Відлуння катастрофи: еколог Владислав Михайленко про воду, пляжі та холеру в Одесі (фото, відео)

Про ці та інші аспекти катастрофи головна редакторка Української Служби Інформації Тетяна Милимко поспілкувалася з доктором філософії з екології, молодим вченим року-2022 Владиславом Михайленком.  

Дивіться відео на нашій сторінці у Facebook.

Чи можливо, що у нас буде епідемія холери?

Це, мабуть, головний інфопривід, за який мені прилетіло. Тому що у перші дні, коли ми всі побачили цей фейк, а всі вже знають, що це фейк, я виставив інформацію, що от, на основі цінних даних вимірювань, я зателефонував у Інфоксводоканал, в український науковий центр екології моря, всім знайомим в сфері екології, щоб підтвердити чи спростувати, чи є холера. І коли я отримав вичерпну інформацію, що холери у водпровідній воді немає, станом на 7-е, 8-е, 9-е число, ми цю інформацію виставили в інтернет. І почалось. Багато хто говорив: дякую, що ви спростували таку інформацію. Але були люди, які прямо відзначали нас під постами: «Ось, якийсь паблік поширив, що лікар без імені та прізвища сказав, що в Одесі є холера». Наголошуємо: це інформаційна атака в наш медіа-простір. Це – не підтверджена інформація.

В перспективі, можливо, будуть розвиватися певні захворювання. Це очевидно. Той потік води і те, що там розмивається, це гарна платформа для розвинення інфекційних захворювань. Але! Є чітка позиція. Треба перевіряти офіційні джерела. Є сайт міністерства охорони здоровя. Він публікує інформацію. Є державна установа Одеський обласний центр контролю захворюваності МОЗ України. У фейсбуці прекрасна сторінка – щодня вони публікують звіт про санітарну ситуацію, епідеміологічну, і про радіаційні забруднення. Можна підписатися на них. На своїй сторінці ми також ретранслюємо інформацію. Тому, будь ласка, – тільки офіційні джерела.

А які дії проводяться, аби зрозуміти, що холери немає?

Банальний відбір проб. Вчора була опублікована інформація, що більше 100 відборів проб було здійснено державною установою, а з них 36, здається, були на бактеріологічне забруднення. Відбирається по основним пляжам Одеси для того, щоб побачити всі пляжі Одеси, але будується географія. Щось в Суворівському районі, щось ближче до району Аркадії, і на 16-й Фонтана також пляж. Приблизно, це динаміка розливу течії, яка іде в море. І всі проби показують, що наразі такої загрози немає. Лабораторні дослідження проводяться щоденно, регулярно, протягом доби.

Така погода – вона для нас зараз добре чи погано?

Це з якої сторони дивитись. Те, що був дощ, це погано. Тому що це – додатковий прісноводний стік у море. А ми знаємо, що в прісній воді краще розмножуються збудники різних захворювань. Але наче море та вся погода вирішили протидіяти цій катастрофі, та наче підіграти. Тому що, знаєте, якщо вдуматися, саме в той день, коли почався приток води в нашу акваторію, море почало так рухатись, так інтенсивно перемішуватись, що солона вода з глибини поступає до берега, а прісна йде на глибину. І температура ще знизилася. Ви пам’ятаєте, вже була тенденція до спеки. А зараз море інтенсивно намагається прибережну зону якось засолонити. І при цьому, знизилась температура. Коли в нас влітку було 17-19 градусів? І ще вітри піднялися. Природа намагається протидіяти цій катастрофі. Тепер час і нам це зробити.

Яким чином? Аналіз супутникових змірків показав, що зона затоплення у Херсонській області 555 кв. км, у Миколаївській – 58 кв. км. Тобто, приблизно 612 кв. км – це дуже багато прісної води.

Це дуже багато. Навіть, є ЗМІ, які публікували аналогію з великими містами і навіть країнами світу, площа яких відповідає площі затоплення. Те, що мені запам’яталося, – що близько половини Лос-Анджелесу – це зона затоплення, яка зараз спостерігається в Україні. А це ви уявляєте, якого розміру місто.

Чорне море опріснюється вже дуже довго. Основна причина – це скид стічних вод з міських територій. Тому, для того, щоб зменшити опріснення моря, яке відбувається зараз, таким катастрофічним шляхом, ми маємо зменшити стік, який іде у море, наших стічних вод. Для цього є два шляхи. Перше, яке може підтримати кожен одесит, кожен житель області, – це менше споживати прісної води. За статистикою, більше всього води витрачається на миття в душі та ванній. Тому, зменшуйте напір води в душі, коли ви намилюєтеся, вимикайте воду – це базові поради щодо економії води. Чистите зуби – вимикайте кран. Слідкуйте за тим, скільки води забираєте в душі. Періть тільки тоді, коли назбиралися речі. Якщо є посудомийна машина, завантажуйте її повністю.  Можна відмовитись від миття машини масштабного.

А щодо спеціальних служб?

Є порада. Якщо ми хочемо оперативно допомогти Чорному морю. В нас стічні води з північної станції біологічної очистки, яка в Суворівському районі, скид іде зараз у море. Раніше він здійснювався в Хаджибейський лиман. Якщо тимчасово, десь на місяць, переспрямувити стічні води у лиман, – то за таких гарних гідродинамічних умов, цього вже може бути достатньо, щоб прискорити «засолення» прибережної частини Чорного моря.  Важливо заувадити, що опріснення в прибережній частині. Не все море опріснюється.

Чи можна купатися в морі? Чи допомагати прибирати сміття?

Хочу застерегти. Ми теж були з журналістками, знімали сюжет. І мені на очі потрапили медичні склянки з препаратами різними, і також купа масок, які винесло на берег. Тобто, окрім санітарно-епідемічних забруднень, ще є медичні відходи, які винесло з потоком. Ми не знаємо, чи то інфекційна була лікарня, чи ні. І ось просто цей потік відходів є небезпечний, вже не кажучи про замінованість, бо може винести міну. Просто, ви можете хотіти допомогти, але ви не знаєте, чи ви додому принесете збудника хвороби якоїсь, чи ні. Тому, поки місцева влада не дасть офіційний дозвіл, не дасть перчатки та рукавички, щоб прибирати правильно, – намагайтеся туди не йти.

Чи робить щось влада? Чи хто ще щось робить, окрім людей?

Я в захваті від того, як працює Український науковий центр екології моря. Уже пішли експедиції, – тільки концентрація нафтопродуктів у воді стала перевищувати норму, вже про це стало відомо. На жаль, хочеться сказати, що широкому загалу інформація доноситься не досить ефективно. Якби влада налаштувала більший механізм комунікації – отримали результати та сповістили – було б гарно. Тому що у центрі контролю захворювань кількість підписників до тисячі, тобто інформація є, але треба її розповсюджувати. Якщо наша інформація в інфополе буде заходити більш оперативно, то й фейкам не буде, де розвернутися. У цьому є недолік. Наукові інституціі працюють зараз на 200%, медичні також, бо всі готові. Інфоксводоканал підвищив контроль за вхідною системою, у них є обладнання, яке може реагувати на епідеміологічне забруднення. А ось інформування… Хотілося б, щоби люди отримували одразу інформацію.

У нас з’явилися нові герої – екологи. Медики, військові – звичайно, вони постійно працюють. Комунальники відновлювали електромережі. А ось екологи зараз працюють і вдень, і вночі. Навіть серед моїх знайомих є такі люди. Хтось – вздовж узбережжя Одещини, хтось поїхав до Миколаєва, Херсону, щоб зрозуміти, що взагалі відбувається.

Розкажіть про мор риби

Це – проблема. Вона буде стосуватися більше прісноводних джерел, тому що море в цьому плані більш лояльне – більша частина води.  Думаю, що нас не буде спіткати мор риби у морі. Це моя особиста думка. Але прісноводні об’єкти – на жаль, ми вже бачимо наслідки, і вони будуть повторюватися. Немає передумов для того, щоб зупинити мор риби.

Поради для людей, особисто від мене: намагайтеся зараз рибу не купувати. На жаль, є дуже багато недобросовісних людей, які можуть ту мертву рибу перенести на ринок. Такі історії вже траплялися. Якщо сильно любите рибу – купіть заморожену, яка привезена з інших країн. Якщо хочите купляти українську, то хоча б вакуумовану промислову, тому що на підприємстві є чіткі вимоги, яких мають дотримуватися. Там вже технологічний контроль більш суворий.

Навіть з Дністра?

Навіть з Дністра. Ми ж не можемо точно знати, звідки її взяли.

Воду з крану можна вживати? Чи допомагає кип’ятіння?

Трагедія сталася на Дніпрі. У водопровід Одеси вода потрапляє з Дністра. Це два абсолютно різних водних об’єкти, які зараз точно не впливають один на одного. Це доводять результати вимірювань.

Є думка, що у цих двох рік підземний горизонт спільний. Але особливості забруднення підземних вод полягає у тому, що туди важко просочується бактеріологічне забруднення. І воно, якщо і доходить туди, то дуже довгий проміжок часу.

Тому є порада, яка допомагає застережитись, бути більш впевненим у тому, що ви споживаєте чисту воду і не захворієте: кип’ятити воду та мити продукти водою, у якості якої ви впевнені. Тому, якщо у вас дома стоїть фільтр зворотній осмос (супер висока очистка води), – мийте, не кип’ятіть. Якщо стоять фільтри, при покупці яких ви бачили, що вони знезаражують воду, мийте продукти цією водою. Пити воду з крану, особливо влітку, в Одесі ніколи не можна. Щонайменше відбувається додаткове хлорування.

До речі, є класна порада, про яку зараз не кажуть, коли влітку підвищується хлорування води: зараз всі радять воду кип’ятити. Ось тут зупиніться, коли переглядаєте це відео. Коли ви кип’ятите хлоровану воду, то у цій воді внаслідок високої температури та взаємодії з хлором, утворюють діоксини. Це найнебезпечніші хімічні речовини, які є у світі. Для того, щоб себе убезпечити, потрібно дати воді 1-2 хвилини просто постояти. Хлор дуже летучий. Вода постоїть і більша частина хлору піде у повітря.

Після кип’ятіння відкрийте кришку чайнику  і також дайте пару піти, тому що залишкові діоксини залишаються в паровій фазі. Після цього вода буде більш-менш безпечна.

До чого ці діоксини можуть призвести?

Ці діоксини небезпечні у будь-якій концентрації. Мають властивість до накопичення в організмі. Вони виводяться з організму до 35 років. Спектр дії дуже широкий. Щонайменше – це онкологічні захворювання. Але їх специфіка – це накопичення. В наш організм ці речовини поступово все одно потрапляють протягом усього життя. На жаль, війна – це основне джерело цих діоксинів, тому що спалювання того палива, яке використовується військовою технікою, процеси горіння об’єктів інфраструктури та будь-чого – це вже джерела діоксинів. Вони мігруються на тисячі кілометрів. Вони мають здатність до транскордонного перенесення. Вони мігрують у сусідні країни.

Коли ми розмовляли із спеціалістами зі Швеції, вони були цим дуже занепокоєні. Тому що в Україні внаслідок ракетних ударів, великої кількості зльоту літаків, ці речовини утворюються. Це перспектива забруднення в принципі глобальної екосистеми. Ці речовини на Північному полюсі знаходяться. 

Що з нашими бюветами та колодязями на Одещині?

Офіційної інформації немає. На себе відповідальність не візьму. Але, є відкрите застереження – у відкритих водоймах та неперевірених джерелах воду не брати. В принципі, на мій погляд, бюветна вода та колодязна має більшу небезпеку хімічного забруднення. Але я бюветну воду з міркувань застережності теж би кип’ятив. Тому що офіційної інформації про те, що ця вода безпечна – немає. Мені здається, що і не буде, бо зараз не до того. Специфіка бюветної води у тому, що вона з природних горизонтів – там немає ніякої фільтрації. В принципі, джерело води що в колодязі, що в бюветі, грубо кажучи, приблизно однакове.

Ви казали про занепокоєність Швеції. Ближче до нас Румунія, Болгарія. Хтось поїхав на море в іншу країну. Чи безпечно це?

Болгарія вже відчула вплив. Є колеги з Болгарії, які кажуть, що ці концентрації речовин потроху вже починають до них надходити. Сказати радіус ураження дуже важко, тому що це залежить від природних умов. Думаю, там все одно можна купатися. Це великий шлях до тих країн. У них яка специфіка: якщо буде вплив, то він буде дуже короткостроковий. Вони це відчують, зрозуміють масштаб катастрофи, але для їх території це може бути дуже тимчасова проблема. Основний вплив буде на нашу країну.

Певне, не варто наразі робити будь-яких прогнозів з приводу нашого узбережжя. Відомий біолог Павло Гольдін з даного приводу сказав: подивимось. Мабуть, це чесна відповідь.

Так, тому що, щоб зрозуміти наслідки для цієї території, треба зрозуміти, що відбувається там. А ми можемо лише тезово перерахувати. Розмиті вже два великі скотомогильники. Ну, кладовища, каналізації – це ми знаємо. Розмиті місця злочину російських солдатів по відношенню до цивільних людей. Одна з версій, чому цей потік води їм було вигідно випустити – щоб розмити всі сліди своїх злочинів, щоб не було відомо про другу Бучу. Ми вже не кажемо про зоопарк, людей з обмеженими можливостями пересуватися…Тобто оцінити зараз неможливо. Була дуже інтенсивна посівна. Добрива, пестициди виносилися. Була активна фаза росту рослин, коли додавался додаткові концентрації пестицидів, щоб якось шкідників відігнати. Навряд чи буде можливість комплексно зібрати це оперативно. Від цього залежить, що буде у нас тут.

Кажуть, такого взагалі в Європі не було 

18 куб км води містилися в Каховському водосховищ – цього вистачило би для питних потреб всього світу аж на два роки. Якщо кожна людина буде пити від 1,5 до 4 л води на день, то цього б вистачило для всього населення світу на 2 роки. Тому мені цікаво, чому ООН індиферентна до цього. Адже є глобальні цілі сталого розвитку – збереження якості прісної води та морських екосистем. В Європі також дефіцит води. Як можна такі втрати залишити безкарним? Адже цей об’єм втрачений.

Прісна вода, яка витікла – вона встала і все гниє. Морська вода повернулася забруднена у море. Потім вона перемішалася у всьому морі, відновила свою якість, грубо кажучи. Об’єм води в морі майже не втрачений. Вода з Дністра продовжує текти на цю територію. Мало того, що є об’єм водосховища, так ще і постійний притік води, який також втрачається, тому що забруднюється. 

Це ж Смарагдова мережа Європи. Та частина, яка в першу чергу має бути під захистом Європи?

Так. Вона під загрозою часткового зникнення. 

Можемо зрозуміти, чи є якісь хімікати?

Це важко оцінити. Як в ідеальному сценарії мала розвиватися ситуація? По-перше, повна евакуація людей із затоплених територій. У мене дуже багато знайомих волонтерів туди їздять і мешканці не хочуть залишати дім. Хочеться донести людям інформацію: вода не просто зійде – там буде катастрофічна епідеміологічна ситуація. Це неможливо передбачити. Але точно відомо, що вже зараз, на третій день, коли волонтери ходили в цій воді без спеціального обладнання, коли була подряпина – отримували інфекцію. Загноєння відбувалося надшвидко. Тому вже на третій день вода була небезпечна. А що буде далі? Там же випаровування. Воно буде мати дуже широкий ареал ураження. Тому люди, які залишають там, ще й пригнічують цю ситуацію, тому що вони стають переносниками цих хвороб. Можливо, така інформація змінить думку людей.

Тому що коли почнеться зона масового ураження, вже потім вивозити звідти людей буде наднебезпечно. Вже і волонтерів туди буде небезпечно відправляти. Тварин там майже вже не залишилося. Птахи туди вже не полетять. Тому залишилися тільки люди та їхні домашні улюбленці. Їх потрібно повністю забрати. По-друге, туди потрібно направити екологів та саперів. Сапери повинні дати дорогу науковцям, щоб проаналізувати певні місцевості, які мають над інтенсивне забруднення. Потім паралельно може початися відкачка води. Зараз вже почалася відкачка. Але треба розуміти, що робити це хаотично теж небезпечно.

На парі студентам я пояснював. Наприклад, у нас є чашка води. Там є 500 мл. Якщо ми насипемо умовно 10 г якоїсь речовини, то концентрація буде 10 г речовни на 500 мл. Якщо ми зменшимо кількість води у чашці, води буде менше. Маса речовини буде та сама. Значить, концентрація виросте. Вода стане більш забруднена. Тому, якщо відкачка потрібна для евакуації людей – це пріоритет. Але якщо це хаотичне зневоднення території, то варто подумати та радитися зі спеціалістами.

Що варто робити після того, як все відкачають?

Зона карантину на декілька місяців. У нас, на жаль, обрали найгіршу пору року – літо. Висока температура, всі ці збудники будуть розмножуватися. Була версія, що хотіли це зробити на Новий рік, то було б більш стримано. Зараз це максимально інтенсивний період. Важливе питання: що робити з водою, яку відкачали? Куди зараз відкачують воду? Вона небезпечна. Адже це поширення радіусу впливу. Вже потім, під час карантину, потрібно поступово ділити на зони за інтенсивністю ураження. В ідеалі – вже тиждень тому міжнародні спеціалісти мали би бути з нами. Потрібні і руки, і обладнання. Дайте науковцям прилади, якi б могли фіксувати забруднення. Дезінфекційні засоби для зараження води також можно було б дати. Можно було б знезаражувати локально воду. 

Своїми силами зробити це дуже важко. 

Раніше на USIonline.com —

Де комунальники? Одесити самі чистять берег моря від речей, які несе з Херсонщини (фото, відео)

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram, дивіться на Youtube.