Зараз важливо бути корисним: як в Одесі працює волонтерській хаб “Ти Україна” (фото)

Про работу волонтерів під час війни дізнавалися кореспонденти Української Служби Інформації Анна Городенцева і Наталія Довбиш.

Наразі домовляюся про покупку другої машини швидкої допомоги, – зустріла нас радісною звісткою керівниця волонтерського хабу Ганна Єрмакова.

Ганна Єрмакова

Кожну таку перемогу тут святкують, адже у прямому сенсі по крупицам збирають допомогу по всьому світу. Після початку повномасштабного вторгнення фонд “Ти Україна” об’єднав волонтерів та меценатів, – є декілька напрямків та проектів.

За 4 місяця ми змогли зібрати та передати порядка 10 тисяч гігієнічних наборів, біля 5 тисяч пар термобелья, 22 автівки, які ми передали на потреби ЗСУ, декілька днів тому ми завезли реанімобіль, який буде курсувати з Миколаєва до військового шпиталю, більше 20 тисяч сухпайків, тобто продуктових наборів, 15 тисяч балаклав, тисячу бафів, 400 радіостанцій. Але кожного дня цифри змінюються. Кожен день – нові запроси. Ось учора був запрос на 30 тисяч одиниць одноразового посуду. Тому що літо, а у Миколаєві проблеми з водою, – розповіла Ганна.

Замість риби – вудочка: пошук роботи

Волонтери не тільки надають продуктову допомогу, але і допомагають знайти роботу у такий важкий час.

Ми знайшли підприємства, які стали нашими партнерами – це малий і середній бізнес, який залишився, це підприємства, аграрії, автостанції, це сфера готелів та ресторанів, які намагаються якось виживати, це магазини і так далі. Вони нам дають вакансії, які в них є, і ми пропонуємо цю работу тим, хто приходить до нас за гуманітарною допомогою. Особливо це важливо для переселенців. Наприклад, одне із наших одеськіх підприємств не могло знайти токаря. І є переселенці з Миколаєва, які працювали там на підприємствах. І як тільки приїхали переселенці, ми знайшли токаря. За тиждень у середньому приходить десь 50 резюме. Це на 50 людей меньше, які прийдуть за гумдопомогою, – розповіла Ганна.

Продуктові набори – работа місцевих підприємств

А що стосується продуктів, то зараз роблять ставку на місцеві підприємства, і це дає змогу їм теж працювати.

Ми збираємо донати, пишемо різні гранти і купуємо зерно у місцевих аграріїв. У зв’язку з тим, що відбувається з портами, таке зерно продати не можуть. А ми можемо покупати та дати працю мукомольним заводам, – вони переробляють зерно у муку. І це підприємства без відходів, тому що жмих ми відправляємо на іподром та конюшні. А подсолнух нам переробляють у масло – це базова частина, яка йде у набори. Ще у найближчий час для нас будуть робити м’ясні консерви. Також є компанія “Дунайській аграрій”, у якої ми беремо овочі, найближчим часом вони будуть робити і консерви з кукурудзи. Таким чином ми не тільки робимо продуктові набори для тих, кому це потрібно, а і допомагаємо збереженню робочих міст у нашій країні, – розповіла Ганна.

Психологічна адаптація

Є у команді і психологиня, яка допомагає адаптуватися до нових реалій, особливо це потрібно вразливим категоріям людей.

У нас є психолог, яка розробила проект для вагітних жінок під час війни. Тому що зараз такий час, що жінкам у цікавому становищі може не бути з ким поговорити, а питань дуже багато, та не зрозуміло, що буде далі. Також ми розробили інклюзивний психологічний проект. Діти з особливими вимогами часто не переносять навіть шум машин, – гучні звуки вони важко переносять у звичному житті, а тут війна. Неможливо пояснити дитині-аутисту, що відбувається, коли гримлять вибухи. Наразі набрана група з мам з такими дітьми і з ними будуть працювати. Наш психолог максимально адаптує їх до сьогоднішніх реалій, – розповіла Ганна.

Важкі та справжні історії з нашого життя

Кожного дня через фонд проходять люди, які стали жертвами війни. Ми запитали, – яка історія запам’яталося найбільше.

Цих історій – тисячі, і вони усі схожі одна на одну. Це невідомість, розуміння, що ти усе втратив. У нас у фонді працює координатор Настя Заховаєва. Вона займається прийомом усіх заявок, вона знає усі позиції, які є на нашому складі. Сама Настя з Запорізької області, і саме там зараз йдуть важкі бої. Її батьки поїхали на Волинь у останню мить, її бабуся до останнього не вірила, що буде війна. Одного разу я прийшла у офіс та побачила, як Настя зі сльозами на очах продовжувала робити свою работу. Я запитала, що сталося, а вона розповіла, що в них нема нічого, і як з чим жити? Адже перед війною вони усе вклали в побут – батьки купили нову техніку, новий плазмовий телевізор, нову стиральну машинку.

У нас така позиція, що усі, хто в офісі, отримають, хоч і мінімальну, але зарплатню, і зараз Настя – єдина у родині, хто працює. В них більше нема будинка, машини та города, і це страшно, страшно, що наразі я як керівник не можу предложити велику зарплатню та соціальні гарантії, як це було до війни.

Ще запам’яталось, як у дні, коли страшно бомбили Ірпінь, звідси втекла родина – бабуся, мати та дочка. У них усіх були зламані нігті, вони були брудними та нічого не мали, крім того, що було на них, та один телефон на трьох – і все. Є телефонні дзвінки, коли люди кажуть: “Вибачте мене, я ніколи нічого не просив, я навіть не знаю, як це, але зараз в мене нічого більше нема. І від цих дзвінків сердце розривається, – розповіла Ганна.

Війна змінила життя кожного

Один із волонтерів хабу – головний редактор 7 каналу Ганна Кравцова. Вона допомагає з першого дня війни, та обрала такий від допомоги, як развоз продуктових наборів літнім людям. Адже допомогу отримають не тільки переселенці, а і мешканці Одеси, які знаходяться у скрутному положенні через війну – матері-одиначки, багатодітні, люди з інвалідністю, пенсіонери, ті хто втратив роботу. Ганна постійно організовує і збір коштів і навіть замість подарунків попросила друзів переказати кошти для ії підопічних.

Іноді я іду до цих бабусь і думаю про те, що ще не зрозуміло, хто кого спасає – я цих бабусь, чи вони мене. Тому що увесь цей час вони змушують мене триматися. Тому що я знаю, що утром обов’язково буде дзвінок: “Анічка, а як скоро ми побачимося? Я хочу вам смородину передати”. В мене є вже колекція пробників парфумів, які мені постійно дарує одна родина. Ще вони знайшли мою сторінку у Facebook та цитують мої вислови.

Я не хочу все ж таки зовсім романтизувати, тому що дійсно є інший бік. Але коли людина йде у волонтерство – це ії особистий вибір. Дуже багато хто з літніх людей зараз живуть у сховищах, тому що їм страшно. Є жінка, яка прикута до ліжка і усе її життя проходить у рамках цього самого ліжка. Був випадок, коли жінка подзвонила мені через тиждень і попросила новий пакет. Я спитала: “Ви вже все з’їли?” А вона відповіла:”Якщо чесно, нічого ще не закінчилося, мені просто страшно”. Я їй запропонувала привезти мінімальний пакет на випадок “страшно”, а вже через два тижня повноцінний, – розповіла Ганна.

Ганна Кравцова

Те, що надихає

Це люди, які поруч. В нас є командир розвідроти. Він іноді приїжджає, цілує кожного і говорить, що ми переможемо, чим заряджає позитивом. Коли приходить день переселенця і ти бачиш емоції дітей та їх радість – це теж заряджає. Команда, яка тут є. Я не можу воювати, але зараз важливо бути корисним, і це те, що я можу робити. Ми майже не займаємося воєнною амуніцією, ми робимо це дуже рідко. Ми допомагаємо військовим продуктами, одягом, гігієнічними засобами та медициною. У нашій команді є випускник Медіна на ім’я Макс, який робить тактичні аптечки. Він сортує усє, що ми отримуємо по медицині, він робить близько тисячі апечік у місяць. Сьогодні він збирав аптечки усю ніч. Іноді буває так, що приходить запрос – потрібні рації, тепловізори. Ми відкриваємо збір та збираємо гроші, або ми переправляємо на фонд, який є нашим партнером, в них вже є спонсори, які закуповують у цьому напрямку те, що потрібно, – розповіла Ганна Єрмакова.

Є дівчина, яка переказує завжди невеликі гроші і чомусь за це вибачається. Так, дійсно іноді відразу заходять великі суми, але все ж таки частіше за все усі збори будуються саме на таких невеликих. Кожна допомога важлива, – поділилася Ганна Кравцова.

Якщо вам потрібна допомога, або ви можете допомогти, дзвонить: +380 93 442 5681

Раніше на USIonline.com —

«Ангел-хранитель, который спасает людей»: история волонтера (фото)

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram, дивіться на Youtube.