох років, приватник все одно сплачує оренду пляжу. Планувалося, що він доповнить комерційну інфраструктуру комплексу, але у 2021 році Верховний суд заборонив будівництво.
Так мав би виглядати ЖК La Mer
Так зараз виглядає ділянка, відведена під будівництво ЖК La Mer
Тож, за лютий ДП «Інтергал-Буд» внесло до бюджету Одеси за дві ділянки загальною площею 10 тисяч кв.м — 41 та 31 тисячу гривень відповідно.
Схожа історія й з ТОВ «Грінвуд ЛТД». Компанія орендує дві ділянки пляжу Дельфін під однойменним житловим комплексом на Французькому бульварі, але сумарно до бюджету міста чомусь сплачує найбільшу вартість: за лютий майже 140 тисяч гривень (площа 7300 кв.м).
«Довічна» оренда: пляжі у заручниках папірців
Ще одним суто одеським акцентом є термін договорів оренди. У всіх випадках вони укладалися на десятиліття. Й левова частка з них діятиме ще від 5 до 20 років.
Більшість договорів датуються від 2017 року, тобто за каденції колишнього міського голови Геннадія Труханова. Кілька – від 2002 року, коли міським головою був Руслан Боделан. Ще декілька – від 2010, у той період, коли містом ще керував Едуард Гурвіц.
Ознайомитися з повним переліком орендарів та їхніми платежами у лютому 2025 року можна у документі, який нашому виданню надав Петро Обухов.
Що буде далі з договорами оренди?
Доля нині чинних договорів оренди цілком та повністю залежить від волі керівництва міста.
На сесії міськради я ставив таке саме питання Поповській (ред. – директор юридичного департаменту Одеської міської ради), і вона мені відповіла, що є випадки, коли ці договори розриваються. Зараз є декілька позовів прокуратури на розірвання таких договорів. Якщо вони виграють, то договорів не буде. Є ще один варіант, який мерія намагалась зробити з приватним пляжем Юрія Дегаса – розірвання договору у випадку, якщо мерія хоче провести реконструкцію пляжу. В договорах оренди такий варіант прописано, — пояснив Петро Обухов.
На тій же сесії голова юрдепартаменту Інна Поповська пояснювала, що скасування старих Правил устаткування пляжів не означає негайного припинення договорів оренди, адже їхні терміни дії ще не спливли. Також вона уточнила, що розірвати угоди можна, якщо одна зі сторін не виконує умови договору. Ймовірно, кейс кожного з орендарів місцева влада розглядатиме окремо.
Тож механізми розірвання договорів існують. І зараз перед міської військовою адміністрацією постає питання, чи зважуватися на велике перетрушування пляжного господарства і тим самим відкривати ящик Пандори перерозподілу цього бізнесу в Одесі. Або поетапно та без галасу переглядати співпрацю зі старими орендарями. Або взагалі не змінювати нічого.
Чого потребує місто у частині керування пляжами?
В ідеалі, місцева влада мала б розробити зрозумілі правила організації діяльності підприємців на пляжах, зауважує Ольга Квасніцька.
Це можна було б назвати правом на тимчасову діяльність. Зробити законну прозору модель для всіх суб’єктів господарювання. І звісно, передавати пляжі за найвищою ціною для розміщення там шезлонгів, стендів, парасольок тощо, — запропонувала депутатка.
Створення нового порядку щодо пляжів міськрадою триває з 2017 року і чи буде воно завершене до початку наступного курортного сезону, прогнозувати складно, додала Ольга Квасніцька.
Раніше на USIonline.com —
В Одесі за 1 мільйон розроблять проєктно-кошторисну документацію для модернізації пляжу «Відрада»
Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram, дивіться на Youtube.






