Історія сапера з Одещині, який до війни працював судноремонтником (фото) «фото»

Історія сапера з Одещині, який до війни працював судноремонтником (фото)

Сапер 808 Дністровської окремої бригади підтримки Павло народився на Одещині, здобув освіту в Одеському національному морському університеті та працював судноремонтником. Але на війну він потрапив ще у 2015 році.

Про це повідомили у 808 Дністровській бригаді підтримки.

Історія Павла – це нагадування, що справжній захист починається з рішення. Рішення піти, навчитися і просто робити свою справу заради вільної країни. Він, його підрозділ та інші сапери 808 Дністровської окремої бригади підтримки прокладають шлях для наступу та зупиняють ворога на всіх напрямках. Тому і їх девіз – «Попереду перших!»

Уперше на війну Павло пішов під час мобілізації у 2015 році. Захищав Мар’їнку, Піски та Донецький аеропорт у складі 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади. За це він отримав низку відзнак, зокрема «За жертву крові в боях за волю України», але на жаль був поранений.

Коли росія у 2022 році розпочала повномасштабне вторгнення, Павло перебував за кордоном. Він одразу ж зібрався і 7 березня 2022 року вже був на службі. Сьогодні Павло є командиром відділення саперів і виконує свої обов’язки завдяки досвіду, а не званню.

Я вже третій раз в армії. Старший солдат, за званнями не женусь. Призначили на посаду не за званням, а за досвідом, – каже Паввло.

Він разом з побратимами робив проходи для нашої піхоти та техніки на найгарячіших ділянках фронту: Херсонському напрямку (наступ на Давидів Брід), Запорізькому напрямку (під час контрнаступу) та Донбасі, на якому він працює вже понад півтора року.

Його відділення постійно працює під ворожим вогнем. Павло пригадує, як під час контрнаступу у 2023 році на Запоріжжі вони під стрілецькими та мінометним обстрілами робили проходи для танків.

За численні надскладні завдання, Павла нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеню, хоча сам він за нагородами не женеться.

Сьогодні відділення Павла використовує БПлА Вампір для дистанційного мінування. Це стало кардинальною зміною, яка рятує життя.

Я, як людина, яка відпрацювала від початку війни сапером, скажу вам, що дистанційне мінування дроном набагато безпечніше та краще. Ми працюємо з укриття, а не так, як у 2022 році, коли ми ходили по відкритому полю під обстрілами. Зараз ми літаємо на Вампірах. Я командир екіпажу. Та дуже добре, що в нас почався набір молоді по програмі “Контракт 18 – 24”. Вже є молоді хлопці та я вже бачив одну 18-річну дівчину, яка іде до нас служити після навчання, – каже сапер.

На війні Павло встиг одружитися і вже чекає поповнення в родині. Він закликає всіх, хто вагається, не чекати, доки їх знайдуть.

Не потрібно чекати бусифікації. Більше нема кому захищати Батьківщину, ніж нам. Немає нічого страшного. В армії всі люди такі самі, як і в цивільному житті. Просто потрібно прийти, навчитися і робити, – каже він.

Для нього захист країни – це не просто військовий обов’язок, а глибока переконаність.

Краще ворога спинити десь тут, ніж десь вже піді Львовом. І нам не потрібен будь-який мир. Нам потрібна Перемога та вільна українська земля! Ми дуже багато кого втратили, щоб так взяти та віддати ворогу. Це буде неправильно, – стверджує сапер.

Раніше на  USIonline.com

Воїн з Одещини тримав позицію понад 100 днів без ротації

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram, дивіться на Youtube.