Завдання НУШ і майбутнє профтехів: що чекає освіту в 2022 році (фото)

Про те, як змінювалася школа в 2021 році, а також про виклики, які стоять перед освітянами у найближчому майбутньому – в інтервью кореспонденту Украинской Службы Информации Тетяні Агатій розповів народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Колебошин.

Згідно з даними різних соцопитувань, за чотири роки з початку реформи багато батьків змінили своє ставлення до системи освіти. За різними оцінками, близько 80% українців підтримують зміни в рамках Нової української школи та бачать позитивні результати.

Як змінювалася українська школа в 2021 році та що змінилося?

Сьогодні до 97% шкіл в Україні працюють за програмою НУШ, і ми перебуваємо в середині реформи. Тобто зараз діти, які вступали до 1-го класу тоді, у 2022 році перейдуть до 5-го — на другий ступінь навчання, до класно-кабінетної системи. Тому великий виклик для системи освіти у 2022 році — це підготовка вчителів, які у 5-му класі працюватимуть з дітьми за новою програмою. Адже тут педагогів набагато більше, ніж у початковій школі, лише за один рік їх усіх потрібно перепідготувати. Другий виклик — це переобладнання кабінетів середньої школи.

Останнім часом говорять про те, що з сучасним форматом освіти у школах з’являться нові предмети — такі, як фінансова грамотність чи основи підприємницької грамотності. Це так?

Насправді, це не якісь нові предмети, в більшості вони будуть часткою серед звичайних уроків, наближених до життя. Наприклад: ми можемо математику вивчати за стандартним рівнянням, а можемо сформулювати таке завдання з економічним підґрунтям. У переліку стандартних програм НУШ це передбачено, адже вона готує дитину до викликів сучасного світу.

Ми можемо казати про появу таких предметів: основи підприємницької грамотності, економіка, критичне мислення. Бо зараз є можливість обирати та вводити факультативи. Але не всі навчальні заклади готові до цього, адже це — про більшу відповідальність. Це все ж таки можна зрозуміти, бо це досить важка історія — зробити авторську програму й отримати на неї нормальний відгук служби якості освіти, імплементувати. Тому більшою мірою зараз школи обирають стандартні програми та методики.

Чи будуть видавати ноутбуки учням із малозабезпечених сімей?

Пандемія пришвидшила технологічне переоснащення у школах – держава закупила 60 тисяч ноутбуків для вчителів. Але є цілі прошарки дітей: з багатодітних і малозабезпечених родин, у яких 4–5 дітей – де не в кожного є ноутбук і навчатися дуже важко. Тут би я ставив питання до засновників шкіл: міських чи селищних рад. Чому не підняти на сесії міськради питання програми підтримки та не закупити техніку? Але засновники не завжди звертають достатню увагу на оснащення своїх шкіл.

Розуміючи це, держава впровадила субвенції. Перша з них – “Спроможна школа”. На цю програму виділяється понад мільярд щорічно. Та дві нові субвенції в школах: на пожежну безпеку та субвенція на харчоблоки за програмою першої леді Олени Зеленської, на яку виділили 1,5 мільярда. Та ще є декілька програм підтримки через Фонд регіонального розвитку тощо.

Так само і ці “ковідні” комп’ютери — це є обов’язком місцевих влад, але держава бачить, що на місцях не справляються. Хоча залишок освітньої субвенції за рік складає десь 5–6 мільярдів – тобто цих грошей точно вистачило б. Також давайте згадаємо, що бюджет децентралізації залишає дуже багато грошей на місцях. Бюджет будь-якої громади, порівнюючи з 2014–2015 роками, навіть з поправкою на інфляцію виріс у рази. В цьому сенсі є що запитати в засновників шкіл. Однак є громади, які піклуються про своїх учнів — такі можна перелічити по пальцях руки серед тих, що є в Україні.

Що вдалось зробити в 2021 році за програмою «Велике будівництво» у галузі освіти?

Триває будівництво шкіл і дитсадків, в Одеській області багато відбувається у цьому сенсі. Наш 140-й округ — взагалі чемпіон України з будівництва дитсадочків. До Нового року ми відкривали дитсадок у селищі Усатове, і вже починається будівництво наступного. До цього ми відкривали садочок у Овідіополі, зараз у Авангарді добудовується новий дитсадок, у Таїровому.

Так само і школи будуємо: в Авангарді, в Біляївці новий корпус звели. «Велике будівництво» — це інтегральний бренд того, що країна розвивається попри все: пандемію, війну, яка в нас на Сході, попри складний стан економіки. Кожна гривня, яка вкладена, наприклад, у нові спортивні майданчики, це потім економія на медицині до 3–4 гривень.

Чи планують продовжувати будівництво шкіл і дитсадків у 2022 році?

Якщо говорити про наш 140-й округ, то триватиме будівництво гімназії в місті Чорноморськ. Це — дуже амбітний проєкт, і я сподіваюся, що вдасться залучити кошти державного бюджету, бо місту дуже складно це самостійно зробити.

Триватимуть будівництво та реконструкція школи та нового дитячого садочку в Усатовому, капітальний ремонт у Нерубайській громаді, реконструкція початкової школи в Сухому Лимані, будівництво садочку в Таїровому. Думаю, що ми вийдемо на готовий вже проєкт і почнемо будівництво школи в селищі Барабой. Є ще проєкти в Овідіополі. Всі вони — вже в роботі.

Насправді, якщо зрозуміти, як акумулювати гроші, то майже кожна громада готова вкладатися в проєктування для того, щоб державні кошти були. Тільки на одному 140-му окрузі (а в Одеській області їх 11) – це більш ніж 10 об’єктів лише освітньої галузі.

Наскільки збільшилася зарплата вчителів у 2021 році та чи чекати підвищень у 2022-му?

У 2021 році її було підвищено в два етапи: на початку року на 20% і з 1 грудня — до приблизно 8,4%. Тобто разом за рік підвищення склало до майже 30%. У 2022 році підвищення буде, але не таке суттєве. Проте вперше за роки незалежності освітня субвенція, за якою виплачуються зарплати вчителям, склала близько 99 мільярдів гривень. У 2022 році це буде 108 мільярдів гривень. Якщо наступного року суттєво зростуть зарплати в медиків, то у 2023-му планується суттєве зростання заробітної плати вчителів.

Яка зараз зарплатня у вчителів?

Зараз заробітна плата може відрізнятися до 3 разів — це занадто багато і відштовхує від школи молодих учителів. Якщо взяти у середньому, вчитель першої категорії отримує близько 11–12 тисяч гривень. Як записано в законі, до 2025 року ми маємо вийти на зарплатню, яка складатиметься з трьох мінімальних зарплат по країні, тобто 18–20 тисяч гривень.

Якщо говорити про освіту у вишах, що змінилося?

Виклик основний, який стоїть перед українськими вишами – це оптимізація. Зараз студентів стало менше на 20–25 %. Набагато більше дітей сьогодні їдуть поступати в європейські чи інші країни. Вже хронічно не вистачає середньої ланки робітничих кадрів, а тих, які випускаються, забирають до Європи, де заробітна плата краще. Це будівельники, зварювальники тощо. Молода людина, яка ще не отяжена родиною, вибирає Польшу, Чехію, Словаччину… Це ставить великі виклики перед системою професійної освіти й економікою держави.

Як проходить реформа профтехів, чого чекати?

Те, в якому стані зараз профтехосвіта — причина багатьох проблем нашої держави вже в найближчому майбутньому. Дуже важко, майже неможливо щось зробити без оновленого законодавства. В 2021 році ми напрацювали сучасний закон «Про професійну освіту», ми будемо його виносити в сесійну залу й ухвалювати. Бо зараз є певні проблеми, наприклад, у тому, що профтехи з майнового погляду застрягли в “сірій зоні”.

Десь чотири роки тому розпочався процес передачі закладів на утримання від держави обласним радам і адміністраціям. Але зараз лише чверть профтехів передано областям, решта майна здебільшого залишилася за державою та МОН. Цією ж траєкторією йдуть і коледжі. І приклад, який бачить усе місто, це згорілий коледж на Троїцькій, 25. Коли сталася трагедія, Міністерство оголосило, що область мала туди вкладатися, а область справедливо, на мій погляд, вказувала, що заклад на утриманні, але не переданий на баланс місцевій владі.

При передачі обласним радам не були надані додаткові джерела надходження грошей, і це фактично вбило бюджети розвитку багатьох регіонів. Тому було б добре, якщо б давалися якісь додаткові джерела надходжень.

Про що йдеться в новому законі?

Він буде класний для профтехів і для роботодавців. Там будуть зручні норми з дуальної освіти, яка дуже розповсюджена в усьому світі – у Німеччині, наприклад, і Франції. Коли людина, щр прийшла у заклад професійної освіти, майже 70% свого часу проводить на виробництві та навіть там отримує заробітну плату. І лише 30% часу проводить у кабінетах закладу, вивчаючи спеціальні дисципліни. Тому роботодавець зацікавлений у цьому спеціалістові, бо він вивчив усі процеси зсередини виробництва, і може брати ту людину на повну ставку. Це працює у Німеччині в банківській сфері та в усіх автомобільних гігантів, які набирають фахівців, котрі пройшли дуальну освіту.

Там також йдеться про те, що заробітна плата майстрів професійно-технічної освіти має виплачуватись через державні субвенції. Бо є розрив. Наприклад, два вчителі викладають у одній і тій самій групі в закладі профтехосвіти. Один викладає за шкільною програмою історію Україні, інший — електромонтерство. Є купа моментів, які пов’язані з державним співробітництвом. Цей закон магістральний і великий. Я сподіваюсь, що його прийняття дійсно дасть поштовх для розвитку.

В законі закріплено поняття підтвердження кваліфікації, визнання неформальної освіти. Наприклад, якщо людина стажувалась як автослюсар на СТО і так натренувала руку, що дає фору будь-якому майстрові, який закінчував профтех, вона може підтвердити свою кваліфікацію у спеціальному центрі без навчання в закладі профтехосвіти. І при цьому отримає такий самий диплом. У новому законі також відсутня норма щодо вивчення загальношкільних дисциплін для студентів 10-х та 11-х класів. Це дуже пришвидшить вихід спеціалістів на ринок.

Ранее на USIonline.com — В Одессе открыли новый современный учебный центр: будут готовить холодильщиков.

Читайте нас в Facebook, Telegram и Instagram, смотрите на Youtube.