Війна та птахи: як російська агресія вплинула на екологічний стан півдня України

Про те, якої шкоди завдала російська агресія українському довкіллю, кореспондент Української Служби Інформації дізнався в зоолога, орнітолога та наукового співробітника Дунайського біосферного заповідника НАН України Олександра Гайдаша.

Ви разом із колегами більше 15 років займаєтеся вивченням птахів на півдні України. Як на пернатих вплинули воєнні дії?

Якщо оцінювати ситуацію на півдні України з точки зору впливу воєнних дій на птахів, то варто розглядати в цьому контексті більш широкий регіон, а саме Північно-Західне Причорномор’я та Приазов’я. Ці унікальні території, розташовані в межах Одеської, Миколаївської, Херсонської, Запорізької, Донецької областей та Криму.

Орнітологи за роботою

В чому ж полягає унікальність цих території та для яких саме птахів вони найбільш важливі?

Саме тут розташовані водно-болотяні угіддя міжнародного значення, так звані Рамсарські угіддя. В межах Причорноморсько-Приазовського регіону знаходиться половина таких угідь України. Тому саме тут так багато об’єктів природно-заповідного фонду, серед яких три біосферних заповідника, дев’ять національних природних парків, а також регіональні ландшафтні парки (Дунайський та Чорноморський біосферні заповідники, Біосферний заповідник «Асканія-Нова» імені Фрідріха Едуардовича Фальц-Фейна, Національні природні парки «Тузлівські лимани», «Нижньодністровський», «Куяльницький», «Білобережжя Святослава», «Приазовський», Нижньодніпровський», «Меотида», «Джарилгацький», «Азово-Сиваський», Регіональні ландшафтні парки «Тилігульський», «Кінбурнська коса» та інші).

Частина цих об’єктів природно-заповідного фонду окупована росією, а в межах деяких тривають воєнні дії. Всі ці об’єкти національного та міжнародного природоохоронного рівнів створені для охорони важливих та унікальних екосистем, які є прихистком для сотень тисяч птахів водно-болотяного комплексу. Це прісні та солоні озера, лимани, коси та острови, дельтові та заплавні екосистеми. Протягом року в межах південного регіону України можна спостерігати щонайменше 80% птахів нашої фауни.

Колонія крячка рябодзьобого в Дунайському біосферному заповіднику

Саме ці унікальні природні комплекси забезпечують чапель, гусей, качок, куликів, мартинів і навіть пеліканів місцями для гніздування, трофічними (харчовими) ресурсами та місцями для відпочинку. Тут розташовані найбільші в Україні гніздові колонії та місця зимівля гідрофільних (водоплавних та навколоводних) птахів, а також формуються наймасовіші багатотисячні сезонні скупчення птахів.
Зважаючи на важливість цих територій для птахів різних таксономічних груп, необхідною умовою є визначення характерів впливу.

Орлан-білохвіст в Дельті Дунаю

Тут можна говорити про пряме знищення птахів, яке за інтенсивністю впливу, ймовірно, не є ключовим фактором. Справа в тому, що переважна більшість птахів є доволі мобільними істотами та здатні оперативно переміститися з району активних бойових дій. Значно більший вплив мають інші фактори, з яких найбільш очевидний – це фактор турбування птахів. Цей фактор унеможливлює доступність територій, де тривають активні бойові дії, для використання птахами.

Окрім того, такий самий вплив здійснює застосування авіації та безпілотників. В результаті маємо ситуацію, коли птахи не можуть використовувати території, де розташовувались великі колонії, важливі місця харчування, відпочинку, зимівлі тощо.

Розтрощений будинок на Херсонщині, квітне вишня

Найбільший вплив фактор турбування має в гніздовий період, проте, в періоди міграції та зимівлі такий вплив також може бути суттєвим, а в окремих випадках призводити до загибелі птахів. Ще одним фактором є знищення екосистем, важливих для птахів. Тут можна говорити, наприклад, про пожежі або безпосередню трансформацію екосистем в результаті масованих обстрілів, будування деяких фортифікаційних споруд тощо. Все це також обмежує доступність важливих території для птахів.

Ще одним фактором може бути забруднення екосистем токсичними речовинами, проте, інтенсивність такого впливу має бути оцінена відповідними фахівцями.

Слід зауважити, що негативний вплив воєнних дій на інші біологічні організми також може відобразитися на птахах. Зокрема, нещодавно екологи повідомляли про масову загибель риби в районі Каховського водосховища, що, звісно матиме прямий негативний вплив на рибоїдних птахів. Це стосується також безхребетних, які є важливим харчовим ресурсом для багатьох видів птахів.

Заморена риба

Наразі в нас мало даних щодо стану орнітофауни на значній частині території Причорномор’я та Приазов’я, проте, наявних даних вистачає, щоб робити деякі узагальнення. Зокрема, серед найбільш постраждалих груп птахів, ймовірно, є птахи водно-болотяного комплексу. Серед цієї групи птахів найбільше видів, які охороняються на національному та міжнародному рівні. Ця група включає, наприклад, пеліканів, чапель, гусей, качок, куликів, мартинів.

Серед найбільш постраждалих територій на півдні – екосистеми Херсонщини та Запоріжжя. Найбільші збитки завдано водно-болотним та степовим екосистемам, що зумовлено їх важливістю для птахів, вразливістю та унікальністю.

Дерихвіст лучний на гнізді в НПП “Тузлівські лимани”

Чи може бути таке, що деякі види птахів через війну зникнуть?

Гніздовий ареал чорного лелеки охоплює північну та західну частину нашої країни. Тож можна сказати, що на більшій частині цих території вид успішно проведе гніздовий сезон. Деякі складнощі можуть бути в прикордонній частині Чернігівської та Сумської областей, про локальні бойові дії в межах яких час від часу повідомляють ЗМІ. Проте, маю надію, що Сили оборони України забезпечать чорним лелекам на цих територіях спокійний гніздовий сезон.

Чорний лелека

Щодо інших видів птахів, то про повне зникнення будь-якого виду в результаті війни ми, звісно, казати не можемо. Однак, деякі види на території України можуть, наприклад, втратити статус гніздового. Зокрема, нам невідомий стан гніздових колоній рожевого пелікана в Чорноморському біосферному заповіднику, який є чи не єдиним місцем гніздування цього виду у нас в країні.

Пелікан рожевий та баклан великий в Дунайському біосферному заповіднику

Проте є і хороші новини. Заборона мисливства в Україні на період воєнного стану може сприяти збільшенню популяцій мисливських видів птахів. Зокрема, ми вже фіксуємо збільшення чисельності куріпки сірої на територіях, де воєнних дій немає.

Як науковці допомагають птахам під час весняної міграції?

Зараз активно продовжується весняна міграція птахів. Міграційні переміщення птахів через територію України протягом року майже не припиняються. Так, вже наприкінці зими види, які зимують в нашій країні, починають переміщуватися до гніздових території на північ. Разом з тим, розпочинають мігрувати птахи, які зимують південніше, наприклад в Середземномор’ї. Потім до них долучаються птахи, що зимують в Африці.

Таким чином, процес весняної міграції сильно розтягнутий у часі і триває аж до початку літа. А там вже досить скоро розпочинається зворотня міграція птахів з місць гніздування до місць зимівлі, яка продовжується аж до зими, і так по колу. Значна частина птахів пролітають територію України транзитом. Проте саме наприкінці березня – на початку квітня вже починають з’являтися птахи, які гніздяться на території України.

Шпак рожевий шукає корм під час весняної міграції

Міграція – дуже важливий період в житті птахів, під час якого вони вкрай вразливі. Звісно, на їх шляху може бути багато перепон. Зазвичай, найсуттєвішими з них є несприятливі синоптичні процеси (сильні вітри, несподівані похолодання, сильні опади тощо). Багато видів під час транзитної міграції зупиняється перепочити та перекусити на території нашої країни. І тут екосистеми півдня України також відіграють особливу роль, оскільки вони першими зустрічають мігрантів після перетину Чорного моря.

Знову ж таки, особливу роль наші південні Причорноморські та Приазовські території відіграють для птахів водно-болотяного комплексу. Вони забезпечують ці види птахів місцями відпочинку та годівлі. Це підтверджується багатотисячними скупченнями таких видів в період весняної міграції на півдні нашої країни. Таким чином, на південних територіях, де ведуться бойові дії, на птахів впливатимуть ті ж самі фактори, про які ми вже згадували раніше.

Скупчення гуски білолобої на зимівлі в Придунайському регіоні

Якщо говорити про моніторинг чисельності окремих видів, то протягом цього року ми вже отримали дані щодо зимуючих скупчень гуски білолобої та казарки червоноволої, яка є дуже рідкісним видом та охороняється міжнародним співтовариством.

Слід сказати, що моніторинг чисельності зимових скупчень цих видів на півдні Одеської області нами проводиться з 2011 року. В останні роки найбільші скупчення цих видів в Україні відмічалися в Херсонській області.

У 2022-2023 рр. чисельність скупчень в Одеській області значно зросла. Це може бути пов’язано з переміщенням частини птахів з Херсонщини, де тривають бойові дії, проте, для більш повного розуміння таких процесів дослідження необхідно продовжувати.

Яка ситуація в окупованих російськими загарбниками заповідних територіях України? Чи можна дізнатися, що з птахами там?

Наразі в окупації перебувають два з трьох біосферних заповідника – це Асканія-Нова та Чорноморський, а також п’ять з дев’яти Національних природних парків, і ще один знаходиться в «сірій зоні». Ще більше об’єктів природно-заповідного фонду меншого рангу. І це тільки на півдні країни.

Деякі відомості щодо стану екосистем окупованих об’єктів природно-заповідного фонду можна отримати з відкритих джерел, проте такі дані не можуть бути достатніми. Найчастіше це дані про пожежі, обстріли та воєнні дії в межах території цих об’єктів.

Наразі нам мало відомо про стан популяцій рідкісних видів на окупованих територіях. Зокрема, немає інформації про гніздові колонії рожевого пелікана в Чорноморському заповіднику, або про стан Асканійської популяції огара чи гніздування журавля степового в Запорізькій області. Тому наразі можна робити лише припущення щодо змін, які відбуваються з цими видами.

Пелікан кучерявий в Дельті Дунаю

Були повідомлення від інших екологів, що такі птахи, як дрохва, лежень та степові кулики можуть зникнути з фауни України. Чи так це?

Скорочення чисельності цих видів прямо пов’язане з деградацією степових екосистем. Слід зауважити, що саме степові екосистеми в України найбільш постраждалі в результаті діяльності людини, а зараз – й війни. Разом з тим, степи – одна за найбільш унікальних та вразливих екосистем в світі. У фауні степів багато вузькоспеціалізованих видів хребетних тварин, в тому числі птахів. Часто такі вузькоспеціалізовані види не здатні адаптуватися до інших умов і в результаті зникають. Подальше скорочення степових ділянок дійсно може призвести до зникнення деяких з цих видів птахів. В результаті військових дій степи півдня України зазнають потужного негативного впливу.

Сиворакша в НПП “Тузлівські лимани”

Чи можливо підрахувати суму завданої шкоди, аби згодом росіяни виплачували репарації на відновлення екосистеми України?

Подібні підрахунки проводяться. В першу чергу цією діяльністью займаються природоохоронні організації. В тому числі розробляються методики підрахунку збитків та збираються докази щодо завдання таких збитків. В той самий час, компетентні державні органи також проводять роботу щодо оцінки збитків, завданих екосистемам України в результаті вторгнення росії.

Зокрема, існує механізм оцінки шкоди довкіллю, за яким, наприклад, обчислюється шкода, завдана екосистемам в результаті підпалу, браконьєрства, незаконної рубки дерев тощо. Подібні механізми можна використовувати і для обчислення шкоди, завданої в результаті війни.

Колонія мартина жовтоногого в Дунайському біосферному заповіднику

Південний регіон України завжди був найцікавішим з точки зору орнітології. Тож я впевнений, що після Перемоги зруйновані екосистеми поступово відновляться. Проте, для повноцінного відновлення необхідним фактором буде сприяння суспільства та держави, а також імплементація принципів сталого розвитку в Україні. І всі ми будемо насолоджуватися пташиною історією поряд з нами!

Медіаматеріал підготовлено в межах Грантової угоди ENV2/2022/055 «Екологічна журналістика», що фінансується Фондом Arcadia Philanthropic Trust через неприбуткову організацію Journalismfund.eu vzw.

Раніше на USIonline.com —

Повішані хом’яки, заморена худоба та сказ: що лишили по собі окупанти у степах Херсонщини?

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram, дивіться на Youtube.