З війни у війну: українки з Сектору Газа розповіли, як опинилися в Одесі (фото)
Саме до Одеси потрапляють українські громадяни, яких евакуюють з охопленого війною близькосхідного регіону. Ті, в кого залишилися родичі України, вирушають звідси далі. Ті, кому їхати нема куди, – залишаються в Одесі.
У притулку для евакуйованих побував кореспондент Української Служби Інформації.
Світлана Салім прожила у Секторі Газа 23 роки. Ще студенткою Луганського медінституту вона познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком, з яким і поїхала на його батьківщину. У подружжя четверо дітей – доньки 23, 18, 17 і 15 років, та дві онучки.
Практично все моє життя пройшло там, – говорить жінка.
Світлана розповідає, що у Секторі завжди було неспокійно. Але її родина почувалася більш-менш безпечно, адже не належала до жодних політичних організацій. Але нинішня війна не схожа на попередні ескалації.
Раніше були війни точкові, бомбилося те, що потрібно. Цього разу гинуть мирні люди, – каже Світлана.
На евакуацію родина українки чекала з початку бойових дій. Але отримання дозволу затягнулося майже на місяць – адже це залежало не тільки від консульства України, але й від урядів Ізраїлю та Єгипту. Майже весь цей час родині довелося жити у квартирі старшої дочки – адже їхнє власне житло розбомбили вже у перший тиждень війни. Про те, що дозвіл надано, Світлана дізналася, коли була на роботі у лікарні. Збиратися довелося дуже швидко. До того ж, навіть отримавши дозвіл, дістатися КПП на єгипетському кордоні дуже важко – тривають обстріли, постійні проблеми зі зв’язком, а перевізники заламують ціни. Втім, каже Світлана, українське консульство завжди допомагало й надавало необхідну інформацію.
Старша дочка Світлани з дітьми залишилася в Єгипті – її чоловік є громадянином цієї країни. Сама ж жінка з молодшими дітьми опинилася в Одесі.
Ті дівчата, жінки, у кого є родичі, роз’їхалися по домах. Шість родин лишилися тут – це ті, хто з окупованих територій. Ті, кому нема куди їхати, – говорить вона.
Світлана з Горлівки. Місто зараз під російською окупацією – тому вертатися туди вона не може й залишається у притулку. Що робити далі – вона не знає. Доньки жінки виросли у Газі й майже не знають української. До того ж, вона турбується за чоловіка – в нього немає ніякої можливості вирватися з Сектору. А там немає світла й газу, людям доводиться самим пекти хліб на вулиці. Зараз активісти разом з консульством намагаються домогтися дозволу на евакуацію чоловіків українок – але поки що результатів немає.
Тетяна Закут з дочкою Ланою і сином Ісланом також залишаються в Одесі. У Тетяни мама у Полтаві, але в неї крихітна квартирка, в якій не вистачить місця для доньки з дітьми. Отож вони теж вирішили поки залишитися у притулку. Що буде далі – Тетяна також не знає.
У Газі вона прожила 15 років, разом з чоловіком – вони познайомилися у Полтаві, де він навчався на стоматолога. Родина жила мирним життям, більш того, чоловік Тетяни негативно ставиться до руху ХАМАС, який обіймає владу у Газі.
Чоловік у мене взагалі проти всіх цих організацій. Він говорить, що з їхнього боку – це просто заробляння грошей на стражданнях мирного населення. У нас були випадки, наприклад, коли приїжджали якісь високопосадовці з арабських країн і в нас різко відключається світло по всій Газі, – говорить жінка.
Напад ХАМАС на Ізраїль став для родини шоком.
Це було повною несподіванкою не тільки для нас, громадян України, але й для палестинців – батьків чоловіка, братів чоловіка. Ми були в шоці. Моя свекруха говорила: «Це ніби сон, ніби це все не по-справжньому». Зрозуміло, ми чекали, що буде відповідь. Ну от вона і прийшла, – розповідає Тетяна.
Виїхати з Гази родина намагалася тричі, але щоразу натрапляла на якісь перешкоди. Сина Тетяни довго не включали у список на евакуацію, а поїхати без нього вона не могла. Два тижні родині довелося жити у приміщенні школи, яке використовували як шелтер.
Жінка дуже вдячна Україні: консул зробив все для того, щоби її синові дозволили виїхати. В Одесі їх теж прийняли дуже гостинно.
Дуже вразило, що попри те, що в Україні війна, консульство зробило все, щоб нам допомогти. Навіть президент до нас приїжджав, подарував ковдри та планшети, – каже Тетяна.
За словами заступника начальника ОВА Дмитра Радулова, наразі в одеському притулку перебуває 7 дорослих і 12 дітей з Гази. Вони забезпечені всім необхідним і самі мають вирішити, що робити далі – залишатися у центрі або виїжджати до іншого регіону чи країни. Тим, хто вирішить їхати, оплатять квитки. Але якщо хтось захоче залишитись – жодних обмежень у часі для них не існує.
Ми не можемо обмежувати цих людей, – каже чиновник.
Раніше на USIonline.com —
Приїхали 82 людини: Одещина приймає активну участь в евакуації співгромадян з Сектора Гази
Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram, дивіться на Youtube.