«Віра в Бога – означає роби добро і не роби зла», – Аднан Ківан
Зазвичай коли з життя йде відома людина, більшість сприймає таку звістку, як новину. Зупиняється очима на декілька секунд на тексті й фото. Можливо, дивується, або навіть каже вголос: «Ох, як прикро», «Пішла епоха». Впродовж дня люди діляться новиною між собою. Обмінюються думками. А за день-два вже обговорюють інші новини. Але для тих, хто особисто знав Аднана Ківана, звістка про те, що його не стало, - це не новина. Це велика втрата.
Втрата одного зі стовпів віри й впевненості, на який можна було спертися в найважчі моменти і періоди життя. Він вірив в Бога, людей і справедливість. Але робив те, на що здатні далеко не всі відомі особистості, – Аднан Ківан вмів ділитися цією вірою з іншими.
Аднан Ківан був найбільшим інвестором на півдні України. Він активно розвивав будівельну сферу і надавав десятки тисяч робочих місць. Крім того, бізнесмен підтримував українську армію, інвестував у сфери охорони здоров’я та освіти, а також у сільське господарство.
Він надихав і буквально переконував людину в тому, що вона сильна, гідна і талановита. Здатна на неймовірні звершення заради себе самої, своїх рідних, своєї справи, свого міста, своєї країни.
Уявіть, що поряд з вами є сильний і надійний друг, який вас ніколи не критикує, не вишукує у вас гірше, не заздрить вашим перемогам і не зловтішається поразкам. А навпаки, – говорить вам, що ви – найкращій, гідний всього, до чого прагнете, здатний на все, до того, що бажаєте здійснити. Цей друг завжди за вас. І не тільки на словах. А потім ви втрачаєте цього друга…
Саме так сьогодні почуваються ті, хто знав Аднана Ківана особисто. Ми втратили Друга.
Людину, яка надихала своїми словами, своїми справами, своїми переконаннями.
Він був переконаний, що кожна людина повинна мати гідне її житло. І так в Україні з’явилися «Жемчужини». Він поважав і цінував відомих людей, здатних змінювати світ, і на поверхах красивих, сучасних житлових комплексів з’явилися портрети історичних особистостей. Він був переконаний в силі слова, надихав словом, цінував його і в місті запрацювали «7 канал» і УСІ, а згодом пройшов великий літературний конкурс, переможницею якого стала звичайна вчителька з Чорноморська. Завдяки Аднану Ківану й одеситам в місті стало на 10 000 більше дерев, з’явилися нові зелені зони і цілі сквери. А на фасаді відомого Арабського культурного центру і сьогодні написано: «Віра в Бога – означає роби добро і не роби зла. Аднан Ківан». І це не просто банер. Це – переконання людини, для якої слово «віра» було дієсловом.
Можна довго перелічувати вчинки, проєкти й справи Аднана Ківана, кожна з яких мала глибокий сенс і мала на меті зробити світ кращим, а людей – щасливішими. Але часто ще більше за них вражали деталі, непомітні багатьом, але відкриті для тих, хто його знав. Людина, яка мала великий бізнес в Одесі, в Україні, в Лондоні, ОАЕ і в інших країнах, знала імена бригадирів і робітників на будівельних майданчиках компанії Kadorr Group. І завжди мала час і бажання зупинитися і щиро спитати: «Як ваші справи?». І якщо справи бригадира, інженера, менеджера, бухгалтера, редактора, журналіста, оператора… були кепськими, то люди так і відповідали. І знали, що не залишаться без підтримки.
Тож, його згадують як добру, порядну та світлу людину.
Наталія Костенко, журналістка УСІ та «7 каналу»:
Декілька місяців тому я почула це питання. І, як завжди, відповіла: «Все добре. Дякую!». Гадала, що на цьому діалог буде вичерпано. Але Аднан Ківан запитав: «Як ваші батьки? Вони ж так і не можуть повернутись в рідне місто?»… І я майже заплакала. Бо це єдина щира реакція на питання відомого бізнесмена з мільйонними статками (ЗМІ ж пишуть саме про це), десятками компаній і тисячами співробітників, який пам’ятає, що мої батьки вимушені були через війну поїхати з рідного міста.
Аднан Ківан знав, що таке війна ще задовго до того, як вона прийшла в Україну. Світ здригався від новин про війну в Сирії і від фото стертого з лиця землі Алеппо. В той час в українських Бахмуті, Маріуполі, Соледарі діти ще дзвінко сміялися, а дорослі будували плани на майбутнє. Тому, коли в Україну прийшла війна, він допомагав армії. Частинам, підрозділам, окремим захисникам і їхнім родинам.
Уявіть бізнесмена рівня Аднана Ківана. З відповідними статками й можливостями. В Україні. В лютому 2022 року. Давайте відверто. Щоб на його місці зробила більшість. Так, – виїхала і вивезла родину. Будь-куди: Лондон, Дубай… Весь світ був відкритим. Але Аднан Ківан і його родина залишилися в Україні. Чому? Гадаю, він більше не боявся війни й не збирався від неї тікати. Мені здається, він нічого не боявся.
Можливо, єдиним слабким місцем Аднана Ківана можна вважати сім’ю. Бо саме сім’я завжди була для нього на першому місці. А люди завжди найбільше турбуються і переймаються тим, що для них є найважливішим в житті. Дружина, син, доньки й онуки були для нього найбільшим надбанням і скарбом. Мені завжди здавалось, що саме вони робили його нескінченно сильним, безстрашним і одночасно вразливим. Тільки вони знають, чого насправді коштує людині бути для всіх оточуючих лідером, провідником і надійним Другом. Навіть у найважчі часи.
Тетяна Милимко, головна редакторка Української Служби Інформації:
Вперше я побачила Аднана Ківана років 15 тому. Я була ще такою молодою «зеленою» журналісткою, приїхала на зйомку. Ми знімали закладання першого каменя під час будівництва лікарні швидкої допомоги, яка мала безкоштовно працювати для людей. Тоді вже Аднан Ківан був відомий бізнесмен. І вже тоді я побачила, наскільки щира та добра ця людина. Він просто світився від того, що робив. І він завжди був на боці добра, завжди об’єднував людей. Він завжди підходив і питався: «Як справи?», «Чи можна чимось допомогти?», «Чи цікавить щось?», чи «Бачимо ми якийсь розвиток міста в кращому плані в майбутньому?» Як ми можемо цьому допомогти. І нескінченно ми говорили про те, що ми працюємо заради всього хорошого і проти всього поганого. Це єдиний меседж, який був весь час в нашій редакційній політиці.
Згодом я прийшла на «7 телеканал», і вже познайомилася із родиною Аднана Ківана, і зрозуміла, що його родина – це його справжній тил. Це люди, які несуть світло, люди, які помножують його, люди – які пишаються саме добрими вчинками своїми.
І я дуже добре пам’ятаю ще кілька фраз, які він говорив. Для мене вони стали просто основою, напевно, мого світогляду в житті. І це – перше: «За все хороше і проти всього поганого». Друге, це те, що «іноді треба дипломатчиться». Таке слово, яке я запам’ятала і тепер розумію його значення, адже іноді треба з людьми «дипломатчиться», навіть, якщо вони тобі не дуже подобаються.
І третє, що я запам’ятала, це те, що «Іноді люди такі бідні, що гроші – це єдине, що вони мають». Тобто він мав таку величезну силу, він мав такий величезний дар, просто дійсно був дуже крутою, сильною, світлою людиною. І багато кому допомагав, багато про що він мовчав, про свої якісь хороші вчинки. Але його вчинки будуть жити тепер вічно. Тому що всі люди бачать, наскільки він започаткував і будівельну культуру у місті, що потім усі хотіли бути схожими, але так ніхто і не дотягнув. Він дуже добре та по-чесному якось відносився і до своїх співробітників і ніколи не ображав.
Це велика втрата і втрата справді друга. Аднан Ківан так сильно любив Одесу, він просто до останнього дня свого життя не хотів її полишати. І я знаю, що у Бога всі живі, – і тому і в наших серцях, і в нашій пам’яті він назавжди живий. І дуже дякую за те, що я мала можливість працювати з однією з найкращих людей у світі.
Олена Ротарі, екс генеральна продюсерка телекомпанії «7 канал», журналістка, волонтерка:
Зранку 24 лютого 2022 року він прийшов до нас на канал. Він здивувався, що всі співробітники телеканалу були на студії. Я знаю, що він пишався нами.
Він говорив нам про те, як у разі повної загрози відбуватиметься евакуація жінок та дітей із телеканалу. Тоді він сказав нам, що не виїжджатиме з Одеси. І не поїхав.
Ми всі знали, скільки йому довелося перенести в лікарнях до початку повномасштабного. Ми вірили, що все буде добре.
У квітні 2022 року 7 канал перейшов на трансляцію єдиного марафону. І наші шляхи розійшлися. Вже на початку літа він передав мені гроші для наших ППОшників. А ще у 2015 році ми разом організували акцію «Я кіборг із донецького аеропорту». Цього дня він зі своєю родиною був із нами. І він був таким у всьому. Добрим, чуйним, дбайливим. Людиною, яка дуже любила Україну.
У моїх контактах він записаний як Пап. Тому що після смерті мого батька він став наймудрішим моїм радником.
Назавжди в моїй пам’яті залишаться його чудовий гумор та щирий сміх, а душа у молитвах.
Ірина Гриб, екс головна редакторка Української Служби Інформації, журналістка:
Це втрата не тільки для Одеси, а й для України. Щирі співчуття родині.
Анна Кравцова, екс головна редакторка телекомпанії «7 канал, засновниця медіа агенції 𝐊𝐑𝐀𝐕𝐓𝐒𝐎𝐕𝐀 𝐀𝐆𝐄𝐍𝐂𝐘:
Днями мій друг сказав: радій, завжди може бути гірше… Натякаючи, що я не розбила голову.
Завжди може бути гірше. Сьогодні для багатьох людей — «гірше»….
Ківан Аднан.
«Тільки дурень думає, що він — ракета. Розумний знає свої розміри».
«Не можна бути пророком більше аніж сам Пророк…».
«Хай Бог допомагає більше дівчатам…Мамам…». Його слова закарбовані в душі назавжди.
Єдина людина, яка змінила кардинально мій світогляд і так вірила в мене — «в дівчинку з приймальні».
Усі здобутки в моєму житті з його благословення. 10 + років в корпорації — неможливо описати словами. Усі слова, що я напишу зараз — пафосні, ниці, незграбні…
І дійсно, у більшості він записаний, як ПАПА…Найсуворіший, наймудріший, найглибший. Вчитель.
Людина, що вчила бути мужньою, «грати» велично, не здаватися попри все. Людина, яка боролась. Яка вчила боротись.
Людина. Пробачте за усі непроговорені тези. За все невиказане.
Дякую за наш шлях і за той літак «Дамаск-Одеса», який змінив Ваше життя, а згодом і життя тисяч людей.
Хай у кожному житлі сьогодні буде горіти свічка…
Жанна Мандриченко, депутатка Одеської міської ради VIII скликання:
Завжди боляче втрачати… сьогодні 28 жовтня 2024 року пішов із життя засновник корпорації KADORR Group Аднан Ківан, найбільший арабський інвестор в Україні. Успішний бізнес, що реалізував багато соціальних проєктів, постійно займався благодійністю, меценатством та допомагав ЗСУ.
Він був людиною яка створювала та надихала, людиною яка віддавала та допомагала, людиною яка могла все! Він боровся за справедливість, глобально мислив та був людиною поза свого часу.
Він вірив в Перемогу України та все робив заради неї, в його промовах завжди був глибинний зміст та віра. Він говорив, що будувати потрібно тим камінням яке дав Бог та цінити те, що маємо.
Його добрі справи будуть жити вічно.
Вдячна долі, що мала змогу працювати з Ківаном Аднаном та навчатися його мудрості, силі та знанням!
Федір Сердюк, засновник компанії FAST “Перша допомога і спецпідготовка”, український підприємець, співзасновник благодійного фонду PULSE, експерт з тактичної медицини:
Я зустрічався з ним лише один раз. Коли десять років тому, першого січня прокинувся рано вранці і пішов у справах. Це був геть інший час, ніж зараз. Мені було 19 років, в мене майже не було звʼязків, але була ідея компанії, яка б навчала першій допомозі корпорації, щоб зробити їх безпечнішими. Навіть бренду FAST не було. Тільки ФОП і два клієнти.
Я йшов Одесою і на розі Пушкінської з Грецькою побачив невисоку людину в колі охорони. В цій людині і впізнав Ківана. Впізнав — і вирішив підійти.
Ківан побачив, що хочу звернутись до нього, зробив знак охороні, і ми поговорили. Я представився, розповів йому про ідею того, як надати будівельникам здатність врятувати людину, що отримала виробничу травму, наприклад — впала з висоти. Він поставив декілька питань, покликав помічника і той записав мій номер. Я не очікував багато. Але вже наступного дня, чи може через день, мені передзвонили і запросили в офіс Kadorr.
Наступні пʼять років, компанія готувала в нас персонал (майже) кожного будівельного майданчика. Новину про перше врятоване співробітниками Групи життя ми отримали вже навесні. Тоді це було дуже важливим етапом розвитку для нас і для першої допомоги в корпоративному секторі України. Памʼятаємо це і зараз.
Мені особисто Аднан Ківан запамʼятався людиною, до якої може підійти незнайомий молодий чоловік на вулиці і поговорити. Уважним до чужого життя. Достатньо сміливим, щоб підтримувати українські війська в АТО тоді, коли для багатьох інших все було «не однозначно» і політичне майбутнє української ідеї в Одесі геть не було гарантованим. Людиною, яка витримує слово.
Все інше — вже історія.
Роман Григоришин, ексзаступник голови Одеської обласної державної (військової) адміністрації, голова Українсько-Корейської ділової ради:
Я не знав людини з більшим серцем і сильнішим духом ніж у Аднана Ківана. Сьогодні його земне життя закінчилося…
В такі моменти важко підібрати слова. І майже неможливо описати (а дещо і не можна зараз) скільки всього доброго ним було зроблено для України, для Одеси, для Української армії та її перемоги.
Всіх навколо він прямо заражав духом перемоги, впевненості та сміливості. І слідуючи таким порадам я скажу:
Шановний пане Аднан Ківан, ми обов’язково переможемо, Одеса стане вільною, Україна стане справедливою і прийде час коли ми побудуємо найвищу будівлю в Києві на визначеному Вами місці!
Було за честь з Вами дружити…
Колектив Української Служби Інформації висловлює щирі співчуття рідним і близьким!
Завжди зберігатимемо в серці й в пам’яті великі повагу і вдячність!
Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram, дивіться на Youtube.