Ембарго на провіз нафти: як допомогти дельфінам Чорного моря після катастрофи в Керченській протоці? (фото)
Чорноморські птахи в мазуті, чорні величезні плями на воді, знімки зі супутників, які демонструють, як смертельні нафтопродукти повзуть над морським дном та знищують все живе. Це нагадує діснеєвський мультик про те, як пихатий багатій заводить з сотню бурових машин в незайманий ліс та робить його мертвим. Такою ми бачимо катастрофу, що сталася в Керченській протоці. Точних даних про те, скільки саме загинуло морських мешканців за місяць після витоку мазуту, немає. Пабліки та деякі екологи повідомляють про тисячі птахів та десятки китоподібних.
Кореспондент Української Служби Інформації поспілкувався з вченими, які розповіли про масштаби катастрофи та необхідний порятунок морських жителів.
П’ятнадцятого січня виповнився місяць зо дня катастрофи з витоком російської нафти у Чорне море, Азовське море і Керченську протоку. Дані, які мають українські вчені та журналісти на цей час – це публічні повідомлення з блогів місцевих мешканців. За повідомленням центру порятунку дельфінів «Дельфа», станом на 11 січня, після обстеження кавказького узбережжя було знайдено 116 тіл мертвих китоподібних. Половина з яких померла менше ніж три тижні тому. Така статистика загибелі дельфінів зовсім не характерна для зимового періоду. Тож можна припустити, що причиною смерті стало забруднення води.
Фото з соціальних мереж
З цими цифрами та знімками Українська Служба Інформації звернулася до науковця Інституту зоології імені І.І. Шмальгаузена НАН України, доктора біологічних наук та зоолога Павла Гольдіна.
Всі відомості про загибель китоподібних, а саме морських свиней, походять з чорноморських берегів Кавказу. Вочевидь розтинів на тому березі проведено не було, а можливо щось буде зроблено у майбутньому. Це не перша подібна подія загибелі китоподібних у кавказьких водах. Великі чорноморські епізоотії 2012 і 2017 років так само починалися з того району. До того ж зараз там зосереджено російський флот, який є джерелом забруднення моря. Тому не варто пов’язувати загибель китоподібних з єдиною можливою причиною. У будь-якій незрозумілій ситуації треба робити розтини і аналізи, – розповів УСІ вчений.
Павло Гольдін
Розтини та подальші аналізи – це довготривалий процес, який може займати кілька років. З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну інформація про загиблих китоподібних Чорного моря ширилася ледь не щодня. Нараховували до тисячі тіл. Тоді головним припущенням щодо причини такої масовості став вплив сонарів військових кораблів та бойові дії, а також інфекція. Наукова співробітниця УкрНЦЕМ, кандидатка біологічних наук Карина Вишнякова тоді власноруч відвозила зразки загиблих дельфінів у лабораторію італійського університету.
Дослідження досі тривають. Проте з самого початку науковці розглядали декілька можливих причин – не тільки вплив сонарів, а й мінно-вибухову травму, отруєння, спалах інфекційного захворювання на тлі стресу, виснаження через відсутність риби тощо. Встановлення причини загибелі китоподібного, знайденого на узбережжі, – це дуже складне питання, яке потребує комплексного та прискіпливого розглядання. І найголовніше, що в більшості випадків встановлення точної причини загибелі тварини просто не можливе. Треба зауважити, що ми кожного разу маємо купу факторів, що обмежують нас у дослідженнях та подальших висновках, – розповіла УСІ Карина Вишнякова.
Карина Вишнякова
Проте, кількість російських військових кораблів, дякувати ЗСУ, в Чорному морі значно зменшилася. Разом із тим, зменшилася кількість знахідок тіл загиблих китоподібних.
Статистика викидів загиблих китоподібних, яка в нашому випадку, в умовах війни, що унеможливлює нормальний доступ науковців до ділянок узбережжя і, відповідно, комплексний моніторинг, в основному збирається з відкритих джерел. Об’єктивно зареєстрованих (тобто таких, що їх можна верифікувати за місцем, датою та видом китоподібного) випадків сильно зменшилася відносно 2022 року у всіх причорноморських країнах. За попередніми науковими даними, 2024 рік став роком мінімальної кількості знахідок за десять років, – додала науковиця.
Катастрофа, яка сталася наприкінці минулого року, внесла корективи в цю статистику.
Фото з соціальних мереж
Перша звістка про знахідки птаха в мазуті в одеському регіоні надійшла з заповіднику «Тузлівські лимани». Співробітник цього національного парку Іван Русєв констатував виявлення перших птахів, вимазаних мазутом, саме як результат виливу нафтопродуктів внаслідок аварії танкерів у Керченській протоці. Наступного дня після того, як птах дістався одеського узбережжя, він загинув. Тіло для аналізів було передано в Міндовкілля, про це йдеться на сторінці відомства. Щодо нових знахідок в нашому регіоні інформації поки нема.
Стежимо кожного дня за узбережжям. Нафтових продуктів не виявили. Раніше були аварії, наприклад 2007 року, але там не було такого важкого мазуту. Тоді загинуло біля 30 тисяч птахів. Ліквідувати (наслідки аварії, – ред.) неможливо повністю. Велика частина вражає одразу біорізноманіття, а інша яка буде розчинятися з теплом і ще вразить багато гідробіонтів і дельфінів, – таку думку висловив кореспонденту УСІ Іван Русєв.
Іван Русєв
Просування мазуту до одеського узбережжя залежить від змін гідрометеорологічної обстановки, тобто від погоди. Чорне море єдине і воно досить маленьке. На думку вчених, одеських берегів мазут може дістатися за кілька тижнів і його буде мало, тому що зима і вода холодна. Інше питання – скільки мазуту може дійти до Одеси, у якій формі (твердій чи желеподібній). Ситуація може погіршитися в будь-який момент і особливо ближче до весни. Просунення нафтових плям вчені вивчають по супутникових знімках.
Знімки з супутнику
Що робити? Чи можливо убезпечити одеське узбережжя, допомогти морським мешканцям, зокрема китоподібним?
Український науковий центр екології моря постійно надає звіти в Міндовкілля. Якщо буде реальна загроза для контрольованих акваторій та узбережжя, має бути чіткий та послідовний план реагування та дій з локалізації забруднення, прибирання, порятунку постраждалих тварин тощо. Тут повинні бути залучені не тільки науковці, що досліджують море, а й багато експертів, що працюють по різних напрямках, – розповіла наукова співробітниця УкрНЦЕМ Карина Вишнякова.
Також потрібно щоб працювали спеціалізовані судна, обладнані для збору нафтопродуктів з товщі води і з морського дна. Такі є у найбільших портах світу.
Забруднення мазутом – це чинник, наслідки якого триватимуть декілька десятків років, щонайменше двадцять, а може й тридцять років і більше. Потрібна координація місцевої влади, ветеринарів, зоозахисників і громадських активістів на випадок якщо у нас відбудеться масове забруднення птахів мазутом. Обов’язково в цьому залучення ветеринарів, тому що дикі водоплавні птахи є носіями небезпечних для людини інфекцій. Тому процесом мають керувати ветеринари. А також потрібно ембарго на перевезення російського мазуту у світовому масштабі, бо ця безвідповідальна перевалка з річкових танкерів, не пристосованих для морських операцій і пошкоджених невдалими перебудовами, раз за разом ставить під загрозу і глобальну, і чорноморську екосистему, – розповів УСІ Павло Гольдін.
Уже не перший рік тривають дискусії щодо створення в нацпарку «Тузлівські лимани» на Одещині морського резервату для дельфінів. На цій території дельфіни у комфортних умовах зможуть розмножуватися, а спеціалісти за ними наглядати. Крім того, Міністерство захисту довкілля у межах парку «Тузлівські лимани» планує створити центр реадаптації для тварин, де після відновлення їх випускатимуть у природне середовище.
Ми два роки тому вже підготували обґрунтування на створення морського резервату для дельфінів на площі біля 3000 кв. км. Міндовкілля підтримує, але блокує Одеська ОВА. Бо інакше, китоподібним допомогти практично неможливо. Тільки міжнародний тиск на рашистів в рамках міжнародних угод по Чорному морю, – розповів співробітник нацпарку Іван Русєв.
Не на користь появи подібного реабілітаційного центру грають військові дії.
Центри для порятунку та реабілітації китоподібних в світі існують. Приміром, вони є в Сполучених Штатах, де цим займається багато серйозних спеціалістів, залучена велика кількість волонтерів та організацій. Є низка документів та угод, що регламентують вилучення тварини з дикої природи та її подальший випуск, якщо він взагалі буде можливий. В Україні вилучення китоподібних з середовища існування заборонено з будь-якою метою, тобто допомогу постраждалій тварині можна надати виключно на місці і, наголошую, виключно з залученням експертів або принаймні з отриманням фахового супроводу, хоча б режимі онлайн, – – обґрунтувала можливість створення подібного центру пані Карина.
На сторінках зоозахисних організацій окупованого Криму тим часом з’являються повідомлення про пошук приміщення для створення лікарні для дельфінів. Українські науковці стверджують, що побудувати щось подібне за короткий проміжок часу неможливо.
Реабілітаційні центри для морських свиней існують там де є потужні школи ветеринарних лікарів. В Європі це зокрема Хардервік у Нідерландах та інші заклади району Північного моря. Організація з нуля подібного закладу в Криму виглядає як авантюра, яка перетвориться на обслуговування незаконних відловів дельфінів для дельфінаріїв. Зайве казати, що така діяльність на окупованій території є незаконною і це просто черговий ниций прояв колонізаторської політики окупантів, – висловився з цього приводу Павло Гольдін.
Щодо створення саме заповідника, то на думку Павла Гольдіна, заповідник не може повноцінно діяти в акваторії найбільших портів України.
Проте потрібні розумні інструкції для судноплавства, щоб не створювати загроз для китоподібних. Створення, зміцнення або розширення заповідних акваторій потрібно в інших місцях – біля дельти Дунаю тощо, – додав Гольдін.
Саме такою територією і є заповідна акваторія коло нацпарку «Тузлівські лимани».
Щодо дій для звичайних громадян, то у міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України закликали повідомляти, якщо виявили на березі загиблого дельфіна. Про мертву тварину необхідно поставити до відома науковців Українського наукового центру екології моря та Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена.
До них можна звернутися за такими номерами:
067 390 0118 (WhatsApp);
095 548 6553 (WhatsApp, Telegram, Viber);
063 970 1500 (WhatsApp, Telegram, Viber).
У повідомленні потрібно вказати місце знахідки (координати) та прикріпити фотографії загиблого дельфіна. Торкатися дельфіна не можна.
Нагадаємо: 15 грудня 2024 року під час шторму в Керченській протоці розвалилися навпіл два російські танкери, виливши в море від 2400 до 8500 тонн мазуту, що призначався для експорту до Індії. Щонайменше ще один танкер зазнав аварії ближче до Азовського моря.
Раніше на USIonline.com —
Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram, дивіться на Youtube.