Вирощування бавовника на Одещині – експеримент вдався (фото)

На експериментальному полі Одеської філії Українського інституту експертизи сортів рослин у селі Новоселівка Роздільнянського району цьогоріч засіяли 0.1 га бавовника.

Науковці засіяли 5 видів насіння бавовника: два з Німеччини, два з Америки та один з Туреччини. Усі види прижилися, дали сходи, а згодом і перший врожай. З одного куща можна зібрати від 5 до 30 коробочок бавовни. Зараз агрономи ведуть підрахунки та дослідження, зважують кожну коробочку, обчислюють відсоток насіння і волокна в кожному сорті, а також «енергетику» – потужність пороху, який виготовлятимуть з цієї бавовни.

За словами директора Одеської філії Українського інституту експертизи сортів рослин Василя Цапенко, насіння бавовника потрібно садити у ґрунт на глибину 3-4 см, його температура має бути не нижча за 18 градусів. Відстань між кущами на полі має бути 15-17 см. Такі умови є оптимальними для росту бавовни. Найбільшою ж проблемою у вирощуванні бавовни зараз є шкідники.

Найбільшу шкоду наносить Бавовняна Солка. Цей шкідник помітний саме на бавовнику. Масовість зльоту комах була такою, що ми такого ще не бачили. Для бавовника немає препарату, щоб знищити цього шкідника повністю. Потрібно ретельно підбирати засоби захисту бавовника від шкідників. Від хвороб підходять препарати, які використовуємо на рапсі, соняшнику, – розказав Василь Цапленко.

Щодо економічної привабливості вирощування культури на Одещині фахівець впевнений, фермери охоче візьмуться за її посів.

Ми обчислимо затратну частину, перерахуємо на гектари, побачимо врожайність і якщо рентабельність не нижче 20% – фермери візьмуться. В Греції до 1000 доларів тонна бавовник сирця коштувала. Я думаю, що ми можемо бути не далекими від них у цьому.

Температурний режим підвищується, я не здивуюся, що бавовник скоро буде рости і під Києвом», – каже науковець.

За словами Заступника голови комітету ВР України з питань аграрної політики Степана Чернявського, первинну обробку бавовни планують проводити в Україні. Це відокремлення волокна від насіння. Потім волокно продаватимуть для подальшого перероблення за кордон, адже виготовляти порох в умовах війни – небезпечно.

Ми просто не встигнемо навіть збудувати такий завод – будівництво вже буде атаковано. Тому ми плануємо продавати волокно за кордон, зараз ведуться перемовини, які саме країни його куплятимуть. Ймовірно, мова наразі йде про Туреччину, Болгарію та Румунію. Там же і виготовлятимуть порох для наших снарядів. Щодо пороху, ми сподіваємося встановити «давальницькі» відносини – ми їм волокно, вони нам снаряди, – пояснив Чернявський.

Також він повідомив, що наступного року бавовною планують засіяти 30 тисяч га. Зараз на державному рівні для фермерів, які візьмуться за цю справу, готується ряд програм з фінансування.