Як проходить адаптація ветеранів: досвід та поради

Досвідом створення програми адаптації для ветеранів поділився керівник компанії EPAM в південному регіоні Сергій Гаращук. 

Більш ніж 400 наших фахівців боронять нашу країну, а понад 55 уже повернулися додому та на свої робочі проєкти. За словами Гаращука, досліджуючи питання адаптації, EPAM створила фокус-групу, до якої залучили частину наших демобілізованих колег. Саме вони стали головними радниками в питанні розробки адаптаційної програми для ветеранів в компанії і допомогли краще зрозуміти побоювання та потреби ветеранів.

Адже діємо за принципом «нічого для ветеранів без ветеранів». Також були цінні поради деяких волонтерів, які їздять на фронт, бачать реальність і знають, через які випробування проходять військові. Спеціалісти компанії активно спілкувалися з військовими, вивчали та аналізували існуючі практики, а також розробляли власні підходи до адаптації учасників бойових дій. Основним висновком для нас стало те, що суспільство має адаптуватися до потреб ветеранів, а не навпаки, – зазначив Сергій Гаращук.

Поступово фахівці компанії сформували програму роботи з ветеранами, доповнивши її порадами військових психологів та інших фахівців. Сподіваюсь, ці поради можуть бути корисними для інших роботодавців, додав Гаращук. Він розповів про що саме йдеться:

Процес повернення 

Шлях адаптації ветерана в кожного свій, адже багато залежить від попереднього місця служби та бойового досвіду. Це може бути як безпосередня участь у військових діях, так і робота у штабі, і цей досвід суттєво відрізняється. Тож деякі ветерани відразу після повернення можуть зануритися в роботу, іншим потрібен час та допомога, щоб освоїтися. Для таких колег  зазвичай процес адаптації до цивільного життя не швидкий і за різними дослідженнями займає близько півтора року.

З боку компанії має бути постійна увага до фахівця та обережна, ненав’язлива комунікація. Багато людей не хочуть надмірної уваги й особливо питань від колег про те, де вони були і що там робили. Але разом з тим, HR-спеціалістам треба розуміти, що відбувається з людиною, щоб надати необхідну підтримку та допомогу в процесі реінтеграції.

Відчуття спільної мети

Під час першого спілкування з ветераном потрібно створити безпечну та довірливу атмосферу. Варто розпочинати розмову з нейтральних тем, таких як побут, погода чи робочі моменти. Це допоможе ветерану відчути себе комфортно та безпечно у спілкуванні з вами. Будьте чесними, емпатійними та відкритими, вмійте слухати. Не бійтеся зізнатися, що ви хвилюєтесь і не завжди можете підібрати правильні слова. Поясніть, що ми як суспільство тільки вчимося підтримувати ветеранів і що це нормально – відчувати невпевненість перед такими розмовами. Ви також можете прямо запитати ветерана, на які теми він готовий спілкуватися, а яких краще уникати.

Для успішної реінтеграції ветеранів у робоче середовище важливо, щоб вони розуміли мету та цінності компанії, в якій працюють. Донесіть до них бачення спільної місії та покажіть, як кожен працівник, включаючи ветеранів, може зробити свій внесок. Підкресліть, що в компанії, як і на військовій службі, цінується командна робота та націленість на результат. Якщо ваша компанія ініціює волонтерські проєкти, запропонуйте ветеранам приєднатися до спільної справи – ми так залучаємо колег до різних проєктів соціального спрямування. Зазвичай після повернення з війська волонтерство для них дуже близьке і може стати важливою частиною процесу реінтеграції.

Пам’ятайте, що кожен ветеранський досвід унікальний, і немає універсального підходу до підтримки. Будьте готові адаптуватися та шукати індивідуальний підхід до кожного з них. Регулярно комунікуйте з ветеранами, цікавтеся їхнім самопочуттям та потребами, але не будьте нав’язливими. Покажіть, що ви готові підтримати їх у будь-який момент і що двері завжди відкриті для розмови.

Адаптації ветеранів-айтівців до робочого процесу

Після відпустки ветерана відбувається неспішний онбординг в робочі процеси ЕРАМ, який зазвичай триває декілька тижнів. Протягом цього періоду ми допомагаємо колегам відновити технічні навички та рівень англійської мови. З нашого досвіду, найбільші побоювання у ветеранів після повернення викликає втрата кваліфікації, тому на професійну адаптацію також потрібен час. Деякі ветерани хочуть пройти навчання, дізнатися про нові технології, які з’явилися за час їхньої відсутності, та оновити свої знання. Багато з тих, хто повертається, не знають, з чого почати свій професійний шлях. Саме тому ми створили дорожню карту, яка допомагає поновити навички, за потреби змінити напрямок розвитку, отримати нові знання й досвід. 

Для ветеранів надзвичайно важливо отримувати відгук про їхню роботу та визнання їхніх досягнень. Неформальні зв’язки в команді та підтримка колег також відіграють значну роль у процесі адаптації. За потреби, до процесу адаптації може бути залучений ментор, бажано інший ветеран, який уже пройшов цей шлях, або волонтер, який розуміє контекст. 

Крім того, ми організовуємо регулярні зустрічі та групи підтримки для ветеранів, де вони можуть ділитися своїм досвідом, обговорювати виклики, з якими стикаються, та отримувати підтримку один від одного. Це особливо важливо для тих, хто нещодавно повернувся до роботи і потребує додаткової емоційної підтримки.

Наш комплексний підхід до реінтеграції ветеранів враховує їхні професійні та емоційні потреби, надаючи необхідну підтримку на кожному етапі адаптації. Ми прагнемо створити сприятливе середовище, в якому ветерани зможуть успішно відновити свою кар’єру та знову відчути себе членами нашої команди. 

Раніше на  USIonline.com —

Адаптація до мирного життя – як забезпечити ветеранам гідне повернення (відео)

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram, дивіться на Youtube.