ЄСПЛ визнав системні та масові порушення прав людини, вчинені росією в Україні (документ)

Про це повідомили у Міністерстві юстиції України, передає кореспондент Української Служби Інформації.

Фото на обкладинці: Російські танки у Маріуполі, на вулиці Пашковського, квітень 2022 року/Сергій Бобилєв / ТАСС

Кількість статей, за якими ЄСПЛ встановив порушення з боку росії, є одним із найуспішніших результатів у міждержавних справах в історії Суду.

Понад 10 років Міністерство юстиції докладало значних зусиль, спільно з національними та міжнародними партнерами збираючи докази та відстоюючи інтереси України на міжнародній арені.

9 липня 2025 року Європейський суд з прав людини оголосив рішення щодо прийнятності та суті у міждержавній справі «Україна та Нідерланди проти Росії» за заявами №№ 8019/16, 43800/14 та 28525/20 та 11055/22 у якому задовольнив майже всі скарги Уряду України, які були подані у заяві проти уряду росії.

Ця справа є найбільшою з міждержавних справ, поданих проти росії у ЄСПЛ, адже стосується великого проміжку часу та безпрецедентно масштабних порушень прав людини — від початку російської агресії у 2014 році та в ході повномасштабного вторгнення рф у 2022 році.

У попередньому рішенні щодо прийнятності у частині щодо Донбасу ЄСПЛ вже встановив, що території на сході України, захоплені російськими окупаційними силами, перебували під юрисдикцією рф з 11.05.2014 та щонайменше до 26.01.2022 (дати проведення усних слухань у цій справі). ЄСПЛ відмітив присутність на сході України російських військових з квітня 2014 року та широкомасштабне розгортання російських військ на сході України найпізніше із серпня 2014 року.

Сьогоднішнім рішення щодо прийнятності та суті ЄСПЛ додав ще один важливий висновок, що тепер є нічим іншим як міжнародно визнаним юридичним фактом — росія відповідальна за масові та систематичні порушення прав людини на окупованих територіях України – з 2014 року на окупованих територіях Сходу України та в ході повномасштабного вторгнення.

Суд наголосив, що дії росії в Україні є безпрецедентними в історії Ради Європи. На його думку, характер і масштаб насильства, а також зловісні заяви керівництва держави-відповідача щодо державності України, її незалежності та самого права на існування становлять загрозу мирному співіснуванню в Європі та спрямовані на підрив самих основ демократії, на яких засновані Рада Європи та її держави-члени.

У жодному з попередніх конфліктів, які розглядалися Судом, не було настільки одностайного засудження з боку міжнародної спільноти кричущої зневаги держави-відповідача до засад міжнародного правопорядку, встановленого після Другої світової війни, а також настільки чітких заходів, вжитих Радою Європи для санкціонування неповаги цієї держави до основоположних цінностей Ради Європи: миру, а також — не менш важливо — людського життя, гідності та прав людини, гарантованих Конвенцією.

Суд також зазначив, що його завдання обмежується оцінкою відповідності дій держави-відповідача основним гарантіям, закріпленим у Конвенції та її Протоколах, які тлумачаться, зокрема, з урахуванням їхньої мети — реалізації цілей і ідеалів Ради Європи шляхом утвердження миру, заснованого на справедливості та міжнародному співробітництві.

Суд дійшов висновку, що військові атаки, здійснені російськими силами по суверенній території України в період з 2014 по 2022 рік, були стратегічно сплановані з навмисною метою та беззаперечним результатом — встановлення влади й контролю над територіями, інфраструктурою та населенням України. Плануючи та здійснюючи ці військові атаки, росія несе відповідальність за дії та бездіяльність як своїх збройних сил, так і контрольованих нею збройних формувань та структур на сході України.

Безпрецедентні порушення, описані в рішенні, не могли бути здійснені без прямого схвалення, заохочення та підтримки з боку вищих органів влади росії. ЄСПЛ чітко наголосив, що масштабні порушення прав людини здійснювалися у величезних масштабах без жодного покарання і як частина далекосяжної адміністративної системи.

Заява № 8019/16 щодо подій на Сході України з 2014 року

ЄСПЛ встановив порушення росією таких статей Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод:

• Стаття 2 (Право на життя) стосовно фактів незаконних нападів російських сил на цивільних осіб та цивільні об’єкти, що призвели до численних людських жертв, а також позасудових страт цивільних осіб та військовополонених та катувань, що призвели до смерті. Суд окремо відмітив використання силами, підконтрольними росії, важкого озброєння з початку конфлікту у 2014 році;
• Стаття 3 (Заборона катувань) щодо жорстокого та  такого, що принижує гідність поводження з цивільним населення та українськими військовополоненими, а також систематичних випадків сексуального насильства та нелюдських умов тримання;
• Стаття 4 (Заборона рабства та примусової праці) щодо випадків використання примусової праці українських військовополонених та цивільних осіб;
• Стаття 5 (Право на свободу та особисту недоторканність) щодо численних випадків викрадень, викрадень з метою викупу та незаконних затримань, факти існування яких на окупованих територіях з 2014 року на думку ЄСПЛ є беззаперечними;
• Стаття 9 (Свобода думки, совісті та релігії) щодо випадків цілеспрямованих нападів на різні релігійні громади, які не відповідають російській православній традиції, та їх залякування. Єдиною релігійною громадою щодо якої ЄСПЛ не було визнано порушень з боку Росії є Українська Православна Церква Московського Патріархату;
• Стаття 10 (Свобода вираження поглядів) щодо цілеспрямованого перешкоджання журналістській діяльності та переслідування журналістів та медіа російською владою та підконтрольним їм формування;
• Стаття 1 Протоколу 1 (Захист права власності) щодо знищення приватної власності представниками російських окупаційних адміністрацій, у тому числі будинків і транспортних засобів цивільних осіб, а також крадіжок і мародерства приватної та комерційної власності на територіях, що перебували під їхнім контролем, а також експропріації майна без належної компенсації;
• Стаття 2 Протоколу 1 (Право на освіту) щодо руйнування навчальних закладів, а також заборони викладання українською мовою та переслідування вчителів, а також відмітив, що з 2014 року на окупованих територіях здійснювалися заходи для цілеспрямованого знищення освіти українською мовою;
• Стаття 14 (Заборона дискримінації) щодо вчинення вказаних вище порушень у зв’язку із етнічною або політичною приналежністю жертви. Суд також наголосив, що метою росії було знищення України як незалежної суверенної держави та нав’язування свого впливу та контролю.

Суд підкреслив, що порушення, здійснювані росією на окупованих територіях України з 2014 року продовжилися та значно посилилися у ході повномасштабного вторгнення з 2022 року.

Заява № 11055/22 стосовно порушень в ході повномасштабного вторгнення рф

У цій частині ЄСПЛ розглядав часовий проміжок з 24 лютого 2022 року до 16 вересня 2022 року, тобто дати, до якої росія мала зобов’язання за Конвенцією внаслідок виключення її з Ради Європи 16 березня  2022 року. ЄСПЛ визнав прийнятність скарг та встановив порушення з боку рф таких статей Конвенції у цій частині:

• Стаття 2 (Право на життя), у зв’язку з організованою практикою рф здійснення нападів на житлові райони та цивільну інфраструктуру (лікарні, школи, транспорт, культові споруди тощо) із застосуванням вибухової зброї широкої дії, в тому чисті касетних боєприпасів, некерованих ракет і некерованих бомб у населених пунктах, що призводило до численних жертв серед мирного населення; нападів на цивільних під час евакуацій, здійснення позасудових страт цивільних та полонених українських військових. Зокрема, до прикладу ЄСПЛ відзначив переконливі докази нападів рф на пологове відділення № 3 м. Маріуполь та на цивільних, які переховувалися у приміщенні Драматичного театру у м. Маріуполь, яке було чітко позначено як укриття цивільних.
• Стаття 3 (Заборона катування), у зв’язку з організованою практикою рф здійснення катувань та жорстокого поводження з цивільними і військовополоненими (побиття, удушення, електричний струм, широка практика сексуального насильства, погрози родинам); нелюдським або таким, що принижує гідність, поводженням з цивільними і військовими, включно з утриманням у неналежних умовах та приниженням і жорстоким ставленням до українців;
• Стаття 4 (Заборона рабства і примусової праці), у зв’язку з організованою практикою рф застосування примусової праці цивільних та українських військовополонених з перших днів конфлікту;
• Стаття 5 (Право на свободу та особисту недоторканність), у зв’язку з свавільною та систематичною практикою рф викрадення, незаконних затримань цивільних на окупованих територіях України; незаконним утриманням цивільних у так званих «фільтраційних таборах» на окупованих рф територіях;
• Стаття 8 (Право на повагу до приватного і сімейного життя), у зв’язку з організованою практикою рф здійснення незаконних викрадень, примусового вивезення українських дітей та усиновлення їх громадянами рф; а також примусового переміщення цивільного населення, та застосування до них, в тому числі до дітей, так званої “фільтрації”;
• Стаття 9 (Свобода думки, совісті і релігії), у зв’язку з організованою практикою рф здійснення викрадень та незаконних ув’язнень релігійних лідерів і меншин; встановлення дискримінаційної системи реєстрації релігійних груп; заборона конфесій та релігійної літератури; залякувань, переслідувань і утисків меншин і їх членів; конфіскації та захопленням культових споруд і релігійних об’єктів; втручанням у богослужіння. Вказані порушення застосовувалися до релігійних груп, за виключенням УПЦ МП;
• Стаття 10 (Свобода вираження поглядів), у зв’язку з організованою практикою рф вбивств, ув’язнень та залякування представників преси, а також перешкоджання доступу населення до інформації, зокрема блокуванням українських мовників;
• Стаття 11 (Свобода зібрань та об’єднання), у зв’язку з організованою практикою рф незаконного перешкоджання мирним протестам, застосовуючи незаконну та часто смертельну силу до протестувальників;
• Стаття 14 (Заборона дискримінації), у зв’язку з організованою практикою рф дискримінаційного переслідування громадян України за ознакою їх національності, мови, релігії, громадянської позиції на тимчасово окупованих територіях; дискримінаційного застосування репресій до проукраїнськи налаштованих осіб — активістів, журналістів, представників релігійних та етнічних меншин; відмовою у праві на навчання українською мовою; забороні українських медіа, релігійних громад, тощо;
• Стаття 1 Протоколу 1 до Конвенції (Захист права власності), у зв’язку з організованою практикою рф знищення та пошкодження житлової, комерційної, промислової нерухомості, особистого майна, а також мародерство та націоналізація майна на окупованих територіях. ЄСПЛ відмітив, що з 2022 року мародерство російських військових набуло звичного характеру;
• Стаття 2 Протоколу 1 до Конвенції (Право на освіту), у зв’язку з організованою практикою рф ідеологічної пропаганди серед учнів; заборони використання української мови в освіті та запровадження навчання, спрямованого на заперечення існування України як незалежної держави;

Заява № 43800/14 стосовно викрадення дітей-сиріт та дітей з інвалідністю на Донбасі у 2014 році

ЄСПЛ встановив порушення росією статей 3 (Заборона катувань), 5 (Право на свободу та особисту недоторканність) та 8 (Право на повагу до приватного і сімейного життя) Конвенції та статті 2 Протоколу № 4 (Право на свободу пересування). ЄСПЛ встановив наявність адміністративної практики викрадення росією дітей з 2014, та окремо відмітив, що така практика значно посилилася з початком повномасштабного вторгнення. ЄСПЛ відмітив, що такі дії рф щодо українських дітей не мали жодних правових підстав та заперечували нормам міжнародного гуманітарного права.

Збиття малайзійського боїнгу МН-17

Ще одним важливим аспектом цього рішення є висновки ЄСПЛ щодо збиття літака рейсу МН-17 у липні 2017 року в небі над Донбасом, що є предметом скарги як України, так і Королівства Нідерландів.

Під час розгляду цієї справи росія неодноразово намагалася завадити як Україні, так і колегам з Нідерландів довести відповідальність рф до цього злочину, за традицією звинувачуючи у всьому Україну, спотворюючи факти та порушуючи принципи добросовісної співпраці під час розслідування. Однак попри це, Україна та Нідерланди змогли представити переконливі докази на основі яких ЄСПЛ дійшов висновку про повну відповідальність росії за порушення у цьому трагічному епізоді.

У сьогоднішньому рішенні в частині щодо збиття МН-17 ЄСПЛ встановив порушення з боку рф статей 2 (Право на життя), статті 3 (Заборона катувань) та статті 13 (Право на ефективний засіб правового захисту) Конвенції.

Також слід зазначити, що ЄСПЛ визнав порушення з боку рф статті 13 (Право на ефективний засіб правового захисту) у поєднанні зі статтями 2, 3, 4, 5, 8, 9, 10, 11 та 14, та статтями 1 і 2 Протоколу №1 у період з 11 травня 2014 року до 16 вересня 2022 року у зв’язку з невиконанням рф обов’язку розслідувати порушення та забезпечити ефективні засоби правового захисту.

Компенсація збитків та інші рішення

ЄСПЛ встановив, що це питання ще не готове до вирішення. Проте було зазначено, що будь-яке майбутнє присудження компенсації Україні має враховувати створення Реєстру збитків Радою Європи та поточні обговорення щодо майбутнього компенсаційного механізму. Суд також вирішив відокремити подальший розгляд справи щодо збиття рейсу MH17 від решти міждержавної справи.

Також у цій справі ЄСПЛ  зазначив, що росія:

1. повинна без зволікань звільнити або безпечно повернути всіх осіб, які були позбавлені свободи на території України, окупованій російськими та підконтрольними росії силами, з порушенням статті 5 Конвенції до 16 вересня 2022 року і які досі перебувають під контролем російської влади;
2. повинна без зволікань співпрацювати у створенні міжнародного та незалежного механізму для якнайшвидшого, з належним урахуванням найкращих інтересів дітей, встановлення особи кожної дитини, переміщеної з України до росії та на підконтрольні росії території до 16 вересня 2022 року, відновлення контакту між цими дітьми та їхніми живими родичами або законними опікунами, а також безпечного возз’єднання дітей з їхніми родинами або опікунами.

Безпрецедентні масштаби та історичне рішення

За 10 років роботи над цією справою Міністерством юстиції було зібрано і подано до ЄСПЛ величезні масиви доказів – матеріали розслідувань національних правоохоронних органів, дослідження міжнародних та українських неурядових організацій, матеріали журналістів та їх розслідування, розвідувальна інформація та матеріали надані військовими, дані OSINT, фото та відео докази, а також власноруч зібрані свідчення постраждалих та осіб, які були свідками злочинів росії.

Результат, який Україна отримала сьогодні, без перебільшення можна вважати перемогою на міжнародній арені і ще одним великим кроком до притягнення росії до міжнародно-правової відповідальності. Наступна стадія розгляду цієї справи буде стосуватися питання справедливої сатисфакції, яку Україна вимагає від рф за вчинені нею систематичні порушення прав людини, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Загальна кількість статей за якими ЄСПЛ було встановлено порушення з боку росії є одним з найбільш успішних результатів для держав-заявників у категорії міждержавних справ в історії цього Суду і це як ніщо говорить про те, що правда та справедливість перемагає будь-яку пропаганду.

Допомогу команді Міністерства юстиції у юридичному супроводі на різних етапах надавали Ben Emmerson KC, Tim Otty KC, Lord Verdirame KC та інші юристи з Blackstone Chambers and 20 Essex in London, юристи Quinn Emanuel Urquhart & Sullivan LLP разом з юридичною фірмою Asters.

Україна продовжує боротися з росією всіма можливими способами, зокрема і на міжнародній юридичній арені, адже визнання російських злочинів та порушень прав людини міжнародними незалежними судовими органами має велике значення у встановленні справедливості та досягненні сталого миру для нашої держави, – йдеться у повідомленні Міністрества юстиції.

Більш детальна інформація буде надана Міністерством юстиції згодом,  після детального вивчення більше 500 сторінок історичного рішення ЄСПЛ у цій справі, яке доступне за посиланням.

Раніше на  USIonline.com —

Європейський суд прийняв до розгляду скарги постраждалих від обстрілу Сергіївки на Одещині

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram, дивіться на Youtube.